3. Інфраструктурні галузі у світовому господарстві

Інфраструктура — це сукупність галузей і видів діяльності, які обслуговують виробництво (виробнича інфраструктура — транспорт, зв’я­зок, шляхи, лінії електропередач і т. д.) і населення (соціальна інфраст­руктура — комплекс закладів охорони здоров’я, торгівлі тощо).

Дедалі більшого значення нині набуває міжнарод­на інфраструктура — сукупність національних елементів транспортних систем, інформації та зв ‘язку, міжнародних банків і сфери послуг світо­вого рівня, що забезпечують зовнішньоекономічну діяльність, функціону­вання міжнародного капіталу, розвиток бізнесу та конкуренції.

Найвищого рівня всі види інфраструктури досягли у розвинутих країнах. Сектор послуг тут становить близько 75 %. Так, у секторі пос­луг США зайнято понад 70 % економічно активного населення, у країнах Західної Європи — від 60 % (ФРН, Фінляндія) до 70 %

3.1. Світова транспортна система та її типи

Поняття транспортної системи охоплює всі види вантажного та па­сажирського транспорту та їхніх транспортних засобів як загаль­ного, так і спеціального призначення, сукупність вантажно-розванта­жувальних засобів і підприємств, що забезпечують операції заванта­ження, розвантаження, перевезень та складування вантажів, а також усі види транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів.

Україна, прагнучи активно розвивати співробітництво з країнами СНД, приєдналася до Угоди про принципи формування спільного транс­портного простору і взаємодії держав-учасниць у галузі транспортної політики.

Утім, практика свідчить, що саме тут" виникає багато проблем, зумовлених бажанням новоутворених са­мостійних держав захистити свої національні інтереси у транспортній сфері навіть на шкоду інтересам загальноекономічних відносин. Це стосується як РФ (яка здійснює протекціоністські заходи щодо пріори­тетного спрямування експортних вантажів на власні морські порти, з натугою відкриває свої річкові артерії для проходження суден інших країн і ускладнює процес делімітації морського кордону між нашими державами, в тому числі Керченській протоці), так і Молдови (що ви­користовує факт пролягання ділянки української залізниці у напрямку до придунайського порту Рені своєю територією для створення переш­код нормальному рухові українських вантажів). Прийнято рішення про будівництво залізниці, яка б не перетинала молдовський кордон і про­ходила б виключно українською територією.

а) Автомобільний транспорт

Нині автомобіль став найбільш масовим і доступним видом транс­порту майже на всіх континентах. Якщо в 1990 р. кількість автотранс­портних засобів у світі становила 500 млн одиниць, то у 2000 р. — 700 млн, а у 2005 р. — 850 млн. Збільшення автомобільного парку відбувається за рахунок індивідуальних легковиків. У деяких країнах їхня частка складає 80 % загальної кількості всіх видів автотранспортних засобів. Найбільший парк легковиків мають Північна Америка, Західна Євро­па та Японія. їхня частка становить близько 80 % автомобільного пар-ку світу.

В розвинутих країнах автотранспорт упевнено втримує перше місце серед інших видів транспортних засобів за обсягом вантажних перевезень. У США вантажооборот автотранс­порту становить 60 % загального вантажообороту, у країнах ЄС — 50 %, а в деяких країнах — навіть 80 %.

б) Залізничний транспорт

Загальний обсяг перевезень залізницями світу оцінюється нині по­над у 8500 млрд приведених кілометрів. По регіонах і країнах він роз­поділяється таким чином: США і Канада — 24,7 %, країни СНД — 27,6 % (у тому числі Росія — 20,6 %), Азія — 30 % (у тому числі Ки­тай — 18,7 %, Індія — 6,4 %, Японія — 4,9 %), Західна і Центральна Європа — 8,4 %, решта регіонів і країн — 9,3 %.

Обсяг вантажних перевезень залізницями протягом багатьох років зростав на 4—8 % щорічно, подвоївшись за останнє десятиліття у Ки­таї та за два десятиліття у США. У Сполучених Штатах і Канаді на 14 найбільших залізницях він сягнув рекордного рівня 2000 млрд т/км, що становить третину світової перевізної роботи. Залізниці Китаю до-_v вели обсяг вантажних перевезень до 1300 млрд т/км.

Пасажирські перевезення становлять 20 % світового обсягу пе­ревізної роботи залізниць, у тому числі швидкісні — поки що тільки/ 1 %. Європа (без країн СНД), Індія та Японія — це ті регіони світу, в яких пасажирські перевезення за масовістю зіставні з вантажними або й перевищують їх. При цьому в Японії перевезення вантажів практич­но припинені, а в Індії спостерігається стабільне щорічне їхнє зростан­ня (на 1 %).

