3.3. Україна та Співдружність Незалежних Держав

Для порівняння треба вказати, що у 2005 р. на частку Європи при­падало 33,5 % загального обсягу торговельних відносин України зі світовим ринком товарів (у тому числі 29,6 % із країнами ЄС), на част­ку Азії — 18,5 %, Америки — 4,4 %, Африки — 4,0 %, Австралії та Оке­анії — всього 0,2 %. Регіон СНД є основним споживачем українських товарів, куди йде близько третини експорту, разом із тим він задоволь­няє майже половину всіх імпортних потреб України.

Характерно, що у 2005 р. після Росії друге — шосте місця серед основ­них споживачів українського експорту займали такі країни, як Туреч­чина, Італія, ФРН, Польща, США, лише сьоме — Білорусь, а інші країни СНД змістилися до другої—четвертої десятки партнерів. Подібна ситуація характерна для імпорту, де до десятки основних пос­тачальників товарів для України у 2005 р. входили лише Росія, Туркменістан та Білорусь.

Названими причинами пояснюється більш повільна динаміка роз­витку торговельних відносин України з регіоном СНД порівняно із досить високим приростом її зовнішньої торгівлі в цілому, що відображають дані таблиці 5.

Отож загальні темпи приросту торгівлі України за останні 10 років в 1,5 раза перевищували її зростання у відносинах із країнами СНД. Це свідчить не лише про послідовне здійснення політики пере­орієнтації зовнішньоекономічних зв'язків, а й про вихід на ринки пе­реважної більшості країн світу (вже у 1995 р. партнерами України бу­ли представники 156-ти держав, а у 2005 р. —203-х). Показовою є нес-

Таблиця 5

Оборот зовнішньої торгівлі України товарами з країнами СНД, %

	1995 р.	2000 р.	2005 р.
Динаміка торгівлі з країнами СНД	100	95,4	211,3
У тому числі з Росією	100	86,1	187,5
Загальна динаміка торгівлі з країнами світу	100	124,6	307,5

Ускладнення ситуації із доступом українських то­варів на ємний російський ринок, так само як із цінами на імпорт енерго­носіїв із Росії, відбувалося неодноразово в прямому зіставленні з розход­женнями позицій керівництва двох держав стосовно розподілу Чорно­морського флоту, посилення контактів із НАТО та ЄС, участі в ЄЕП тощо.

Саме неврівноваженість експортно-імпортних операцій з Росією виступає основним фактором пасивного торговельного балансу Ук­раїни з регіоном СНД (у торгівлі товарами в 2005 р. цей пасив склав 5347,6 млн дол., до чого додалося від'ємне сальдо в торгівлі з Туркменістаном у розмірі 2 490,7 млн дол.).

Наявність мережі потужних транзитних нафто-, газопроводів, продуктоводів, залізничних і шосейних магістралей з облаштованими пунктами перетину кордонів, морські та річкові порти міжнародного значення — все це забезпечує Україні позиції одного з центральних транспортних вузлів усього Євразійського материка.

Основною частиною послуг, які надаються транспортними підприємствами України зарубіжним партнерам, є вантажоперевезення із/до країн СНД. Із 6 134,7 млн дол. експорту послуг у 2005 р. фірми країн Співдружності сплатили 2 849,2 млн (46,4 % від загального рівня наданих Україною послуг), але й значна частина таких самих витрат інших країн була пов'язана з оплатою транзиту через українську територію до членів Співдружності, зокрема Росії.

Співробітництво України з країнами СНД у сфері послуг пов'язане з отриманням високих валютних надходжень. Якщо у 1990-ті роки пе­ревищення надходжень над витратами у цій сфері складало в середньо­му 1 — 1,5 млрд дол., то у 2004—2005 pp. унаслідок зростання товарообо­роту між країнами СНД та світовим ринком активне сальдо торгівлі Ук­раїни послугами досягло 3,2 млрд дол., у тому числі з Росією — 2,1 млрд.

Необхідно вказати, що Росія як основний споживач транзитних | послуг України останнім часом активно створює власну систему транс­портного забезпечення відносин із зарубіжними партнерами в обхід української території. Так, у районі Санкт-Петербурга розбудовується надпотужний комплекс обслуговування експортно-імпортних опе­рацій, існує проект залізничної магістралі від чесько-польського кор­дону через територію Росії до Тихого океану. Разом із німецькими партнерами Росія вирішила побудувати газопровід по дну Балтійсько­го моря, що зменшить її залежність від транзиту енергоресурсів через територію України та Польщі. Все це може в майбутньому суттєво уск­ладнити позиції нашої держави як головного транзитного центру обс­луговування перевезень між країнами СНД та ЄС.

У сфері інвестиційного співробітництва України держави СНД відіграють зовсім незначну роль. За даними на 1 січня 2006 р. прямі інвестиції Росії до української економіки склали 799,7 млн дол., або лише 4,9 % від загальної суми їх надходжень з-за кордону (шосте місце серед країн-експортерів капіталу).

Це суттєво відрізняє структуру російських ПІІ від внесків найбільших експортерів капіталу — ФРН, Кіпру, США, Австрії та Ве­ликої Британії, спрямованих до підприємств оптової торгівлі, тютюно­вої та кондитерської промисловості, фінансових установ тощо.

Основні визначення

Співдружність Незалежних Держав (СНД)

Міжпарламентська асамблея СНД (МПА СНД) «Критичний імпорт» Модель різношвидкісної інтеграції Митний союз СНД Євразійське економічне співтовари­ство (ЄврАзЕС)

ГУАМ

Центральноазійське економічне спів­товариство (ЦАЕС) Організація чорноморського еко­номічного співробітництва (ОЧЕС) Організація економічного співробіт­ництва мусульманських держав (ЕКО) Єдиний економічний простір (ЄЕП)