2.5. Сутність світової економічної рівноваги

Світова економічна рівновага має різні форми проя­ву: матеріально-речову і вартісну, глобальну й регіональну, граничну, за­гальну та часткову, конкурентну та ін.

Матеріально-речова економічна рівновага — продукт індустріальної цивілізації, її найвищого, сучасного етапу. Вона передбачає дотриман­ня певних пропорцій у світовому масштабі між головними галузями сучасного виробництва: промисловістю і сільським господарством, ви­добувними та обробними галузями промислового виробництва, між різними видами транспорту, між сферою виробництва та інфраструк­турою тощо.

Вартісна економічна рівновага характеризується зовнішніми та внутрішніми аспектами. її зовнішнім проявом виступає матеріально-речовий склад суспільного продукту чи світового товарообігу. Внутрішня будова вартісної рівноваги грунтується на співвідношенні між головними ліквідними засобами: золотом, міжнародними валютними ресурсами, національ­ними вільно конвертованими валютами.

І зовнішні, і внутрішні аспекти вартісної економічної рівноваги взаємодіють та відтворюються на світових грошовому, фінансовому, валютному, фондовому ринках.

Глобальна економічна рівновага визначається як такий стан, коли ! кількість населення та обсяг капіталу залишаються незмінними, а між І силами, що впливають на їхнє збільшення або зменшення, підтри­мується стійкий баланс.

• обсяг капіталу і кількість населення залишаються незмінними; темпи народжуваності та смертності однакові, так само як і попит капітальних вкладень (інвестицій) та амортизації;

• усї початкові й кінцеві значення — народжуваності, смертності, інвестицій і амортизації капіталу — мінімальні;

• рівні, на яких стабілізуються капітал та кількість населення, і співвідношення між цими рівнями встановлює суспільство згідно зі своїми потребами.

Регіональна економічна рівновага найяскравіше проявляється в інтег­раційних об'єднаннях. Наприклад, у Європейському Союзі проводить­ся єдина аграрна політика, реалізуються спільні науково-технічні програми, створено єдиний валютний союз тощо.

Надзвичайно важливим для міжнародних економічних відносин,^ І усієї системи світогосподарських зв'язків є поняття граничної рівноваги. Як правило, це такий ступінь економічної рівноваги, Який передує кри­зовим явищам у світовому господарстві. Згідно із «законом наймен­ших.

Загальна економічна рівновага, як правило, визначається для окремих країн. Але така модель може з певними застереженнями поширюватись і на світове господарство в цілому. Спрощене математичне вираження світової економічної рівноваги має такий вигляд:

Фкс = ΣВс+ΣРЗ, де

Фкс — фонд кінцевого споживання;

ΣВс — сумарне виробництво світу;

ΣРЗ — сумарні економічні резерви і запаси.

Наведене рівняння відображає основну мегапропорцію світового господарства: співвідношення між виробництвом і споживанням.

2.6. Основні пропорції світової економіки

Основними пропорціями, які характеризують стан, закономірності й тенденції світового господарства, є співвідношення між попитом і про­позицією на світовому ринку; між сумою цін товарів і послуг у світовій торгівлі та кількістю міжнародних ліквідних засобів, що опосередкову­ють рух товарних потоків і послуг; між матеріально-речовою і вартісною частинами світового товарообігу; між міжнародним вантажообігом і по­тужністю транспортних засобів, що забезпечують ці перевезення, та ін. В окремих сферах світового господарства формуються міжгалузеві та внутрішньогалузеві натуральні чи вартісні пропорції між видобувними й обробними галузями промисловості; між харчовою та легкою про­мисловістю і сільським господарством; між нафтохімічною і нафтодо­бувною промисловістю; між промисловістю з виробництва мінераль­них добрив і сільським господарством тощо (рис. 2.2).

Нарешті, формуються міжнародні пропорції в окремих підсистемах світогосподарських зв'язків. Так, у науково-технічній сфері підтри­мується співвідношення між фундаментальними дослідженнями, прикладними розробками і дослідно-конструкторськими роботами, що знаходить свій прояв у співвідношенні форм міжнародної науково-технічної кооперації, патентово-ліцензійної торгівлі та науково-вироб­ничого співробітництва.

У цілому ж існує об'єктивна пропорція між промисловим, торговим і позичковим капіталом. В останні десятиліття намічається негативна тенденція відриву фінансового, позичкового капіталу від своєї першоосно­ви — матеріально-речового змісту товарів, послуг і капіталів.