Загальний пасажирооборот залізниць світу в обсязі 2 трлн пасажи- , ро/км розділяється по країнах таким чином: Японія, країни СНД і Європа без країн СНД — по 370—380 млрд пасажиро/км; Індія та Ки-тай — майже по 300 млрд ; решта країн — 200 млрд пасажиро/км. Мобільність населення по регіонах різна. Так, середньостатистичний японець проїжджає залізницями 3040 км на рік, тобто в 10 разів біль­ше, ніж мешканці інших країн Азії; кожний громадянин країн СНД — 1325 км; країн Європи за межами СНД — 760 км; країн Африки чи Америки — всього 80 км на рік.

в) Повітряний транспорт

На частку міжнародного повітряного транспорту нині припадає 54 % загального обсягу всіх регулярних авіаційних перевезень у світі. При цьому пасажирські перевезення в загальному обсязі світового пасажи-рообороту за останнє десятиліття зросли від 40 до 46 %, тоді як міжна­родні вантажні перевезення в загальному обсязі вантажних тонно-кілометрів збільшилися від 69 до 78 %. *J шдиивідни.

3a оцінками ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації), обсяг регулярних внутрішніх і міжнародних перевезень, викона­них авіакомпаніями 162 держав—членів ІКАО, в 1990 р. становив 223,4 млрд т/км. Усього авіакомпанії перевезли 1143 млн. пасажирів. Пасажирооборот становив 1911 млрд пасажиро/км., вантажооборот досяг 60 млрд т/ км.

Обсяги перевезень авіакомпаніями світу в 2000 р. становили 1543 млн, пасажирооборот — 3200 млрд пасажиро/км. За прогнозами, обсяги пе­ревезень у 2020 р. мають сягнути 6040 млрд пасажиро/км, а світовий парк пасажирських літаків становитиме 34 тис. одиниць.

Майже 80 % загальносвітового обсягу внутрішніх перевезень при­падає на США — майже 56 % (більше 80 трлн т/км) та СНД — більше 23 % (близько 25 трлн т/км). Однак у міжнародних перевезеннях першість утримують США і Велика Британія. Частка першої країни становить майже 20 % загального обсягу міжнародних перевезень, а частка другої — близько 10 %.

Одним із наймолодших, але найдорожчих видів транспорту є ра­кетно-космічний. Нині на світовому ринку запуску супутників домінує західноєвропейський консорціум Arianes-Pace. На нього припадає 60 % усіх запусків. Решту 40 % запусків здійснюють США, Китай, Росія та | Україна.

Окрім ракет-носіїв, Україна проектує і виготовляє різні космічні ] апарати. У 2004 р. з російського космодрому «Плесецьк» був запуще­ний супутник, призначений для дистанційного зондування Землі, — «Січ—ЇМ», а у 2007 р. планується запуск «Січ—2». У програмі україно-російського співробітництва в дослідженні і використанні космічного простору на період 2007—2011 pp. передбачена спільна діяльність у сфері супутникової навігації, біології, океанології, вивчення Сонця, сонячно-земних зв’язків та іоносфери, у дистанційному зондуванні Землі тощо.

г) Морський транспорт

Морський транспорт як галузь вирізняється низкою особливостей. По-перше, його діяльність має безпосередньо міжнародний характер.

нажу. По-друге, він має органічний і постійний зв’язок з виробничою діяльністю інших галузей, у тому числі з іншими видами транспорту. По-третє, морські перевезення вантажів є масовими і дешевими. Пе­ревагою морського судноплавства є перевезення великих партій ван­тажів, різних за вагою і габаритами, які лімітуються при перевезеннях сухопутним і річковим транспортом.

Морські перевезення завжди були і залишаються прибутковою справою. За оцінкою експертів, вартість фрахту суден, що забезпечу­ють перевезення вантажів морем, щорічно становить 230—250 млрд дол. Вартість морепродуктів, що добуваються впродовж року, коли­вається в межах від 35 до 40 млрд дол. Міжнародний ринок судно-; будівної продукції становить 70—80 млрд дол. на рік.

У перевезеннях беруть участь] більше 80 тис. суден різних типів загальним тоннажем 740 млн. т, 23 тис. | судноплавних, менеджерських, суднобудівних та інших компаній, що пов’язані з морем. Однак світовий флот помітно старіє. Якщо у 1996 р. середній вік його становив 18,2, то на початку 2006 р. — понад \ 20 років.

Обсяги міжнародних перевезень різними видами морського транс- І порту виглядають таким чином. Перевезення танкерним флотом станов­лять 38,2 % світових. 10 тис. танкерів, екіпажі яких налічують 1,2 млн моряків, під прапорами 193 держав щорічно транспортують до різних регіонів Земної кулі понад 1,7 млрд т нафти.

