1.2.4.9. Снігові лавини

Снігова лавина — раптовий зсув великих мас снігу з крутих гірських схилів. Виникають при порушенні стійкості снігу внаслідок різких змін погоди (сильні снігопади, відлиги, хуртовини тощо) у комплексі з особливостями рельєфу та підстилаючої поверхні (крутизна схилів, ступінь розчленованості території, характер рослинного покриву та ін.). Найчастіше снігові лавини бувають на схилах із стрімкістю понад 15° та шаром снігу 30 см і більше.

Залежно від морфології схилів та характеру переміщення серед снігових лавин розрізняють зсуви (на рівних схилах) лоткові (переміщуються по улоговинах та ерозійних бороздах) та стрибаючі (коли на шляху снігових лавин трапляються уступи).

В Україні снігові лавини бувають кожної зими в Українських Карпатах і Кримських горах. В Українських Карпатах виявлено близько1 тисячі лавинних осередків (найбільші — в межах Чорногори, Свидовця, Полонинського хр., Горган), у Кримських горах — понад 100 (особливо на схилах Бабуган-яйли, Ай-Петрі, Чатирдагу).

Снігові лавини переміщуються на віддаль від кількох десятків метрів до 2-3 км із швидкістю від 1-10 до 80-100 м/с. Об`єми снігу у снігових лавинах коливаються від кількох десятків і сотень м³ до 1 млн м³(в окремих районах Карпат).

Снігові лавини мають велику руйнівну силу. Спостереження за їхнім формуванням і зсувом здійснюється на сніголовинних станціях.

Для боротьби із сніговими лавинами споруджують спеціальні дамби, кам’яні стінки, лавиновідводи, штучно викликають лавини за допомогою вибухів тощо.

1.2.5. Стихійні явища природно-техногенного походження

Активізація природних ресурсних процесів на території України значною мірою відбувається внаслідок антропогенного втручання, особливо в районах розвитку окремих галузей промисловості, розробки родовищ вугілля, нафти, газу, сірки, калійної та кам’яної солі, будматеріалів та ін.

Найбільш характерними імпульсними процесами, що приводять до катастрофічних наслідків у таких регіонах, є зрушення масивів гірських порід і просідання під гірничими виробками. Так, у Кривбасі при загальній площі шахтових полів 16,4 км² просідання над гірничими виробками становить 3-3,5м, у Західному Донбасі — 2,7-5,6м і т. п. Встановлено значні швидкості просідання земної поверхні в районі Шебелинського газового родовища, на локальних ділянках у Передкарпатті, де добувають сіль (Калуш-Голинських калійний район, Солотвинське, Стебніківське родовище) та ін. Дуже значні просідання грунту та зрушення гірських порід над шахтними полями встановлено на площі 5894 км² у Донецькій та Луганській областях.

Активізація карсту під впливом техногенних процесів відбувається у Донбасі в межах Оленівського та Первомайського родовищ у Передкарпатті в зв’язку з відчуванням природних розсолів на Долинському та Моршинстькому родовищах, або грунтових вод в районах Язівського, Любінського, Яворівського родовища, у зв’язку з інтенсивною розробкою Миколаївського цементного кар’єру тощо.

Проектування і будівництво великих народногосподарських об’єктів часто проводиться без достатнього врахування ймовірності прояву небезпечних процесів, що можуть призвести до катастрофи. Найбільше вразливими об’єктами з цієї точки зору є атомні електростанції. На території України вони не завжди розташовані в найбільш сприятливих умовах. Так, Рівненська АЕС була побудована в районі активного прояву карстових процесів, які ще більше активізувалися безпосередньо під одним з реакторів внаслідок антропогенного втручання. В районі Чорнобильської АЕС процеси природного та природно-антропогенного підтоплювання та значна ступінь порушеності верхньої частини земної кори розривними порушеннями, що проявляли активність протягом тривалого часу, в тому числі у четвертинному періоді, спричиняють зменшення стихійності грунтів та приріст сейсмічної бальності, що треба враховувати в процесі експлуатації об’єкту.

Суттєва активізація гравітаційних екзогенних процесів (зсуви, обвали тощо) відбувається у зв’язку з введенням в експлуатацію Дніпровського каскаду водосховищ, активізація абразії та ерозії відзначається в районах гідротехнічних споруд на узбережжях Чорного та Азовського морів, при проведенні робіт по спрямленню русел деяких річок тощо.

Таблиця 1. Прояв фізико-географічних процесів в Україні ( Топчієв, 1996)

Адміністративно- Територіальні Одиниці			Площа Тис.км²	Кількість Зсувів Шт.		Кількість Ярів Шт.	Заболоченість Тис.га	Площинна Ерозія Тис.га	Карст км² /%		Селі км²/ %
	Вінницька		26,5	146	186		77	664	11,9 / 9,45		-
	Волинська		20,2	-	121		185	136
	Дніпропетровська		31,9	142	626		26	987	1 / 3		-
	Донецька		26,5	88	701		21	1255	21,8/ / 80		-
	Житомирська		29,9	9	362		384	52	-		-
	Закарпатська		12,8	1252	183		90	142	0,5/ / 40		5,1 / 40
	Запорізька		27,2	79	750		31	636	11,4/ / 42		-
	Івано-Франківська		13,8	1080	619		37	126	13,9 / / 100		4,6 / 33
	Київська		28,9	413	841		137	169	-		-
	Кіровоградська		24,6	560	764		11	987	-	-
	Луганська		26,7	411	494		14	1206	16/ / 60		-
	Львівська		21,9	449	971		242	238	14/ / 64		1,7 / 8
	Миколаївська		24,6	1004	979		6	836	19/ / 78		-
	Одеська		33,3	3503	1153		22	1164	7,3/ / 22		-
	Полтавська		28,8	355	1219		52	292	-		-
	Рівненська		20,1	1	1930		18	136	14,6/ / 73		-
	Сумська		23,8	337	702		99,5	276	7,8/ 33		-
	Тернопільська		13,8	101	669		91	325	13,8/ / 100		-
	Харківська		31,4	1462	652		43	402	0,3/ / 3		-
	Херсонська		28,5	56	372		1,3	511	8,3/ / 28		-
	Хмельницька		20,6	159	866		87	51	16/ / 78		-
	Черкаська		20,9	563	1035		22	359	-		-
	Чернігівська		31,9	24	751		443	51	3,8/ / 12		-
	Чернівецька		8,1	778	178		30	202	2,3/ / 28		1,2 / 15
	Крим		27,0	834	2710		1,2	229	16,7/ / 62		2,4 / 9