- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах
- •3, Основні поняття у галузі „Охорона праці”.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв'язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •7. Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •8.Основні положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •9. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •10. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •11. Основні види інструктажів з охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •12. Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у разі пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці. ”
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища у приміщеннях з використанням персональних комп'ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •26. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •27. Види виробничого освітлення.
- •28. Нормування природного та штучного освітлення.
- •29. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •30. Фізичні характеристики шуму.
- •31. Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, їх джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрацій.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючих випромінюваннь. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •40. Електромагнітні випромінювання, що пов'язані з використанням комп'ютерної техніки (рентгенівське, оптичне, та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •41. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •42. Фактори, що спливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •43. Основні види електричних травм.
- •44. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •45.Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •46. Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •47.Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •48. Основні теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •49. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •50. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •51. Електробезпека приміщень з використанням персональних комп'ютерів і відеодисплейних терміналів.
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки 1
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах 1
1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
Охрана труда играет важную роль, как социальный фактор, поскольку, какими бы весомыми не были производственные результаты, они не могут компенсировать человеку утраченного здоровья, а тем более жизнь – то и другое дается только один раз. Необходимо помнить, что из-за несчастных случаев и аварий погибают на производстве не просто рабочие и служащие, на подготовку которых государство израсходовало значительные средства, а в первую очередь люди – кормильцы семей, отцы и матери детей.
Кроме социального, охрана труда имеет, бесспорно, важное экономическое значение – это и высокая производительность труда, снижение расходов на оплату больничных, компенсаций за тяжелые и вредные условия труда и тому подобное. По расчетам Немецкого, совета предпринимателей последствия несчастных случаев стоят в 10 раз больше, чем затраты на мероприятия и средства по их предупреждению. В Украине, учитывая мизерные расходы на мероприятия по охране труда, эта разница еще больше. Специалисты Международной организации труда (МОТ) подсчитали, что экономические расходы, связанные с несчастными случаями, составляют 1% мирового валового национального продукта. На эти средства, ориентировочно, можно обеспечить питание в течение года около 75 млн. человек».
Охрана труда, как самостоятельная специальная дисциплина сформировалась на протяжении последних почти семидесяти лет XX века. До 1966 г. охрана труда преподавалась, как составляющая часть отдельных специальных и инженерных дисциплин, а как самостоятельная дисциплина существовала только в отдельных вузах. С 1966 г. этот курс был введен в программы всех инженерных специальностей, а всем техническим высшим учебным заведениям было предложено создать кафедры охраны труда. С 1999 г. во всех вузах Украины при подготовке специалистов соответствующих образовательно-квалификационных уровней изучаются дисциплины «Основы охраны труда», а также «Охрана труда в отрасли».
2. Стан охорони праці в України та в інших країнах
По статистическим данным МОТ количество несчастных случаев на производстве в мире за последние годы возросло и составляет 125 млн. чел. ежегодно, из них около 220 тыс. погибает.В Украине в 1998 г. на производстве травмировано 47 тыс. чел. (из них 1551 – смертельно), получили профессиональные заболевания 3,7 тыс. чел.
Статистические данные свидетельствуют, что:
каждые 3 минуты вследствие производственной травмы или профессионального заболевания в мире умирает один человек;
в Украине вследствие травм каждые 5 часов умирает один человек;
каждую секунду в мире на производстве травмируется 4 человека;
в Украине каждые 8 минут травмируется один человек;
ежемесячно в мире на работе травмируется столько людей, сколько проживает в Париже.
Международное бюро труда установило, что в среднем на 100 тыс. работающих ежегодно приходится приблизительно 6 несчастных случаев со смертельным исходом. В Украине этот показатель почти вдвое больше (11 погибших на 100 тыс. работающих) и наивысший среди стран СНГ. Во Франции, которая имеет приблизительно одинаковую с Украиной территорию и население уровень производственного травматизма в 10 раз ниже, чем у нас. Однако, следует отметить, что показатели состояния охраны труда существенно отличаются по отдельным отраслям промышленности. Наиболее травмоопасной в нашей стране является угольная промышленность. Так, на каждый миллион тонн добытого угля погибает 5 шахтеров. В США этот показатель в 100 раз ниже, в России — в 3,8 раза. По мнению иностранных специалистов, которые по программе МОТ работали в Украине, большое количество несчастных случаев со смертельным исходом объясняется пятью основными причинами:
неудовлетворительной подготовкой рабочих и работодателей по вопросам охраны труда;
отсутствием надлежащего контроля за состоянием безопасности на рабочих местах и выполнением установленных норм;
недостаточным обеспечением работающих средствами индивидуальной защиты;
медленным внедрением средств и приборов коллективной безопасности на предприятиях;
изношенностью (в некоторых отраслях до 80%) средств производства.
Так каждый случай производственного травматизма в индустриальном государстве (например, европейском) обходится приблизительно в 500-1000 швейцарских франков в день. В какую сумму точно обходится несчастный случай в Украине – пока что неизвестно (нет статистического учета всех расходов и методики их определения). Однако известно, что в 1996 г. в Украине на мероприятия по охране труда было израсходовано 52 грн. на одного работающего.