Перевезення балкерним флотом становлять 30,4 % світових морських перевезень. Він налічує 5 тис. суден сумарним дедвейтом 235,0 млн т. Се­редній вік суден — 15 років.

Тривогу в морських колах світу викликають великі втрати суден. Щорічно катастрофу терплять 10 суден, гине понад 100 моряків.

Контейнерний флот налічує 1600 контейнеровозів сумарним дед­вейтом 36 млн т і місткістю 2,4 млн контейнерів (у 20-фунтовому вимірі). 47 % суден цього типу було побудовано в Японії та Південній Кореї, 43 % — в Європі та 10 % — в інших країнах.

Серед крупнотоннажних найбільший попит мають контейне­ровози, розраховані на 4 тис. і більше контейнерів. Розробляються суд­на, що вміщатимуть 6 тис. контейнерів.

За кількістю суден під своїм прапором перше місце посідає Пана­ма, друге — Ліберія, третє — Греція. Згідно з даними морського регістру Ллойда, нині судна, що належать грецьким власникам, здійс­нюють перевезення під прапорами 45 країн та охоплюють 25 % світо­вого ринку морських торговельних перевезень. Швидко зростає кількість суден під прапорами Кіпру, Китаю, Японії та Гонконгу.

д)Трубопровідний транспорт

Високою економічністю та продуктивністю праці характеризується трубопровідний транспорт. Це вид безперервного транспорту, з допо­могою якого здійснюють переміщення рідинних, газоподібних або твердих вантажів по трубопроводах. Найбільшого поширення у світі набули газопроводи, нафтопроводи та продуктоводи.

Довжина мережі магістральних газопроводів світу досягла нині понад 1,5 млн км, вантажооборот — 1,8 трлн т/км (2 % загального вантажообо-роту). Найбільшого розвитку газопроводи дістали у США, Росії, Канаді, Україні. Ефективність і пропускна спроможність газопроводів головним чином залежить від діаметра труб. Максимальний діаметр труб, які зас­тосовуються у США, становить 1067 мм, в Україні — 1420 мм.

Нафтопроводи являють собою комплекс споруд для транспорту-вання нафти, до складу яких входять трубопровід, насосні станції, схо­вища. Пропускна спроможність нафтопроводів залежить головним чи- ‘ ном від діаметра труб та потужності насосних станцій. Загальна про­тяжність світової мережі магістральних нафтопроводів становить понад 300 тис. км, у тому числі у США — 110 тис. км. Найбільші нафтопро­води: «Дружба» (із Росії до країн Східної Європи — близько 5,5 тис. км), Редвотер — Порт — Колборн (4,8 тис. км), Едмонтон — Монре­аль (3,2 тис. км) у Канаді, Транс’аравійський — із Саудівської Аравії до порту Сайда в Лівані (1,2 тис. км).

Комплекс споруд, призначених для транспортування нафтопро­дуктів (бензину, гасу та ін.) або хімічних продуктів (аміаку, етилену та ін.), називають продуктоводами. Загальна протяжність продуктоводів світу становить 210 тис. км;;

На Євразійському континенті найбільш вагомими проектами є трансконтинентальні газопроводи Ямал — Європа із пропускною спро­можністю понад 60 млрд м³, «Блакитний потік» — через Чорне море з Росії до Туреччини — та Північноєвропейський — з Росії до Німеччи­ни по дну Балтійського моря з відгалуженнями до Калінінградської об­ласті, Фінляндії, Швеції, Нідерландів та Великої Британії.

ж) Зв’язок

Світове господарство переживає нині справжній бум, пов’язаний із розвитком різноманітних видів зв’язку. При цьому якщо у країнах з перехідною економікою і тих, що розвиваються, досі існує проблема насичення телефонним зв’язком і вони являють собою місткий ринок сучасних АТС та телефонних апаратів, то в розвинутих країнах бурх­ливими темпами розвиваються інші види зв’язку: факсимільний (зоб­раження карт, малюнків, тексту); передання цифрової інформації (за-цифрованої мови, файлів — відповідний обсяг інформації) між комп’ютерами; телеграфний (передання телеграм, формалізованих до­кументів, повідомлень); електронна пошта тощо. На світовому ринку послуг зростає попит на мобільні засоби зв’язку: пейджинговий, стіль­никовий, супутниковий, причому не тільки в розвинутих регіонах, а й у малодоступній місцевості, де прокладання кабелю телефонної або світоволоконної ліній пов’язане з великими фінансовими та матеріаль­ними витратами.

