2. Суб'єкти державного управління у сфері національної безпеки

Комплексний характер проблематики національної безпеки обумовлює необхідність існування у державі низки органів, що спеціалізуються на діяльності у різних сферах забезпечення національної безпеки. Йдеться як про спеціалізовані органи, основним завданням яких є боротьба з певними загрозами національної без­пеки, так і про ті, що мають широкі повноваження, частина яких належить до питань національної безпеки

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфе­рі національної безпеки за рахунок утілення в життя відповідних норм Основного Закону держави. Що ж стосується інших суб'єктів, наведених у класифікації, то відносно них необхідно сказати таке.

Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших норматив­но-правових актах.

1. Загальної компетенції

Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) - це

координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Стосовно компетенції РНБОУ у сфері національної безпеки, слід сказати, що до повноважень цього конституційного органу у визначеній сфері належать:

1) розробка та розгляд на своїх засіданнях питання, які відповід­но до Конституції та законів України належать до сфери національ­ної безпеки, та подання пропозиції Президентові України щодо:

- визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах;

- проектів державних програм, доктрин, законів України, ука­зів Президента України, директив Верховного Головнокомандува­ча Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших норма­тивних актів та документів з питань національної безпеки;

- удосконалення системи забезпечення національної безпеки, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

- заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

- залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення конт­ролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою націо­нальної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України;

2) здійснення поточного контролю за діяльністю органів вико­навчої влади у сфері національної безпеки, подання Президентові України відповідних висновків та пропозицій;

3) координація і контроль переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

4) координація та контроль діяльності органів виконавчої вла­ди по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, кон­ституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтри­манню громадського порядку при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України (Закон України від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України»).

Служба безпеки України - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Загальна чисель­ність Служби безпеки України станом на 2006 р. складала 41 750 осіб, зокрема 34 610 військовослужбовців.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної за­конодавством компетенції захист державного суверенітету, консти­туційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, іруп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, ви­явлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які без­посередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурс­ній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здо­ров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії профе­сійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки України завдань у Центральному управлінні Служби безпеки України та підпорядкованих йому органах відповідно до закону є і діють функціональні підрозділи:

- контррозвідки;

- захисту національної державності;

- контррозвідувального захисту економіки держави;

- боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

- боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

- досудового слідства;

- охорони державної таємниці;

- оперативно-технічних заходів;

- оперативного документування;

- організаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, пра­вового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України.

При Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана:

1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України;

2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення ди­пломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

3) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукува­ти осіб, я?:і переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених зло­чинів;

4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попере­дження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розві­дувально-підривної діяльності проти України;

5) забезпечувати захист державного суверенітету, конституцій­ного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'яз­ку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

7) здійснювати відповідно до законодавства профілактику пра­вопорушень у сфері державної безпеки;

8) забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком держав­ні органи України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, здійснювати заходи щодо криптографічного та технічного захисту секретної інформа­ції (Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХП «Про Службу безпеки України»).

Розвиток громадянського суспільства і його демократичних ін­ститутів в Україні обумовлює необхідність якісного здійснення діє­вого цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України. Якщо говорити про Верховну Раду України, то контрольні повно­важення стосовно діяльності Служби безпеки має комітет з питань національної безпеки і оборони. Голова Служби безпеки регулярно інформує Верховну Раду України і вказаний комітет про стан дер­жавної безпеки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод громадян та з інших питань, щорічно подає Верховній Раді України звіт про діяльність СБ України. Як приклад слід навес­ти те, що 8 листопада 2006 р. Комітет з питань національної безпеки і оборони в порядку парламентського контролю заслухав інформа­цію Голови Служби безпеки України щодо діяльності Служби без­пеки України в 2006 р. в контексті дотримання законодавства України в службово-оперативній діяльності та в процесі реформу­вання системи забезпечення національної безпеки.

Процес підготовки пропозицій щодо реформування СБУ, за­конодавчих напрацювань стосовно її статусу і завдань вимагає активної участі Верховної Ради України, до повноважень якої належать питання затвердження загальної структури, чисельності пі функцій цього відомства. У зв'язку з цим потребує посилення парламентський контроль за дотриманням чинного законодавства під час проведення організаційно-кадрових заходів у Службі без­пеки України.

Народні депутати вирішили створити в комітеті з питань націо­нальної безпеки і оборони спільну з СБУ робочу групу з підготов­ки та опрацювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері діяльності Служби безпеки України, якій доручити роз­робку законопроекту про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» (в частині, що стосується СБУ) та нової редакції Закону України «Про Службу безпеки України».

Своєю чергою, з боку Президента України контроль за діяльніс­тю Служби безпеки України відповідно до чинного законодавства здійснюється спеціально призначеною Президентом України поса­довою особою - Уповноваженим Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України. Основними за­вданнями вказаної посадової особи є контроль за додержанням конституційних прав громадян і законодавства в оперативно-розшуковій діяльності органів і підрозділів Служби безпеки України, а також контроль за відповідністю виданих Службою безпеки України положень, наказів, розпоряджень, інструкцій і вказівок Конституції та законам України.