4.3.2. Класифікація за матеріальним складником документів

Класифікація за матеріальним складником документів передбачає їх поділ за низкою ознак.

Класифікація документів за матеріальною основою (природний, штучний)

Залежно від матеріальної основи документи поділяються на дві групи: природні і штучні. Для створення найдавніших документів спочатку використовували природні матеріали: камінь, кістку, кору, бересту, бамбук, пальму. Штучні поділяються на штучні носії з природних матеріалів (глини, трави, шкіри, дерева, паперу), полімерні (полімерно-плівкові і полімерно-пластинкові) документи. Штучні носії з природних матеріалів (трави (папірус), шкіри (пергамент), глини) як носії інформації використовуються зараз дуже рідко.

Основним різновидом сучасних документів на штучному носієві є паперові і полімерні документи. Паперовий документ створений на папері та схожих з ним матеріалах (книги, карти, патенти, фотокартки). Плівковий документ створений на плівковій основі (кінофільм, діафільм, магнітна фонограма). Пластинковий документ створений на пластмасовій (грамплатівка), металевій основі (жорсткий магнітний диск).

Класифікація документів за матеріальною формою носія інформації (аркушевий, кодексовий, картковий, стрічковий, дисковий, комбінований)

Аркушевий документ створений у вигляді одного або декількох аркушів будь-якого формату без скріплення (плакат, карта, листівка, афіша). Найпоширенішим видом аркушевого документа є аркушеве видання, яке публікується у вигляді одного або кількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення. Різновидами аркушевих видань є газетне і карткове видання: Газетне видання виходить у світ у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки цього періодичного видання. Карткове видання випускається у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі підвищеної цупкості. До аркушевих видань належить газета, плакат, буклет, відкритка, листівка.

Кодексовий документ створений у формі блоку (кодексу), тобто скріплених по одному краю певної кількості аркушів (книга, журнал, альбом). Одним іх основних видів кодексових документів є книжкове видання, яке виходить у світ у вигляді блоку скріплених У корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці або по літурці. До книжкових видань належать книги і брошури. Поширеним кодексовим документом є журнальне видання, яке публікується у вигляді скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, який видавничо пристосований до специфіки певного періодичного видання, в обкладинці або по літурці. Сюди можна віднести і частину газет, якщо аркуші газети скріплені. Для номінації таких документів використовують термін газетно-журнальне видання.

Картковий документ створюється на папері підвищеної цупкості встановленого фомату (каталожна картка, календарик).

Стрічковий документ створюється на паперовій, полімерній смузі встановленої довжини, який зберігається у вигляді згортка, буклета (магнітофонна, кіно-, відеострічка, згорток папірусу).

Дисковий документ створюється на полімерній або металевій пластині у формі диска, на якій інформація розміщується на концентричних доріжках (оптичний диск, дискета, компакт-диск).

Комбіноваваний документ поєднує дві і більше форм носіїв інформації (комплект з книги і касети чи грамплатівки).

Класифікація документів за структурою, кількістю одиниць, з яких воно складається (серія, однотомне видання, багатотомне видання, зібрання творів, вибрані

твори)

Серія охоплює сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим і читацьким призначенням та однотипно оформлених.

Однотомне видання (однотомник) виходить в одному томі.

Багатотомне видання (багатотомник) складається з двох або більше нумерованих творів і являє собою єдине ціле за змістом та оформленням.

Зібрання творів - однотомне або багатотомне видання, яке містить всі або значну частину творів одного або декількох авторів.

Вибрані твори - однотомне або багатотомне видання, яке містить найбільш значні твори одного або декількох авторів, відібраних за певною ознакою.

Класифікація документів за обсягом, кількістю сторінок (книга, брошура, листівка)

Книги мають обсяг понад 48 сторінок, брошури -понад 4, але не більше 48 сторінок, листівки - до 4 аркушів.

Класифікація документів за форматом (великий,

середній, малий, мініатюрний)

Великі формати: від 84x108/8 до 84x90/16 Середні формати документів: від 70x100/16 до

70x108/32

Малі формати документів: від 70x90/32 до 70x102/64 Формати мініатюрних документів: від 70x90/64 до 60x84/102

Класифікація документів за вимірністю запису інформації (одновимірний, двовимірний, тривимірний)

До одновимірних документів належать створені азбукою Морзе (двійковий код) в рядок у лінійній послідовності.

Переважна більшість документів є двовимірними, які мають розмір (формат) та обсяг (кількість сторінок) -книга, патент, дисертація, листівка.

Тривимірним способом записуються голограми і частково растровий друк (календарики з миготливим зображенням).

Класифікація документів за характером знакових засобів (текстовий, іконографічний, ідеографічний, звуковий, матричний, комплексний)

Інформація в документі передається за допомогою знаків. Знаковість - обов'язкова властивість документа, оскільки тільки в закодованій формі можна передавати інформацію. Класифікації, які грунтуються на знакових засобах фіксації, належать до формальних. У межах цих класифікацій розрізняють текстові і нетекстові документи.

Вид документа визначаються за домінуючим у виданні методом фіксації повідомлень.

У текстовому документі знаком є літери природної мови (книга, журнал, патент, стандарт). Текстові документи часто називають вербальними або мовленнєвими. У ньому мовлення (слова) закріплено на матеріальному носієві умовними знаками письма.

