34. Особливості психологічної науки в хх ст.

У XX ст. психологія стала багатопредметною наукою. Окрім загальної, вікової та педагогічної психології до неї входить політична психологія, прикладна психологія, психологія мистецтва, екологічна психологія тощо. Не дивлячись на свій відносно молодий вік у порівнянні з іншими науками, психологія нагромадила велику кількість наукової інформації, яку можна використати у різних видах діяльності. У XX ст. на розвиток психологічної науки мала вилив науково-технічна революція, пов'язана з передачею електронним пристроям деяких функцій мозку людини, функцій нагромадження і передачі інформації, керування і контролю. Це дало змогу широко використати у психології кібернетичні і теоретико-інформаційні процеси та моделі.

Вивчення психологічних можливостей людини у зв'язку з вимогами, що пред'являються йому складними видами трудової діяльності, характеризують важливу роль сучасної психології. Промислова революція початку ХХ ст., Пов'язана з автоматизацією виробництва, стимулювали становлення психологічної науки з її інтересом до мотивації, стимулу, можливостям засвоєння і сприйняття людиною інформації та іншими напрямками, пов'язаними з вивченням потреб, мотивів працівників, які могли сприяти підвищенню продуктивності та ефективності праці при капіталістичному укладі економіки. Однак це не означало, що держава безпосередньо керувала розвитком науки. Зміна урядів зарубіжних країн (прихід до влади то демократів, то республіканців у США, лейбористів або консерваторів у Великобританії) нічого не міняли в змісті наукових досліджень психологів і практично не відбивалися на науковому житті університетів і наукових організацій. По-іншому було справи в країнах з тоталітарними режимами, де на чільне місце ставилася ідеологія. «Ідеологізація» науки мала місце і у вітчизняній історії, що не могло не позначитися на її розвитку. Зупинимося на характерних рисах розвитку психології ХХ століття в нашій вітчизні.

35. Проаналізуйте розбіжності теоретичної та прикладної психології.

Прикладна́ психоло́гія — загальна назва ряду галузей сучасної психології, які займаються застосуванням Ψ знань (принципів, методів) у різних видах людської діяльности.

Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпо­середньої допомоги людям у розв'язанні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної психології - створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності людини в усіх сферах життя - від сімейних стосунків до управління державою, надати дієву допомогу в розвитку та захисті їхнього психічного здоров'я. Основними функціями практичної психології є аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна, дорадча та психологічна функції тощо.

До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна, генетична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання психіки.