
- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах
- •3, Основні поняття у галузі „Охорона праці”.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв'язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •7. Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •8.Основні положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •9. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •10. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •11. Основні види інструктажів з охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •12. Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у разі пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці. ”
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища у приміщеннях з використанням персональних комп'ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •26. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •27. Види виробничого освітлення.
- •28. Нормування природного та штучного освітлення.
- •29. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •30. Фізичні характеристики шуму.
- •31. Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, їх джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрацій.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючих випромінюваннь. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •40. Електромагнітні випромінювання, що пов'язані з використанням комп'ютерної техніки (рентгенівське, оптичне, та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •41. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •42. Фактори, що спливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •43. Основні види електричних травм.
- •44. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •45.Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •46. Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •47.Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •48. Основні теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •49. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •50. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •51. Електробезпека приміщень з використанням персональних комп'ютерів і відеодисплейних терміналів.
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки 1
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах 1
28. Нормування природного та штучного освітлення.
Вибір нормованих параметрів, проектування та розрахунок освітлення здійснюються згідно СНіП ІІ-4-79. Згідно яким всі роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робіт. Розряд зорових робіт залежить від мінімального розміру об'єкта розглядання. Перші п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), які визначаються фоном та контрастністю об'єкта з фоном. Внаслідок непостійності природного освітлення протягом дня та пори року, кількісна оцінка цього виду освітлення здійснюється у залежності від розряду зорових робіт по коефіцієнту природного освітлення (КПО, е). КПО визначається відношенням (у відсотках) освітленості в даній точці у середині приміщення Евн до одночасно виміряної зовнішньої горизонтальної освітленості Езов, що створюється світлом відкритого небосхилу: Прийнято роздільне нормування КПО для бокового та верхнього освітлення. В приміщенні, що освітлюється тільки боковим світлом, нормується мінімальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечено у точках, найбільш віддалених від вікон. В приміщенні з верхнім або комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони. Для штучного освітлення нормується абсолютне значення рівня освітленості на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях, також залежно від розряду зорових робіт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освітлення. Так для обчислювальних центрів величина штучної освітлення при виконанні робіт високої зорової точності (розряд ІІІ, підрозряд "г") при одному загальному освітленні повинна бути не нижче 200 лк.. При визначенні норми освітленості необхідно враховувати ряд умов, викликаючих необхідність підвищення або зниження рівня освітленості. Норми освітленості слід підвищувати, наприклад, при виконанні робіт І-ІV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освітленості слід знижувати, наприклад, у приміщеннях де виконуються роботи малої та середньої точності, при короткочасному перебуванні людей.
29. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
У виробничих приміщеннях при виконанні робіт І, ІІ, ІІІ розрядів освітлення роблять загальне та місцеве. Застосування одного місцевого освітлення недопустимо. Місцеве освітлення працює від напруги 36 та 12 В.
На практиці для розрахунків використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку, крапковий метод, а в деяких найпростіших випадках користуються методом питомої потужності.
Приступаючи до розрахунку, потрібно мати такі параметри освітлювальної установки: нормування освітленості, види та системи освітлення, джерело світла, тип світильників та їх розміщення.
Найбільш розповсюдженим і простим є метод світлового потоку. Метод коефіцієнта використання світлового потоку доцільно застосовувати у разі розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбиваних від стін і стелі світлових потоків. І цей метод не можна застосовувати для розрахунків локалізованого освітлення, освітлення похилих поверхонь, місцевого освітлення.
Крапковий метод розрахунку освітлення адміністративних споруд і приміщень використовується значно рідше, ніж визначення освітлення за допомогою коефіцієнта використання світлового потоку і його спрощених способів. Цей метод використовується для розрахунку локалізованого освітлення і при перевірочних розрахунках освітлення в конкретних місцях освітлювальної поверхні. Крапковий метод дозволяє точно враховувати освітленість, яка створюється світловим потоком, відбитим від стін і стелі.