22. Охарактеризувати поняття патогенності і вірулентності мікроорганізмів. Описати сновні механізми вірулентності.

Патогенність - це одна з характеристик жита діяльності мікроорганізмів, що визначає їхні взаємовідносини з рослинним та тваринним світом, а саме здатність приживатися у макроорганізмі і викликати його захворювання.Патогенність мікроорганізмів або потенційна здатність за визначених умов викликати захворювання характеризується складним комплексом біологічних властивостей мікробів, що сформуватись в процесі еволюції на генетичному рівні та передаються у спадок. Ступінь (або міру) патогенності мікроорганізмів називають вірулентністю. Вона визначається здатністю мікробів проникати до органів та тканин, розмножуватися в них, виробляти речовини, що пригнічують захисні сили організму та руйнують його. Вірулентність є індивідуальною ознакою мікроорганізмів і може змінюватися під впливом природних факторів (світла, висушування). Вірулентність може відрізнятися у мікробів одного виду та залежить від багатьох природних умов.

23. Дати визначення терміну «імунітет»,описати класифікацію та характерні знаки основних його видів.

Імунітет – нечутливість організму організму до чужорідних агентів, в тому числі і патогенних мікроорганізмів.Поділяють на : природжений видовий імунітет- це несприятливість д певних збудників захворювання, які вражають інші види живих організмів. Набутий імунітет формується в організмі як специфічний захист проти одного певного чужорідного агента, в тому числі патогенних мікроорганізмів або їх токсинів, набутий в результаті контакту організму з цим агентом. Набутий природний імунітет може бути активним і пасивним. Набутий штучний імунітет створюється також шляхом активної і пасивної імунізації спеціальними препаратами – вакцинами та імунними сироватками.

Охарактеризувати механізми імунітету та загальної резистентності людини.

Резистентність обумовлена комплексом механічних та фізіологічних реакцій макроорганізму, що направлені на забезпечення сталості внутрішнього середовища організму та його захист від чужорідних агентів. До факторів неспецифічної резистентності відносяться бар’єрна захисна функція шкіри та слизових оболонок організму, температура та запальні реакції, видільна функція організму. Могутнім неспецифічним захисним фактором проти чужородних тіл та речовин є фагоцитарна реакція. Розрізняють 2 типи механізму імунітету:механізм клітинного імунітету - знищення шкідливих чинників клітинами - фагоцитами і Т-лімфоцитами, а гуморального - спеціальними речовинами (білками), які містяться в крові, - антитілами та інтерфероном. Отже, фагоцити і Т-лімфоцити забезпечують клітинний імунітет, а білки крові (антитіла, інтерферон) - гуморальний.

24. Характеристика матеріальних носіїв патогенності мікроорганізмів. Ключові відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.

Патогенність - це одна з характеристик жита діяльності мікроорганізмів, що визначає їхні взаємовідносини з рослинним та тваринним світом, а саме здатність приживатися у макроорганізмі і викликати його захворювання Матеріальні носії - називаються факторами Патогенності. Серед бактерій до них відносять адгезини, інвазини, агресини, екзотоксини, ендотоксини, ферменти-токсини, алергени.

Токсин— отруйна речовина, що виробляється живими клітинами або організмами, індивідуальна сполука, що викликає отруєння.Віруси на відмінну від бактерій , є внутрішньоклітинними паразитами,вони в організмі мають подолати не тільки звичайні механізми неспецифічної резистентності та гуморальні фактори імунітету, але й проникнути через міцні бар’єри, які властиві оболонкам клітинам. Мікроміцети— гриби та грибоподібні організми мікроскопічних розмірів.

25.Назвіть найбільш поширених збудників харчових захворювань. Назвіть харчові продукти, що становлять найбільший ризик як шлях їх розповсюдження та вкажіть основні способи попередження їх розповсюдження.

Захворювання мікробного походження поділяють на 2 групи: харчові інфекції, харчові оотруєння. Збудники інфекцій: паличка червоного тифу (у чорному хлібі,пиві, маслі вершковому), паратифозні палички (у молоці, кефірі), дизентерійні палички(у скоринкі хліба, ягодах,огірках). Харчові інфекції поділяють на зоонози і антропонози(кишкові). Збудники зоонози: бруцельоз (бактерії бруцели), сибірка (Bacillus anthracis), ящур (вірус роду Rhinovirus), Сальмонельози(бактерії роду Salmonela), Тулямерія (палички тулямерії), Туберкульоз   (Mycobaterium tuberculosis) передаються через молоко та молочні продукти,що були отримані з хворих тварин,погано проварені м’ясопродукти(ковбаси,фарш).Профілактика проводиться кип’ятінням молока, проварюванням, різні протиепідемічні заходи, знешкодження мяса і молока. Антропонози збудники: черевний тиф А і В (бактерії з сімейства Enterobacteraceae роду Salmonela), бактеріальна дизентерія (бактерії сімейства Enterobacteraceae роду Shigella), холера( Vibrio cholerae холерний вібріон), вірусний гепатит (віруси різних антигенних типів: А,В,С),передається морепродуктами та молочними продуктами.Профілатика: знезаражування питної води, проведення протиепідемічних заходів з виявлення ізоляції .