2. Міжнародна торгівля послугами

У найбільш розвинених країнах світу частка зайнятих у сфері /послуг становить понад 70 % загальної чисельності зайнятих в еко-! номіці, а частка виробничих фондів основних галузей даної сфери пе­ревищує 60-відсотковий рівень. Одночасно у світовій торгівлі спос­терігається постійне збільшення обсягів експортно-імпортних операцій у сфері послуг.

Загальний обсяг ринку послуг у 2004 р. склав 2,10 трлн дол., що дорівнювало 19 % світового експорту.

Експорт та імпорт товарів і послуг,2004 рр.

	Вартість, млрд дол.
	2004 р.
Експорт товарів	9153
Експорт послуг	2125
Імпорт товарів	9495
Імпорт послуг	2095

Класифікація послуг становить досить серйозну проблему, що розв'язується по-різному. Наприклад, у країнах ОЄСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділено на п'ять категорій:

фінансові;

інформаційні (комунікаційні); професійні (виробничі); туристичні; соціальні.

На практиці широко використовується класифікація послуг, запропонована МВФ:

морські перевезення;

інші види транспорту;

подорожі;

інші приватні послуги; інші офіційні послуги.

Світовий Банк використовує класифікацію послуг, яка має на меті пов'язати їх із рухом факторів виробництва.

Але найбільш прийнятною та найчастіше вживаною є класифікація Секре­таріату СОТ, який поділив послуги на 12 секторів:

бізнес-послуги (з урахуванням професійних та комп'ютерних);

послуги зв'язку;

будівельні та інженерні послуги; послуги дистриб'юторів; освітні послуги; екологічні послуги;

фінансові послуги (страхувальні та банківські); медичні послуги;

послуги в галузі туризму та подорожей; рекреаційні, культурні та спортивні послуги; транспортні послуги; інші послуги.

Ці сектори ще діляться на 155 підсекторів.

Щодо галузевого поділу міжнародного ринку послуг, то за дина­мікою й у зовнішньоторговельній сфері лідирує комплекс ділових пос­луг: їхня частка в експорті послуг із розвинутих країн зросла до 44 %. Швидше за все в цій галузі розвиваються комп'ютерні послуги, а саме завдяки транснаціональній мережі Інтернет. Стрімко росте консуль­таційний бізнес, функцією якого є розробка й надання клієнтам нау­кових рішень найрізноманітніших господарських проблем у вигляді інформації, експертизи, консультацій або прямої участі за контрактом в управлінні, вивченні ринків

За останні десять років спостерігається дуже значне зростання консал­тингових послуг. Останні досягнення інформаційної технології, глобальні інформаційні мережі змінили уявлення про межі підприємств, технології виробництва, управління й ведення бізнесу.

На сьогоднішній день консалтинговий ринок оцінюється майже в 90 млрд дол. із річним потенціалом зростання 15—20 %. Якщо на"початку 1980-х років у цій галузі було зайнято приблизно 18 тис. консультантів, то нині їх уже близько 700 тис, і це без урахування тих фахівців, що займаються виключно питаннями інформаційних технологій і керування кадрами.

Середнє світове значення відношення обсягу консалтингових послуг до ВВП країни складає 0,25 %. Для Європи цей показник майже вдвічі вищий — 0,42 %, при цьому в лідера — Великої Британії — 0,9 %. Част­ка консалтингу у ВВП Росії становить 0,04 %, Польщі — 0,16 %,

Кількість зайнятих у консалтинговому бізнесі в Європі в 2003 р. зросло порівняно з 1996 р. практично у 2,5 раза — до 310 тис.

У 2003 р. у се­редньому один консультант приносив компанії 153 тис. дол.

Найбільш динамічним сегментом ринку технологій є ринок ліцензій та патентів. Його інтенсивне зростання становить щорічно понад 10 %. Провідними експортерами та імпортерами ринку ліцензій і патентів є промислово розвинуті країни, безумовним лідером яких виступають США. Експорт цієї країни за статтею "Роялті та ліцензійні послуги" за 2003 р. склав 44,1 млрд дол., або майже 60 % усього світового ринку ліцензій та патентів, а імпорт — 19,3 млрд дол. (26 %). На другому і третьому місцях — Японія та Велика Британія.

Ринок науково-технічних послуг також має тенденцію до розширення. Обсяг цього сегмента світового ринку технологій у 2003 р. порівня­но з попереднім роком зріс на 7 %. Провідними експортерами цього ринку були США, Велика Британія, ФРН. Слід зазначити ви­сокі темпи нарощування експорту науково-технічних послуг Китаєм (удвічі) та Південною Кореєю (на 60 % відносно 2002 р.

Стосовно міжнародної інвестиційної діяльності ТНК у секторі пос­луг потрібно зазначити, що приплив іноземного капіталу в цю сферу був надто незбалансованим: основна його частина все ще припадала на частку розвинутих країн. Найбільш значний приплив капіталу мав місце у Західній Європі та Сполучених Штатах;

Переорієнтація на сектор послуг простежується також у транскор­донних угодах щодо злиттів та поглинань.

У структурі інвестиційної діяльності ТНК також відбувається пере­орієнтація на сектор послуг. У 1990 р. на нього припадало 45 % інозем­ного капіталу, а у 2003 р. — вже 60 %, або 4 трлн дол.

У середньому на сектор послуг в період 2001—2003 рр. припа­дало дві третини сукупного обсягу припливу іноземного капіталу, який оцінювався приблизно у 500 млрд дол

У розширенні закордонної діяльності в секторі послуг ТНК країн, (що розвиваються, починають відігравати важливу роль транскордонні злиття і поглинання (ЗІП). Якщо у 1980-х роках транскордонні угоди І укладалися переважно із ТНК Сполучених Штатів Америки, то у 90-х [ роках головними об'єктами таких угод стали ТНК із країн ЄС. У 2001—2003 рр. на їхню частку припадало 61 % усіх угод щодо ЗІП.