Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
леції модуль 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.11 Mб
Скачать

Тема № 11. Адміністративно-правові режими, встановлені на державному кордоні України

  1. Загальна характеристика митної справи як об’єкта адміністративно-правового регулювання

  2. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання митної справи в Україні

  3. Митний контроль, його форми

  4. Митний режим, його види

  5. Відповідальність за порушення митних правил

1. Загальна характеристика митної справи як об'єкта адміністративно-правового регулювання

Реалії сьогодення України свідчать про те, що митна справа ві­діграє надзвичайно важливу роль у справі поповнення бюджету країни. Згідно з підрахунками, гроші, що їх держави отримує від різноманітних митних тарифів і зборів, забезпечують понад 20% надходжень до державного бюджету, і за цим показником митна справа посідає друге місце після збирання податків. ) Митна справа - це складова зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України, за рахунок якої організовується та забезпечується порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'я­зане з установленням і справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України.

Державне управління митною справою забезпечує проведення та реалізацію єдиної митної політики в державі. Митна політика - це система принципів і напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомоги митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. При цьому митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійс­нення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засо­бів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізич­них та юридичних осіб;

8) гласності та прозорості (Митний кодекс України).

Орієнтуючись на особливу важливість митної справи у забез­печенні діяльності держави, слід указати на обставини, які свід­чать про необхідність адміністративно-правового (державного) регулювання у митній сфері. Йдеться про таке.

1. Митна справа - основа зовнішньоекономічної діяльності су-б'єктів підприємницької діяльності та держави в цілому. Саме за допомоги належного регулювання питань, пов'язаних із функціо­нуванням митної справи, держава забезпечує якісне забезпечення та вплив на зовнішньоекономічну складову економіки. Формуючи адекватні митні тарифи та збори, держава формує підстави для належного розвитку вітчизняного виробництва, конкурентоспро­можності української продукції на зовнішніх ринках.

2. Доходи, отримані від діяльності митної служби, забезпечу­ють реалізацію соціальних зобов'язань держави (виплата пенсій, грошової допомоги, заробітної платні у бюджетній сфері, підтрим­ка невиробничих сфер тощо). Керуючись високим відсотком фор­мування державного бюджету, що забезпечується митницями, зро­зуміло, що вказані фінанси є суттєвими для держави. Перш за все йдеться про мито. Мито податок на товари та інші предмети, £„ що переміщуються через митний кордон України.

3. Захист економічних інтересів держави. Регулюючи за допо­моги митних механізмів (зокрема розміру ввізного чи вивізного мита) надходження товарів іноземного виробництва в Україну, чи вітчизняних товарів за кордон, держава має змогу суттєво вплива­ти на захист своїх економічних інтересів і, відповідно, на захист і забезпечення економічних інтересів громадян держави.

4. Боротьба з контрабандою та іншими порушеннями митних-правил. Юридична енциклопедія (2001 р.) містить визначення, згідно з яким контрабанда - незаконне переміщення через митний кордон держави товарів, валюти, цінностей та інших предметів. Щороку держава втрачає значну суму коштів саме через такі порушення закону. Виходячи з цього доцільним слід уважати намагання припинити (мінімізувати) можливі прояви контрабанд­них дій. Саме для реалізації таких намірів Кабінет Міністрів України від 2005 р. втілює в життя державну програму «Контрабан­ді - СТОП». Адже аналіз стану боротьби з контрабандою свідчить про те, що, попри комплекс здійснених органами виконавчої влади заходів, вона продовжує поширюватись, а пов'язані з нею негатив­ні процеси набувають дедалі витонченіших форм, що завдає знач­ної шкоди економіці України, негативно впливає на криміногенну ситуацію в державі.

Визначальними факторами поширення контрабанди є:

  • існування економічних передумов;

  • недостатня ефективність митного і прикордонного контролю;

  • недосконалість нормативно-правової бази у сфері регулю­вання імпорту та боротьби з контрабандою;

  • не облаштування державного кордону з державами СНД;

  • високі ставки ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість під час імпорту;

  • неоднакове податкове навантаження на суб'єктів господа­рювання;

  • наявність значної різниці між світовими і внутрішніми ціна­ми на окремі групи товарів;

  • корупція в митних органах, органах охорони державного кордону, інших правоохоронних і контрольних органах;

  • відсутність належного контролю за реалізацією товарів на внутрішньому ринку;

  • недосконалість обміну інформацією між державними орга­нами, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльні­стю (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Контрабанді - СТОП» на 2005-2006 роки» № 260 від 1 квітня 2005 р.).

5. Захист внутрішнього товарного ринку та вітчизняного това­ровиробника. Світова економіка розвивається досить нерівномір­но. У певних країнах за рахунок наявних підстав (дешева робоча сила, вигідні кліматичні умови, територіальне розміщення тощо) є можливість зробити собівартість тієї чи іншої продукції нижчою. Відповідно, така продукція, з урахуванням належної якості, стає значно конкурентоспроможнішою, зокрема й на зовнішніх (зокре­ма українському) ринках збуту. Саме митна служба дозволяє, за рахунок відповідних механізмів і розмірів мита, захищати внут­рішній товарний ринок і вітчизняного товаровиробника. Це дає можливість створення в нашій державі робочих місць для грома­дян, реалізації саме вітчизняних товарів, отримання прибутків і справляння податків українськими суб'єктами підприємницької

діяльності.

Серед нормативно-правових актів, положення яких присвячено регулюванню митної справи України, необхідно зазначити:

  • Митний кодекс України від 11 липня 2002 р.;

  • Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ;

  • Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р. №2097-ХП;

  • Закон України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001р. №2371-111;

  • Указ Президента України «Питання Державної митної служ­би України» від 24 серпня 2000 р. № 1022/2000;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Контрабанді - СТОП» на 2005-2006 роки» № 260 від 1 квітня 2005 р.;

  • Наказ Державної митної служби України «Про створення Регіональної митниці боротьби з митними правопорушеннями» № 846 від 6 жовтня 2006 р.;

  • Наказ Державної митної служби України № 895 від 17 жовтня 2006 року «Щодо затвердження Концепції модернізації діяльності митної служби України» тощо.