Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комов_6_7.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
266.75 Кб
Скачать

13.2.3. Відеофільм

Відеофільм (лат. video - дивлюся, бачу, film -плівка) - комплексний вид документа, в якому поєднуються дві або три системи запису інформації: вербальна, звукова і матрична. Відеофільм містить запис зображення і звуку на магнітну стрічку або оптичний диск для подальшого відтворення на екрані телевізора за допомогою відео-магнітофона. Він перевершує кінофільм за простотою виготовлення і показу, вартістю виготовлення та устаткування для виготовлення і демонстрації, тривалістю створення. Недоліком відеофільму є зниження чіткості під час проектування на великий кіноекран, спотворення зображення у випадку частого показу відеофільму.

Цифрові відеокамери розширюють можливості відеофільмів, вони використовуються для знімання якісного відеоматеріалу для Web-вузлів INTERNET.

Відеофільми поділяються на види:

  • за жанровим і цільовим призначенням: художній, науково-популярний, документально-публіцистичний, хронікальний, телевізійний;

  • за матеріальною конструкцією: плівковий, дисковий;

  • за способом запису і зчитування інформації: магнітний,

оптичний.

13.3. Фотодокумент

Фотодокумент — візуальний документ, який містить одне або декілька зображень об'єктивної дійсності, отриманих фотографічним способом за допомогою фотохімічного запису явищ.

Фотодокументи поділяються на види:

- за жанрами і призначенням: художній, хронікально-

документальний, науково-популярний, науковий, а

також отриманий шляхом фотографії і кінозйомки копії звичайних документів.

  • за прямою або зворотною тональністю: негативи (фотографічні зображення із зворотною передачею тональності об'єкта, що знімається: на яких насправді світлі тони виглядають темними, а темні - світлими), позитиви (фотографічні зображення із прямою передачею яскравості або кольорів об'єкта знімання).

  • за матеріалом носія інформації: фотодокументи на склі або плівці, а позитиви — на папері, плівці або склі (діапозитиви).

Розмір та інші характеристики фотопластин, фотоплівок і фотопаперу стандартизовані.

До фотодокументів належать фотографії і діапозитиви. 13.3.1. Фотографія

Фотографія (гр. phos/photos - світло, grapho -пишу) - знімок, отриманий фотографічним способом на світлочутливій пластині, плівці або папері за допомогою фотоапарата (фотокамери).

Основними матеріальними носіями фотографії є плівка і папір.

Фотографія поділяється на види:

- за цільовим призначенням: фотографії загального призначення (документальна, художня, аматор ська), спеціального призначення (науково-технічна, аеро-, мікрофотографія, рентгенівська, інфра червона, репродукована);

  • за властивостями світлочутливого матеріалу: галоге-носрібна, безсрібна;

  • за кольором зображення: чорно-біла, кольорова;

  • за матеріальною основою носія: фотографії на гнучкій

полімерній (фото-, кіноплівка), жорсткій (скляні пластинки, кераміка, дерево, метал, пластмаса) і паперовій основі (фотопапір);

- за матеріальною конструкцією: карткові, рулонні (на

котушках, осердях, бобінах) різної довжини і ширини.

- за розмірами плівки загального призначення: плівка плоских форматів, котушкова неперфорована плівка, котушкова перфорована плівка.

Перші досліди створення фотозображень належать до XIX ст. У 1816 р. французький винахідник Ж.Н.Ньепс отримав на папері, вкритому світлочутливим шаром, ледве помітне зображення, а в 1826 р. - зображення предмета на металевій пластинці, вкритої сумішшю світлочутливого асфальту.

Винахідником фотографії вважається французький художник Л.Ж.М.Дагер, який у 1839 р. продемонстрував своє відкриття у Паризькій Академії наук і отримав на нього патент. У 1841 р. англійський фізик У.Г.Ф.Толбот отримав негативне зображення сфотографованого об'єкта, з якого можна було зробити позитив.

У 1850 р. французький фотограф А.Діздері приклеїв на шматочок картону свою фотокартку і використовував її як візитівку. Це започаткувало появу різноманітних документів, які засвідчували особу, а також сімейних та інших фотоальбомів. З 1890 р. набули поширення поштові картки з фотографіями. Кольорове фотозображення уперше отримав в 1861 р. Дж.Максвел, згодом - Л.Дюко дю Орон (1868-1869). У 1935 р. фірма "Кодак" розробила, вживану до цих, пір кольорову фотографію на тришарових пластинках.