Колективізація
Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 pp.
У 1927—1929 pp. селяни відмовлялися добровільно продавати хліб державі через надто низькі заготівельні ціни. Ціни на промислові товари були надто високими, тому утворилися так звані «ножиці цін».
Для подолання хлібозаготівельної кризи 1927 - 1928 pp. влада вдалася до надзвичайних заходів: обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна неплатників податків і боржників, які не здавали встановленої їм норми зерна, депортацій найнепокірніших селян у віддалені регіони країни.
З 3 липня 1929 р. після прийняття постанови ВУЦВК і Раднаркому України «Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконання загальнодержавних завдань і планів» сільським радам дозволили накладати на боржників п'ятикратні штрафи від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи.
На початку 1928 р. Й. Сталін в умовах надзвичайних заходів «кризи хлібозаготівель» висунув гасло суцільної колективізації.
Із 1 березня 1929 р. в містах з'явилися картки на хліб -явне свідчення продовольчої кризи.
Перехід до суцільної колективізації
Перші колективні господарства виникли ще у 1917— 1920-х роках.
Залежно від ступеня усуспільнення колективні господарства поділялися на:
• ТСОЗи — товариства спільного обробітку землі, в яких . колективізувалися лише посіви;
• Артілі — колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для її обробітку живий і неживий реманент;
• Комуни - селянські господарства повністю розчинялися в колективному
Незважаючи на всебічну підтримку держави, селяни неохоче йшли в колгоспи.
Колективізація - перебудова сільського господарства в СРСР внаслідок повсюдного створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці 20-х - на початку 30-х років, яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств.
Колективізоване село повинно було забезпечити промисловість дешевою робочою силою (розкуркулені селяни поповнювали робітничий клас), а колгоспи мали забезпечити промислові центри продуктами харчування. Колгоспи були зручною формою, з допомогою якої можна було легко викачувати ресурси до державного бюджету.
Грудень 1927 p.- XV з'їзд ВКП(б). Взято курс на проведення колективізації.
Завдання колективізації
1. Потреба забрати кошти із села на індустріалізацію.
2. Забезпечити населення країни дешевими продуктами харчування й сировиною.
3. Знищити індивідуальні селянські господарства.
А. Ліквідувати дрібнотоварний уклад на селі.
5. Ліквідувати заможне селянство (куркульство) як клас.
Метод колективізації: форсований метод з широким залученням державного репресивного апарату: терору, беззаконня, репресій.
1928 р.: Для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів (МТС – машинно-тракторні станції). Їхнім завданням було виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів - головним чином тракторна оранка і комбайнове збирання хліба.
Листопад 1929 р. - Курс на суцільну колективізацію.
Серед ініціаторів форсування колективізації в Україні був генеральний секретар ЦК ВКП(б) України С. Косіор, який підтримав пропозицію Й. Сталіна, В. Молотова, Л. Кагановича завершити суцільну колективізацію протягом року. Прийнято резолюцію пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі», в якій стверджувалося, що Україна має все необхідне, щоб іти прискореними темпами попереду інших союзних республік у справі колективізації сільського господарства.
5 січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву».
Україна колективізацію повинна була закінчити восени 1931 р. Але йшла з прискоренням темпів колективізації (до середини 1931 р. в Україні було колективізовано 38% селянських господарств, а до кінця 1932 р. - 70%). У 30-х роках на селі організовували соціалістичні змагання.
1. У 1935 р. Паша Ангеліна (Донеччина) стала ініціатором всесоюзного змагання тракторних бригад.
2. Марія Демченко (тепер Черкащина) взяла зобов'язання виростити по 500 ц цукрових буряків з гектара.
В Україні почалося змагання п'ятисотенниць.