
- •8. Характеристика ознак метаболізму мікроорганізмів.
- •9. Класифікація мікроорганізмів за потребами у поживних речовинах та за джерелами енергії.
- •12, Надайте характеристику основних закономірностей протікання дріжджового спиртового бродіння та опишіть його роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів.
- •13. Наведіть класифікацію, надайте характеристику морфологічних та біохімічних властивостей молочнокислих бактерій.
- •14. Охарактеризуйте процес утворення та властивості мікробних біоплівок та опишіть їх роль у динаміці мікрофлори у довкіллі і виробництві та обігу споживних товарів.
- •19. Охарактеризувати вплив кислотності та окисно- відновного потенціалу на життєдіяльність мікроорганізмів і їх використання в харчовій промисловості.
- •20. Охарактеризувати вплив осмотичного тиску та активності води на життєдіяльність мікроорганізмів і їх використання в харчовй промисловості.
- •21. Зазначте основні антисептики хім..Походження,які використовуються як дезінфектанти упромисловості та торгівлі.Охарактеризуйте механізм їх дії.
- •22. Охарактеризувати поняття патогенності і вірулентності мікроорганізмів. Описати сновні механізми вірулентності.
- •23. Дати визначення терміну «імунітет»,описати класифікацію та характерні знаки основних його видів.
- •24. Характеристика матеріальних носіїв патогенності мікроорганізмів. Ключові відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.
- •26. Наведіть класифікацію харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових отруєнь та інфекцій
- •27. Вкажіть джерела, шляхи передачі, патогенні властивості та способи знищення основних збудників харчових стафілококових токсикозів.
- •28. Охарактеризуйте джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових клостридіальних токсикозів.
- •32. Вкажіть джерела, шляхи передачі, ключові морфологічні властивості та способи профілактики і знищення основних збудників харчових токсикоінфекцій, зумовлених ентерококами та бактеріями роду Vibrio.
- •33) Охарактеризуйте джерела, збудників, шляхи передачі та способи профілактики харчових сальмонельозів.
- •41) Опишіть склад та причини збереження залишкової мікрофлори різних груп консервів. Охарактеризуйте мікробіологічні показники безпечності консервів.
- •43. Наведіть склад заквасок та опишіть характерні особливості протікання мікробіологічних процесів і роль мікроорганізмів у формуванні споживних властивостей твердих і м’яких сичугових сирів.
- •44. Назвіть основні дефекти молока та кисломолочних напоїв, зумовлені розвитком мікроорганізмів, зазначте причини їх утворення та можливість і способи усунення.
- •47. Охарактеризуйте особливості формування мікрофлори ковбасних виробів та інших м’ясних виробів, підданих температурній обробці, в’яленню і коптінню.
- •48. Надайте характеристику складу та динаміки мікрофлори живої, свіжої, охолодженої та мороженої риби.
41) Опишіть склад та причини збереження залишкової мікрофлори різних груп консервів. Охарактеризуйте мікробіологічні показники безпечності консервів.
Поверхня металевих банок повинна бути чистою, без іржі, бомбажу, пом’ятин і зазубрин. М’ясо, яке міститься в банках, має бути соковитим, неперевареним, нетвердим, шматочки м’яса у разі акуратного виймання не повинні розпадатись. Смак і запах нормуються приємними, без сторонніх присмаків і запахів; бульйон у нагрітому стані має бути прозорим.
Вміст кухонної солі нормується в межах 1—2,2 %, олова — не більше 200 мг на 1 кг продукту; вміст свинцю не допускається.
У відповідності з гігієнічними вимогами безпеки стерилізовані м’ясні і м’ясорослинні консерви за значенням рН, вмісту сухих речовин їх складу відносять до групи А (можуть зберігатись поза холодильником), а пастеризовані — до групи Д (зберігають обмежений період в охолодженому стані).
Консерви загального призначення групи А повинні відповідати наступним мікробіологічним показникам безпеки:
• вимогам промислової стерильності, щодо спороутворюючих мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів групи B.subtilis. Допускається до 11 клітин цих мікроорганізмів в 1 г (см3) продукту;
У м'ясних консервах не допускається вміст токсичнихелементів, мікотоксинів, гормональних препаратів, пестицидів танітрозамінів вище гранично допустимих рівнів, встановлених документом. У рибних консервах не допускається вміст токсичнихелементів, пестицидів, нітрозамінів та гістаміну вище максимальнодопустимих рівнів, встановлених документом. У молочних консервах не допускається вміст токсичнихелементів, мікотоксинів, антибіотиків та гормональних препаратіввище ДР. Мікроорганізми, які в процесі стеріалізації консервів залишилися життєздатними, називають залишковою мікрофлорою. Видовий склад залишкової мікрофлори залежить від продукту, що стеріалізують, і режиму стеріалізації. Найчастіше зустрічаються мезофільні аеробні і факультативно – анаеробні бактерії а саме, B.subtilis, cereus,pumilus, термофільні спорові аероби, мезофільні гнильні анаеробні бактерії клостридіум спорогенез, термофільні газоутворюючі анаероби, також збудники харчових отруєнь – паличка ботулізму. У залишковій мікрофлорі консервів з високою кислотністю , що проходять термічну обробку при відносно невисоких температурах, можуть зберігатися деякі види неспоре утворюючих молочнокислих і кулястих бактерій, дріжджі, спори плісеневих грибів.
