
- •1.1 Основні риси ландшафтів України
- •1.2. Стихійні природні і природно-техногенні явища на території України
- •1.2.2.1. Сейсмоактивні зони
- •Грязьовий вулканізм
- •1.2.3.2. Карст
- •1.2.3.3. Зсуви
- •1.2.3.4. Обвали та осипища. Абразія
- •1.2.3.5. Заболоченість
- •1.2.4.1. Сильні дощі, зливи, град
- •Блискавка і грози
- •Циркуляція атмосфери. Смерчі і вітровали
- •1.2.4.4. Посухи, суховії, пилові (чорні бурі)
- •Паводок і повідь
- •1.2.4.6. Туман
- •Заморозки
- •1.2.4.8. Ожеледь і ожеледиця
- •1.2.4.9. Снігові лавини
Блискавка і грози
Електричний розряд між купчасто-дощовими хмарами або між хмарами і земною поверхнею, який виникає внаслідок формування в атмосфері електричного поля високої напруженості називають блискавкою. Розрізняють блискавку лінійну, плоску (площинну, смужкову), чоткову та кулясту.
Найчастіше спостерігається лінійна розгалуджена блискавка довжиною від 2-3 до 20 км, діаметром 10-30 см. Блискавка складається з розглядів (імпульсів), переважно їх буває 1-5, інколи 10-20. Загальна тривалість блискавки від 10-80 мікросекунд до кількох десятків секунд. Інколи після сильного розряду лінійної блискавки з’являється куляста у вигляді кулі, що світиться. Розміри її 10-20 см, в окремих випадках — до 1 м, тривалість — десятки та сотні секунд. Походження кулястої блискавки не з’ясовано.
Блискавка може вразити живу істоту, викликати пожежу. Для захисту від блискавок використовують блискавковідводи (громовідводи)
На території України блискавки спостерігаються щороку під час гроз, особливо нічних, які властиві приморським районам країни та великим містам влітку.
Гроза — явище в атмосфері, коли блискавки супроводжуються громом. Виникають грози при інтенсивному прогріванні земної поверхні та наявності вологи в атмосфері, особливо при проходженні холодних атмосферних фронтів. У процесі розвитку грози у хмарах зростає загальна маса водяних крапель і льодових кристалів та різко змінюютья їх розміри. Переміщення складових хмар — кристалів та крапель — зумовлює зміну їхніх електричних зарядів і перерозподіл електрики у хмарах. Найчастіше верхня частина грозових хмар має додатній заряд, нижня від’ємний.
Грози в Україні бувають в основному з березня по листопад включно. Переважають літні грози. Хоча в окремі роки в південних районах вони можливі і взимку. Пересічно на рік тут буває 20-35 днів з грозами, у горах їхня кількість зростає до 40 днів інколи спостерігається протягом дня дві грози. Наприклад, у районі Києва пересічно за рік буває 35-48 гроз, а в Українських Карпатах — понад 60 гроз. Тривалість гроз на території країни змінюється від 15-30 хв. до 20-30 годин. За іншими даними середня сумарна тривалість гроз на рівнині 60-90 год, а в Карпатах – 100-120 год, на узбережжі морів і на Дніпровських водосховищах зменшується до 45-50 год. Більшість гроз проходить із зливовими дощами. За певних умов під час гроз випадає град
Циркуляція атмосфери. Смерчі і вітровали
Циркуляція атмосфери над Україною має своєрідний характер. Над її територією проходять циклони і антициклони, які приносять різні повітряні маси і зв`язані з ними атмосферні фронти. За рік на Україною проходять 45 циклонів і 35 антициклонів, але днів з антициклонами за рік 230 — 235, тоді як з циклонами 130 - 135. Це пояснюється меншою рухливістю антициклонів.
Напрямок вітру на Україні, його швидкість залежать від сезонного розподілу баричних систем і від їх взаємодії. Протягом більшої частини року (вересень-квітень) на Україні переважають західні, південно-західні, північні і північно-західні вітри. Тільки в східних районах і на крайньому півдні переважають вітри східного або північно-східного напрямків. Влітку значну роль відіграють вітри західні, північно-західні а в деяких районах і північного напрямку. На березі Чорного і Азовського морів — бризи.
Вітри з найбільшою швидкістю бувають взимку, а з найменшою влітку. Найбільшої швидкості вітри досягають в горах (до 35-50 м/с). У північній і північно-західній частинах України вітри мають незначні швидкості, їх середньорічні величини не перевищують 3 -5 м/с, а максимальні – рідко досягають 20 м/с. На сході і південному сході, а також на берегах морів середньомісячна швидкість вітру за холодний період переважає 6 м/с, а в окремих випадках досягають 7 м/с, знижуючись влітку до 4 м/с.
До стихійних явищ належить вітер з максимально швидкістю 25м/с і більше. Рідким явищем в Україні є смерчі, які найчастіше бувають у серпні, поширюючись на невеликі площі.
Коли сила вітрового тиску на крону дерева перевищує силу зчеплення його коріння з землею виникають вітровали, вони характеризуються вивертанням дерев з корінням..
Вітровальна дія вітру проявляється неоднаково залежно від виду деревостану та місцевих природних умов. Найменшу стійкість до вітровалу мають чисті деревостани (складаються з однорідних вітронестійких порід), розріджені безсистемними рубками ліси та окремі дерева вздовж узлісся і на відкритих просторах, а також перезволожені грунти і грунти з незначною потужністю профілю, які формуються на схилах гір, височин, горбів, балок і ярів і складаються із щільних гірських порід . Вітровал можливий при значно менших швидкостях вітру, оскільки коріння дерев зосереджено в поверхневому шарі грунту.
Катастрофічні вітровали найчастіше бувають на гірських масивах Українських Карпат — Горганах, Свидовці та Чорногорі (зокрем 1868-69, 1885, 1957 і 1964 років).
З метою запобігання вітровалів в Україні проводять рубки догляду, створюють різновікові мішані насадження з включенням вітростійких порід (бук, дуб, граб, модрина тощо). Ці заходи запобігають значному ушкодженню лісів сніголомами і буреломами.
Під впливом сильних вітрів, великих температур повітря, сухої і теплої погоди грунт висушується, виникають пилові бурі, посухи, суховії.