2.3. Види загроз і небезпек функціонуванню підприємства (фірми)

Для визначення суті таких загроз і небезпек функціону­ванню фірми велике значення має їх класифікаційна харак­теристика, в основу якої покладено загально прийняті критерії.

Отже, залежно від природи походження загрози і небезпеки поділяють на:

1. природні (об’єктивні), що викликані стихійними при­родними явищами (землетрусами, наводками, ураганами тощо) і виникають без участі і поза волею фірми чи її працівників, не­залежно від прийнятих рішень чи дій менеджера (фінансова кон’юнктура, наукові відкриття, форс-мажорні обставини тощо);

2. неприродні (суб’єктивні), що викликані умисними або ненавмисними діяннями людини, різних оточуючих фірму суб’єктів, органів державної влади та управління, а також вітчизняних й іноземних конкурентів, що суттєво впливають на економічний стан фірми. Суб’єктів умисного впливу на фірму зазвичай називають зловмисниками, адже загрози і небезпеки для фірми спричинюються їхніми корисними намірами (йдеться про тероризм, страйки, пікетування, розкрадання, крадіжки) і можуть призвести до травм і загибелі людей. Умисні загрози мають і такі прояви:

• фізичне руйнування об’єкта або його окремих елементів внаслідок тероризму, хуліганства, вандалізму тощо;

• відключення або виведення з ладу систем життєзабезпе­чення об’єкта внаслідок тих самих причин;

• дії з дезорганізації функціонування об’єкта (страйк, саботаж, встановлення перешкод);

• розкрадання матеріальних цінностей;

• знімання інформації шляхом контролю каналів зв’язку, негласного встановлення спеціальних технічних засобів, аналізу і контролю побічних випромінювань, негласних відео- і фотозйомок;

• крадіжка документів, магнітних носіїв і паперових від­ходів (роздруківок, копіювальних паперів тощо).

Загрози і небезпеки, викликані умисними діями зловмис­ників, поділяють на контактні і безконтактні. У свою чергу, контактні поділяють на такі групи: без зміни структури об’єкта захисту і зі зміною.

Безконтактні загрози і небезпеки залежно від їх прояву в різних зонах захисту можуть бути представлені як:

• зовнішні з неконтрольованої зони (територія об’єкта, на якій застосовуються засоби і не проводяться заходи, пов’язані із захистом об’єкта);

• із зони контрольованої території (територія навколо бу­дівлі, що безперервно контролюється);

– із зон представницьких приміщень (де ведуться перего­вори із зовнішніми організаціями) і службових приміщень.

До умисних безконтактних загроз і небезпек відносять та­кож витік інформації через паразитні випромінювання облад­нання чи візуально-оптичне перехоплення інформації з прилеглих будівель.

Суб’єктів неприродного впливу на фірму зазвичай назива­ють правопорушниками, які з причин недостатньої кваліфіка­ції чи порушення ними посадових інструкцій можуть викликати такі прояви ненавмисних загроз:

– травми і загибель людей;

– пошкодження обладнання, ліній зв’язку, каналів жит­тєзабезпечення ;

– нераціональну зміну технологій;

– нерегламентоване використання технічних засобів, до­кументів, комп’ютерних програм;

– розголошення конфіденційної інформації;

– некомпетентне використання, неправильне налаштуван­ня чи неправомірне відключення персоналом служби безпеки засобів захисту фірми.

Залежно від сфери виникнення загрози і небезпеки поділя­ють на:

• внутрішні, що пов’язані з господарською діяльністю фірми та її персоналу, а їх природа пояснюється тими проце­сами, з якими пов’язане виробництво і реалізація продукції, а відтак результативність бізнесу (успішність планування та прийняття управлінських рішень, дотримання виробничої технології, організація праці і робота з персоналом, фінансо­во-кредитна політика фірми, дотримання техніки безпеки та виробничої дисципліни, підвищення кваліфікації співробітни­ків фірми; матеріальне та моральне заохочення співробітників фірми);

• зовнішні, що виникають за межами підприємства і жод­ним чином не пов’язані з господарською діяльністю суб’єкта, як-то зміна законодавства, податкової та фінансово-кредитної політики у країні, зміна уряду та парламенту, виникнення воєнних конфліктів, надзвичайні стихійні лиха тощо.

На думку багатьох учених, всі зовнішні чинники, що вплива­ють на безпеку фірми, можна згрупувати, виділивши в окремі політичні, соціально-економічні, екологічні, науково-технічні і технологічні, юридичні, природно-кліматичні, демографічні, криміналістичні та інші чинники.

До політичних чинників, що впливають на результати діяль­ності фірми, відносять, насамперед, політичну ситуацію, що наявна у країні і конкретному економічному регіоні. Стабіль­ність політичної влади, той курс, що вона проводить на розвиток ринкових реформ, підтримку підприємництва, демократизацію відносин власності, боротьбу з корупцією і криміналізацією господарського життя, можуть здійснювати суттєвий вплив на результативність бізнесу. Істотний вплив на безпеку підприєм­ництва чинять і такі обставини, як стан міжнаціональних, релігійних, територіальних суперечок і конфліктів, сепара­тистські настрої окремих керівників тощо.

Для успішного розвитку підприємництва особливу значу­щість мають соціально-економічні чинники, саме від них значною мірою залежать правила й умови ведення комерційної діяль­ності. До них можна віднести: стан грошової емісії в країні, а значить і підтримання оптимального рівня грошової маси, і забезпечення нормальних платежів, виплат заробітної плати, пенсій тощо; а також зміну правил валютного обігу; зміну та­рифів на транспортні перевезення, плату за енергоносії тощо.

