Питання з розвитку

1. Поняття та сучасні концепції розвитку підприємств

2. Класифікація видових проявів процесів розвитку на підприємстві

3. Основні характерні риси підприємства майбутнього

4. Організація здійснення підприємницької діяльності за принципом мережі.

5. Сутнісна характеристика, основні переваги та недоліки мережеподібних підприємств.

6. Оболонкові підприємства: сутність, специфічні переваги, недоліки, сфера застосування.

7. Сутнісна характеристика, ключові переваги та слабкі місця віртуальних організаційних форм

8. Поняття та класифікація бізнес-процесів підприємства

9. Сутність концепції реінжинірингу бізнес-процесів підприємства

10. Основні етапи проведення реінжинірингу бізнес-процесів підприємства

1. Поняття та сучасні концепції розвитку підприємств

У загальнотеоретичному аспекті категорія "розвиток" розкриває характер змін, які відбуваються у системі підприємства. Іншими словами, це послідовність переходів соціально-економічної системи підприємства з одного стану в інший від моменту його створення до дати його ліквідації (юридичної та фізичної). Розвиток підприємства є незворотнім процесом, який забезпечує спонтанні чи керовані переходи від одного неповторного стану до іншого через процеси змін. Неповторність кожного конкретного економічного стану підприємства забезпечується неможливістю повного повторення різноманітності, якості, кількості та сили впливу факторів, які його визначили.

Таким чином, організаційно-економічний розвиток підприємств слід визначити на чотирьох рівнях:

1. Науково-теоретичному: організаційно-економічний розвиток — це сукупність внутрішньо та зовнішньо обумовлених послідовностей переходів підприємства (чи окремих його підсистем) з одного стану відносної стійкості у інший, починаючи від моменту його створення до повного припинення функціонування.

2. Методологічному: організаційно-економічний розвиток — це постійні зміни структури, функцій, елементів, а також їх окремих властивостей, які дозволяють більш чи менш ефективно функціонувати соціально-економічній системі підприємства.

3. Методичному: організаційно-економічний розвиток — це процес поступової зміни якості (та інших характеристик) окремих бїзнес-процесів та ефективності підприємницької діяльності у цілому.

4. Прикладному: організаційно-економічний розвиток — це постійні зміни (підвищення) цільової ефективності використання основних засобів, оборотних коштів, персоналу, земельних ділянок тощо у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах.

Першоосновою розвитку підприємств слід вважати різноманітні зміни (внутрішнього та зовнішнього характеру), які виступають результатом взаємодії економічних предметів (об'єктів), їх різних властивостей, рис і параметрів.

Зміни в стратегії, виробничих процесах, структурі і культурі можуть здійснюватися поступово, у вигляді дрібних кроків або ж радикально, у вигляді великих стрибків. У зв'язку з цим, відповідно йде мова про “еволюційну” та “революційну” модель змін.

У 1991 році американські спеціалісти з менеджменту М.Хаммер та Дж. Чампі в основних рисах сформулювали концепцію реінженірингу бізнесу (“революційну” модель змін). На їх думку, господарський реінженіринг - це фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування підприємства та його найважливіших процесів. Результатом цього є різке (на порядок) покращання найважливіших кількісно вимірюваних показників витрат, якості, обслуговування і термінів.

Під організаційним розвитком (“еволюційна” модель змін) мається на увазі концепція планування, ініціювання та здійснення процесів зміни соціальної системи із залученням великої кількості учасників. Організаційний розвиток може бути визначений як довготерміновий, ретельний, всеоб'ємлючий процес зміни і розвитку організації (підприємства) і працюючих у ній людей.

Концепція організаційного розвитку включає структурний і кадровий аспекти. У рамках структурного підходу робиться спроба за допомогою змін в організаційному регулюванні створити сприятливі рамочні умови для досягнення цілей організаційного розвитку. Кадровий підхід полягає у проведенні заходів з підвищення кваліфікації працівників (розвитку персоналу) і стимулюванню їх готовності до прийняття і здійснення змін.

Серед концепцій, що стосуються організаційних змін, найбільше поширення отримали концепції структури компанії. У них подано взаємозв'язки, що утворюються між окремими областями бізнесу, відділами та підрозділами підприємства. Ці взаємозв'язки є найпомітнішим організаційними чинником, тому організаційний розвиток підприємства проявляється насамперед у зміні його структури. При цьому змінюються не лише самі підприємства, становлячись організаціями “без внутрішніх перегородок”, “компаніями-мережами”, але й традиційні зв'язки і взаємовідносини між суб’єктами, що викликає виникнення підприємств “без границь”, мереж компаній.