Основну частину документів складають текстові документи, зміст яких передається за допомогою знаків природної мови (алфавітне, складове, ієрогліфічне письмо). Синонімом терміна текстовий документ може бути термін письмовий документ. До текстових документів належать рукописи, машинописи і текстові видання, оскільки в них мовленнєва інформація зафіксована за допомогою письмових знаків. Спосіб нанесення цих знаків на носій визначає їх видову відмінність. У наукових та інших документах текст широко супроводжується формулами (математичними, хімічними, фізичними знаками), графіками, схемами, діаграмами. До текстових також належать документи для сліпих, надруковані шрифтом Брайля, хоча поліграфічне їх виготовлення (випуклий шрифт для сліпих) суттєво відрізняється від звичайних текстових документів.

Нетекстовий документ оформлено у вигляді запису нотних, картографічних та інших немовленнєвих знаків. Це іконографічний, ідеографічний, звуковий, матричний документ. До нетекстових належать нотне, картографічне, образотворче видання, в якому інформація передається за допомогою знаків штучної мови, тобто нотних і картографічних знаків, або немовних, образотворчих знаків. їх називають невербальними (немовленнєвими) документами. В іконографічному документі знак подібний до об'єкта відображення (картина, рисунок, фотокартка, кінофільм, діафільм, відеодиск). Різновидом іконографічного документа є образотворчий документ.

В ідеографічному документі знаком є умовне позначення, яке не відображає реальних предметів та явищ (карта, ноти, креслення). Це картографічні документи (зображення поверхні землі, інших небесних тіл в особливій знаковій системі) і нотні документи (запис музичного твору графічними знаками - нотним записом).

Звуковий документ фіксує і передає інформацію звуками. До звукових належить фонодокумент (грамплатівка, магнітний запис, музичний компакт-диск).

Матричний документ виконується засобами матричної мови. Складається із кодових матриць, які читає машина (перфокарти, перфострічки, магнітні і оптичні диски, дискети). Звукові і матричні документи належать до технічно кодованих. Вони містять запис, який відтворюється тільки за допомогою технічних засобів (комп'ютера, магнітофона, проекційної апаратури).

Комплексний документ поєднує два або більше методів фіксації інформації, одним з яких є знаки природної мови (журнал з музичним додатком у вигляді грамплатівки,

фонетико-розмовний курс іноземної мови, який складається з підручника і компакт-касети із звуковим записом тексту).

Класифікація документів за способом документування (рукописний, друкований, механічний, магнітний, фотографічний, оптичний, лазерний, електронний)

Рукописний документ створюється нанесенням знаків письма власноруч (рукопис, твори образотворчого мистецтва, креслення, машинопис, документи, надруковані на принтері). До рукописів також належать: звіт про НДР і ДКР, депонований рукопис, дисертація.

Друкований документ виготовляється друкарським або іншим способом (набірним, засобами оперативного друку, копіювально-розмножувальною технікою, засобами друку ЕОМ). Такі документи - видання - випускаються у світ друкарнями або видавництвами. Видання може бути виготовлено високим, офсетним, глибоким, трафаретним та іншим друком. Видання може бути однокольоровим і багатокольоровим, надруковане різним шрифтом (крупний шрифт - для дитячих видань, підручників молодших класів, дрібний шрифт - для довідкових видань).

Механічний документ створюється шляхом запису інформації механічним способом шляхом нарізання різцем рівця на поверхні носія (грамплатівки) або пробивання отворів за допомогою перфоратора (перфокарти).

Магнітний документ створюється шляхом запису інформації на носієві під впливом магнітного поля (магнітні стрічки, диски, дискети, касети).

Фотографічний документ створюється під дією світлового або електронного променя на фотоматеріалі (фотографії, діафільми, діапозитиви, кінофільми).

Запис і зчитування інформації на оптичному документі

здійснюється шляхом запису інформації сфокусованим лазерним променем (компакт-диск, CD-ROM, DVD, фонодокументи з оптичним записом).

Запис і зчитування інформації на лазерному документі здійснюється за допомогою лазерного променя без використання лінз (голограма).

Електронний документ - сукупність відомостей в пам'яті комп'ютера. Відтворення тексту здійснюється двома шляхами: зображення його на дисплеї або як текстовий роздрук.

Класифікація документів за призначеністю для сприйняття (людиночитаний, машиночитаний)

Усі документи можуть бути сприйняті людиною безпосередньо або опосередковано. До людиночитаних документів належать усі види видань, рукописи.

Машиночитані документи призначені для автоматизованого відтворення інформації за допомогою технічних засобів.

Класифікація документів за каналом сприйняття

(візуальний, аудіальний, аудіовізуальний, тактильний) Інформація може сприйматися за допомогою різних органів чуття - зору, слуху, дотику.

Зміст візуального документа людина сприймає тільки зором (письмові тексти, графіки, фотокартки, репродукції на будь-якому носієві, включаючи екран діапроектора, телевізора, ПК). За підрахунками фахівців, до 75% усієї інформації людина отримує через органи зору.

Зміст аудіального документа сприймається тільки слухом (грамплатівка, магнітна фонограма).

Зміст аудіовізуального документа сприймається одночасно зором і слухом (звуковий кінофільм, озвучений діафільм, відеодиск).

Зміст тактильного документа людина сприймає через дотик (книга, журнал для сліпих).