
- •Лекція 3. Ринкова основа світової економіки
- •Міжнародний ринок товарів та послуг
- •Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •Міжнародна торгівля послугами
- •Ринок міжнародних інвестицій
- •Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •2.2. Сучасний стан та динаміка ринку інвестицій
- •2.3. Прямі іноземні інвестиції в економіку України
- •2.4. Портфельні інвестиції
- •2.4. Головні тенденції сучасного розвитку світового фондового ринку
- •3. Світовий фінансовий ринок
- •3.1. Поняття фінансового ринку
- •3.2. Функції фінансового ринку
- •3.3. Структура світового фінансового ринку
- •3.4. Види фінансових ринків
- •3.5. Види операцій на фінансових ринках
- •3.6. Глобалізація міжнародних фінансових ринків
- •4. Світовий ринок технологій
- •4.1. Природа і основні поняття світового ринку технологій
- •4.2. Сучасний стан та перспективи залучення України до глобальної науково-технологічної системи
- •5. Світовий ринок праці
- •5.1. Сутність та сучасна сегментація світового ринку праці
- •5.2. Напрями й форми інтеграції України у міжнародний ринок праці
Міжнародна торгівля послугами
У найбільш розвинених країнах світу частка зайнятих у сфері /послуг становить понад 70 % загальної чисельності зайнятих в еко-! номіці, а частка виробничих фондів основних галузей даної сфери перевищує 60-відсотковий рівень. Одночасно у світовій торгівлі спостерігається постійне збільшення обсягів експортно-імпортних операцій у сфері послуг.
Загальний обсяг ринку послуг у 2004 р. склав 2,10 трлн дол., що дорівнювало 19 % світового експорту.
Експорт та імпорт товарів і послуг,2004 рр.
|
Вартість, млрд дол. |
|
2004 р. |
Експорт товарів |
9153 |
Експорт послуг |
2125 |
Імпорт товарів |
9495 |
Імпорт послуг |
2095 |
Класифікація послуг становить досить серйозну проблему, що розв'язується по-різному. Наприклад, у країнах ОЄСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділено на п'ять категорій:
фінансові;
інформаційні (комунікаційні); професійні (виробничі); туристичні; соціальні.
На практиці широко використовується класифікація послуг, запропонована МВФ:
морські перевезення;
інші види транспорту;
подорожі;
інші приватні послуги; інші офіційні послуги.
Світовий Банк використовує класифікацію послуг, яка має на меті пов'язати їх із рухом факторів виробництва.
Але найбільш прийнятною та найчастіше вживаною є класифікація Секретаріату СОТ, який поділив послуги на 12 секторів:
бізнес-послуги (з урахуванням професійних та комп'ютерних);
послуги зв'язку;
будівельні та інженерні послуги; послуги дистриб'юторів; освітні послуги; екологічні послуги;
фінансові послуги (страхувальні та банківські); медичні послуги;
послуги в галузі туризму та подорожей; рекреаційні, культурні та спортивні послуги; транспортні послуги; інші послуги.
Ці сектори ще діляться на 155 підсекторів.
Щодо галузевого поділу міжнародного ринку послуг, то за динамікою й у зовнішньоторговельній сфері лідирує комплекс ділових послуг: їхня частка в експорті послуг із розвинутих країн зросла до 44 %. Швидше за все в цій галузі розвиваються комп'ютерні послуги, а саме завдяки транснаціональній мережі Інтернет. Стрімко росте консультаційний бізнес, функцією якого є розробка й надання клієнтам наукових рішень найрізноманітніших господарських проблем у вигляді інформації, експертизи, консультацій або прямої участі за контрактом в управлінні, вивченні ринків
За останні десять років спостерігається дуже значне зростання консалтингових послуг. Останні досягнення інформаційної технології, глобальні інформаційні мережі змінили уявлення про межі підприємств, технології виробництва, управління й ведення бізнесу.
На сьогоднішній день консалтинговий ринок оцінюється майже в 90 млрд дол. із річним потенціалом зростання 15—20 %. Якщо на"початку 1980-х років у цій галузі було зайнято приблизно 18 тис. консультантів, то нині їх уже близько 700 тис, і це без урахування тих фахівців, що займаються виключно питаннями інформаційних технологій і керування кадрами.
Середнє світове значення відношення обсягу консалтингових послуг до ВВП країни складає 0,25 %. Для Європи цей показник майже вдвічі вищий — 0,42 %, при цьому в лідера — Великої Британії — 0,9 %. Частка консалтингу у ВВП Росії становить 0,04 %, Польщі — 0,16 %,
Кількість зайнятих у консалтинговому бізнесі в Європі в 2003 р. зросло порівняно з 1996 р. практично у 2,5 раза — до 310 тис.
У 2003 р. у середньому один консультант приносив компанії 153 тис. дол.
Найбільш динамічним сегментом ринку технологій є ринок ліцензій та патентів. Його інтенсивне зростання становить щорічно понад 10 %. Провідними експортерами та імпортерами ринку ліцензій і патентів є промислово розвинуті країни, безумовним лідером яких виступають США. Експорт цієї країни за статтею "Роялті та ліцензійні послуги" за 2003 р. склав 44,1 млрд дол., або майже 60 % усього світового ринку ліцензій та патентів, а імпорт — 19,3 млрд дол. (26 %). На другому і третьому місцях — Японія та Велика Британія.
Ринок науково-технічних послуг також має тенденцію до розширення. Обсяг цього сегмента світового ринку технологій у 2003 р. порівняно з попереднім роком зріс на 7 %. Провідними експортерами цього ринку були США, Велика Британія, ФРН. Слід зазначити високі темпи нарощування експорту науково-технічних послуг Китаєм (удвічі) та Південною Кореєю (на 60 % відносно 2002 р.
Стосовно міжнародної інвестиційної діяльності ТНК у секторі послуг потрібно зазначити, що приплив іноземного капіталу в цю сферу був надто незбалансованим: основна його частина все ще припадала на частку розвинутих країн. Найбільш значний приплив капіталу мав місце у Західній Європі та Сполучених Штатах;
Переорієнтація на сектор послуг простежується також у транскордонних угодах щодо злиттів та поглинань.
У структурі інвестиційної діяльності ТНК також відбувається переорієнтація на сектор послуг. У 1990 р. на нього припадало 45 % іноземного капіталу, а у 2003 р. — вже 60 %, або 4 трлн дол.
У середньому на сектор послуг в період 2001—2003 рр. припадало дві третини сукупного обсягу припливу іноземного капіталу, який оцінювався приблизно у 500 млрд дол
У розширенні закордонної діяльності в секторі послуг ТНК країн, (що розвиваються, починають відігравати важливу роль транскордонні злиття і поглинання (ЗІП). Якщо у 1980-х роках транскордонні угоди І укладалися переважно із ТНК Сполучених Штатів Америки, то у 90-х [ роках головними об'єктами таких угод стали ТНК із країн ЄС. У 2001—2003 рр. на їхню частку припадало 61 % усіх угод щодо ЗІП.