Підприємницька активність значно залежить від відсотко­вих кредитних ставок Національного банку України, від рівня інфляції, рівня зміни доходів населення тощо. Усе це напряму позначається на стані платоспроможності населення, коливан­ні цін на сировину, матеріали, комплектуючі, енергоносії, стан фінансового ринку, на поведінці комерційних банків, розши­ренні чи скороченні сфер підприємництва.

Останнім часом на діяльність фірми дедалі більший вплив справляють екологічні чинники. Держава на початковому етапі управління навколишнім середовищем встановлює систему прямих адміністративних заборон, що обмежують розвиток екологічно шкідливих виробництв, а в окремих випадках і їх закриття. Далі на зміну адміністративним заборонам прихо­дять механізми охорони навколишнього середовища, що базу­ються на принципах екологічного нормування і платного при­родокористування. На основі гранично допустимих викидів і скидів забруднюючих речовин вираховується плані за приро­докористування .

Науково-технічні і технологічні чинники ставлять фірмі умови постійного контролю за досягненнями науково-технічного прогресу, розробками нових технологій, матеріалів, впровадженням ноу-хау у виробництво, управління й організацію праці, реалізацію продукції тощо. Задля забезпечення високої конкурентоздатності фірми потрібна постійна поінформованість про те, як ці новації впроваджують конкуренти.

Підприємницька діяльність здійснюється в рамках певної правової основи, а тому важливо знати, який стан законодавст­ва щодо організації бізнесу у країні і в регіоні є наразі, якими є перспективи його зміни. Особливу роль тут відіграє еволюція податкового законодавства, підтримка підприємництва, тобто існуючі пільги і субсидії; стан законодавства про власність, права, обов’язки та відповідальність підприємців, договірне право тощо.

Соціально-культурна складова впливає на смаки, віддання переваг споживачів, моду, соціальні пріоритети й ідеї.

Природно-кліматичні умови об’єктивно впливають на ви­трати виробництва, оскільки їх (умов) сприятливий стан ско­рочує затрати, особливо характерно це у сфері агропромислового виробництва.

Особливий вплив на ринок праці справляють демографічні чинники, адже стан народжуваності і смертності, тривалість життя і його якість, стан здоров’я населення, рівень його осві­ти суттєво впливають на укомплектованість фірми робочою си­лою, її продуктивність і мотивацію праці.

Останнім часом дедалі більшого значення набувають чинни­ки криміналітету, розгул економічної злочинності, корупції, інші форми злочинного впливу на фінансово-господарську діяльність. Це живить недобросовісну конкуренцію, промис­лове шпигунство, комп’ютерні та інші форми злочинів, що завдають значну шкоду бізнесу.

Під впливом навколишнього середовища, різних чинників можуть виникнути чимало десятків зовнішніх загроз і небез­пек для вітчизняного бізнесу. До них можна віднести неспри­ятливі зміни політичної ситуації; макроекономічні струси (кризи, порушення виробничих зв’язків, інфляція, втрата ринків сировини, енергоносіїв, готової продукції тощо); зміна законодавства, що впливає на умови господарської діяльності (податкового, відносин власності, договірного тощо); нероз­виненість інфраструктури ринку; протиправну діяльність кримінальних структур; використання недобросовісної конку­ренції; промислово-економічне шпигунство; моральні (психо­логічні) загрози, залякування, шантаж і фізичний, небезпечний для життя, вплив на персонал та його сім’ї; крадіжки матеріа­льних засобів; протиправні дії конкурентів, їх намагання заволодіти контрольним пакетом акцій; зараження програм ЕОМ різними комп’ютерними вірусами; протизаконні фінан­сові операції; надзвичайні ситуації природного і технічного ха­рактеру; несанкціонований доступ конкурентів до конфіденцій­ної інформації, що становить комерційну таємницю; крадіжки фінансових коштів і цінностей; шахрайство тощо.

Наводячи класифікаційні характеристики загроз і небезпек, не можна залишити поза увагою інформаційні загрози і небезпе­ки, з-поміж яких, залежно від суб’єктів-джерел, виділяють:

1. природні, що породжуються відхиленнями прояву сил природи від норми у літосфері (у землі і на землі), гідросфері (у воді і на воді), в атмосфері і стратосфері; космосі. їх особли­вістю є те, що вони не носять цілеспрямованого характеру, адже заморозки не діють вибірково щодо конкретного суб’єкта гос­подарювання, а діють в рамках певного ареалу;

2. антропогенні, в основі яких лежить діяльність окремої людини чи групи людей, серед яких виділяють:

• кримінальні структури, рецидивісти і потенційні зло­вмисники;

• недобросовісні партнери і конкуренти;

• персонал фірми;

3) техногенні, що викликані недосконалістю існуючих технологій, програмованих засобів обробки інформації, засобів зв’язку, охорони, сигналізації, інших технічних засобів, що використовуються на фірмі, а також браком знань персоналу, що їх потребують обставини.

На відміну від попередніх, техногенні загрози і небезпеки не мають цілеспрямованого характеру дії, і в цьому вони схожі з природними.

Запропонована класифікаційна характеристика загроз і не­безпек не є вичерпна. Більше того, серед вчених немає одностайності щодо критеріїв такої класифікації, однак наве­дені є найбільш поширеними.

Розділ 3. ГОСПОДАРСЬКІ РИЗИКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА БЕЗПЕКУ ПІДПРИЄМСТВА (ФІРМИ)