Найдинамічнішим ринком послуг серед країн регіону є Китай, де останнім часом кількість абонентів стільникового зв’язку щодобово зростала на 5 тис. Узагалі КНР — четвертий за величиною у світі ринок | послуг стільникового зв’язку після США, Японії та Великої Британії.

Помітно збільшуються обсяги виробництва засобів зв’язку. Провідними фірмами з випуску радіотелефонів є фінська компанія^-; «Нокіа», шведська «Ерікссон» та американська «АТ енд Т». Зміцненню позицій скандинавських компаній сприяє зростання попиту на радіоте­лефони у відповідних країнах, які і без того посідають перші місця у світі за кількістю радіотелефонів на душу населення. Слідом за назва­ними фірмами йдуть західноєвропейські — «Сіменс» та «Алкател».

Створенням мереж мобільного зв’язку в Україні займаються підприємство «Український мобільний зв’язок» (UMC), AT «Київстар», «Астеліт», «Голден Телеком», «Українські радіосистеми» (УРС). Послуги мобільного зв’язку надаються в обласних центрах та J великих містах.

Обсяг послуг супутникового зв’язку зростає нині на 10—15 % щорічно. Світову систему супутникового зв’язку складають понад 100 супутників і 2 тис. ретрансляторів у шести географічних зонах. На США припадає 550 ретрансляторів, або 27 % ретрансляторів світу. В Європі їх функціонує 380. Крім США та країн Європи, супутники зв’язку мають Японія, Австралія, Індонезія, Китай, Індія, Бразілія, Мексика та ін.

Група міжнародних консорціумів долучилася до створення мобіль­них телефонних систем. Лідерами виступають «Іридіум» — консорціум, І який веде американська компанія «Моторола», та «Інмарсат-2» — дочірня компанія міжнародної супутникової організації.

Інформаційні мережі, що здійснюють передання даних між отримувачами і ЕОМ та ЕОМ між со­бою дістали назву комп’ютерних, або інформаційно-обчислювальних, мереж. У створенні таких мереж першість належить США. Ці мережі нині охопили практично усю планету. У 2004 р. цивілізований світ відзначив 35-річчя створення Інтернету, який охоплює понад 5 млн ба­зових ЕОМ. -—і У глобальному масштабі телекомунікаційні послуги надають 45 компаній. Найбільшими є НТТ (Японія), «Ей-Ті-Ті» (США), «Дойче Телеком» (ФРН), «Франс Телеком» (Франція), «Бритіш Телеком» (Ве­лика Британія). -—

Перспективними напрямками розвитку інформаційних систем і систем зв’язку нині є:

• створення матеріально-технічної основи інформації телекомуніка-тивних мереж, комп’ютерних систем, термінальних пристроїв тощо;

• напрацювання інформації як такої, що зберігається в даній техно­логічній базі та передається по її каналах;

• розширення системи послуг, які надаються державними та ко­мерційними системами державним і комерційним структурам, гро-мадянам-споживачам, у тому числі через Інтернет.

Указом Президента в Україні створено міжвідомчу комісію із за-) хисту прав інтелектуальної власності. У п’ятирічній програмі дій, зап­ропонованій урядом, вагоме значення відведено розвиткові інфор­маційних технологій і передусім Інтернету. Розвиток інформаційних технологій і телекомунікацій є пріоритетним для нашої держави.

Стверджуючи про настання електронної ери, провідні вчені доводять, що незабаром в Інтернеті буде інвестиційних грошей більше, ніж фахівців, які здатні їх освоїти. Нині з 25 найбільших за вартістю акційно­го капіталу компаній США 18 працюють у сфері інформаційних техно­логій. Очолює список «Майкрософт» із капіталом понад 600 млрд дол. Причому вартість матеріальних активів (споруд, обладнання) дорівнює лише кільком відсоткам, а понад 90 % загальної вартості компанії стано­вить інтелектуальний продукт. Під інтелектуальним продуктом, який де­далі більше набуває стратегічного значення для будь-якої країни, що прагне стати активним суб’єктом світового ринку, розуміють програмне забезпечення і системні рішення.

США нині є світовим лідером у використанні високих технологій. У цій країні працюють понад 160 млн комп’ютерів, у країнах Європейсь­кого Союзу — 140 млн, в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — 120 млн, у Росії — понад 10 млн, в Україні — 3 млн. Усього ж нині налічуєть­ся близько 700 млн користувачів комп’ютерів, а до 2010 р. їхня кіль­кість зросте до 1,3 млрд.

Україна за прикладом розвинутих і особливо «нових індустріальних країн» розвиває інформаційні технології. Проте за показником кіль­кості користувачів Інтернету на 1000 мешканців вона посідає лише 82-ге місце серед 104 країн. А за показником користувачів Інтернету на 10 тис. населення поступається світовим лідерам у 27 разів.