- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах
- •3, Основні поняття у галузі „Охорона праці”.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв'язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •7. Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •8.Основні положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •9. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •10. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •11. Основні види інструктажів з охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •12. Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у разі пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці. ”
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища у приміщеннях з використанням персональних комп'ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •26. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •27. Види виробничого освітлення.
- •28. Нормування природного та штучного освітлення.
- •29. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •30. Фізичні характеристики шуму.
- •31. Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, їх джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрацій.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючих випромінюваннь. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •40. Електромагнітні випромінювання, що пов'язані з використанням комп'ютерної техніки (рентгенівське, оптичне, та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •41. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •42. Фактори, що спливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •43. Основні види електричних травм.
- •44. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •45.Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •46. Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •47.Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •48. Основні теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •49. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •50. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •51. Електробезпека приміщень з використанням персональних комп'ютерів і відеодисплейних терміналів.
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки 1
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах 1
12. Органи державного управління охороною праці.
Державне управління охороною праці здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
13. Органи державного нагляду за охороною праці.
Нагляд і контроль у сфері праці здійснюють:
спеціально уповноважені незалежні державні органи й інспекції;
місцеві органи самоврядування;
міністерства, відомства - внутрішньовідомчий контроль на підлеглих їм виробництвах;
Генеральна прокуратура України і підлеглі їй нижчестоящі прокуратури - вищий нагляд за точним і однаковим виконанням Кодексу законів про працю.
Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства й охорони праці у всіх організаціях на території України здійснює інспекція праці і підвідомчі їй державні інспекції праці на місцях, що діють на підставі Положення про неї.
14. Розслідування та облік нещасних випадків.
Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
34. Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки
групові (одночасно з двома і більше працівниками);
із смертельним наслідком.
Державний інспектор з нагляду за охороною праці має право вимагати спеціального розслідування кожного нещасного випадку, що може призвести до важких наслідків, або брати особисту участь у такому розслідуванні.
35. Про кожний груповий нещасний випадок і нещасний випадок і» смертельним наслідком власник підприємства зобов'язаний негайно повідомити:
відповідний місцевий орган державного нагляду за
охороною праці;
санепідстанцію у разі гострих професійних отруєнь (захворювань);
місцевий орган державної виконавчої влади;
профспілкову організацію свого підприємства;
вищестоящий профспілковий орган;
прокуратуру за місцем знаходження підприємства.
У разі, коли груповий нещасний випадок, нещасний випадок з смертельним наслідком стався на підприємстві, заснованому на загальнодержавній власності, керівник цього підприємства повідомляє також міністерство, інший орган, до сфери управління якого належить це підприємство.
Про груповий нещасний випадок, внаслідок якого загинуло два і більше чоловік, власник підприємства надсилає повідомлення Держнаглядохоронпраці, а також МОЗ, якщо люди загинули від гострого професійного отруєння (захворювання).