Мікроорганізми, які в процесі стерилізації консервів, зберегли свою життєздатність, прийнято називать залишковою мікрофлорою. Складається вона з спороутворюючих мікроорганізмів, спори котрих стійкі до дії високих температур. Термофільні бацили (Bac.polimyxa, Bac.coagulans) мезофільні аеробні бацили (Bac.subtilis, Bac.cereus) мезофільні облігатні анаеробні (Cl.sporogenes, Cl.putrificus). Наявність у готових консервах життєздатних клітин без спорових бактерій завжди вказує на порушення температурного режиму або на високу початкову мікробну забрудненість продукту. У таких випадках крім спороутворюючих мікробів у консервах виявляють стафілоків, бактерій групи кишкової палички, бактерій роду Протесу та інших неспорових бактерій.
Припустима загальна кількість бактерій у консервах перед стерилізацією (МАФАМ) в 1 г (см3) не повинна перевищувати 10000-50000 клітин (в залежності від виду продукту), для дитячого харування-200, мезофільних бактерій допускається не більше 100-300 у 1 г., клостридії повинні бути відсутніми в 0,5 см3 вмісту банки
42. Охарактеризуйте види використовуваних мікроорганізмів та динаміку мікробіологічних процесів при виробництві вин. Опишіть основні хвороби вин, назвіть їх збудників та способи усунення і профілактики.
Збудники псування вин - Цвіль(винна пліснява) - дріжджі роду Candida, Pichia. Молочнокисле скисання – гетеротрофні молочнокислі бактерії Оцтове скисання - оцтовокислі бактерії B.aceti. Манітне бродіння – термофільні манітні бактерії Пропіоновокисле бродіння – пропіонові бактер Ожиріння – дикі дріжджі, деякі молочнокислі та оцтовокислі бактерії Мишачий присмак – нитчасті бактерії манітного бродінн Згіркнення – спороносні аеробні палички Запобігання мікробіологічного псування – вина пастеризують, обробляють ультразвуком (холодна стеріалізація), ультрафіолетовими і гамма променями, додають антисептики – сорбінову кислоту та її солі. Вино – продукт спиртового бродіння виноградного або фруктово – ягідного сусла. Для зброджування соків в використовують різні раси чистих винних дріжджів. Вони повинні бути стійкими до підвищеного вмісту спирту і цукру, низького значення рН , повністю виброджувати сусло, швидко осідати після бродіння. У виробництві вин використовують дріжджі низового бродіння Sacch.ellipsoides. Залежно від сировини, біологічних особливостей, раси дріжджів і характеру технологічного процесу отримують різні вина.
Вино-продукт спиртового бродіння виноградного або фруктово-ягідних соків (сусла). Для зброджування соків використовують різні раси чистих культур винних дріжджів. Вони повинні бути стійкими до підвищеного вмісту спирту і цукру, низького значення рН, повністю виброджувати сусло, швидко осідати після бродіння і утворювати щільний осад.
Цвіль вина викликають дріжджі родів Candida і Pichia, які розвиваються на поверхні у вигляді білої або сірувато-жовтої плівки, і активно окислюють цукор в органічні кислоти.
Молочнокисле скисання виникає в результаті забруднення молочнокислими батеріями, зокрема гетеротрофами. Утворюються шовковисті хвилі, вино прогіркає.
Оцтове скисання-найбільш розповсюджене і небезпечне захворювання вина. Викликають його оцтовокислі бактерії Bacterium aceti. Утворюється плоска плівка, тягучі маси.
Мишачий присмак- одна з найбільш стійких хвороб столових, десертних та кріплених вин, шаспансьоуго. Збудниками є нитчасті бактерії мінітного бродіння і дріжджеподібні плісені.
З метою запобігання мікробному псуванню вина пастеризують, обробляють ультразвуком(холодна стерилізація), ультрафіолетовими і гамма-променями, додають антисептики: сорбінову кислоту та її солі, сірчистий ангідрид