- •Надайте характеристику трудових ресурсів, економічно активного та неактивного населення. Опишіть показники оцінки трудових ресурсів.
- •Надайте характеристику елементів системи соціально-трудових ресурсів: предметів, суб'єктів, типів, методів.
- •Розкрийте функції суб'єктів соціально-трудових відносин. Опишіть систему колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, визначте її рівні.
- •Розкрийте сутність продуктивності та продуктивності праці, опишіть показники та методи вимірювання продуктивності праці.
- •Надайте характеристику елементів тарифної системи оплати праці: тарифної сітки, тарифної ставки (посадового окладу), тарифно-кваліфікаційних характеристик.
- •Розкрийте сутність тарифної системи оплати праці. Опишіть характеристики тарифної сітки: тарифний розряд, тарифний коефіцієнт, міжрозрядна різниця, тип тарифної сітки.
- •Надайте характеристику, умови застосування та визначте системи тарифних форм оплати праці.
- •Розкрийте сутність витрат на персонал, заробітної плати та надайте характеристику елементів фонду оплати праці.
- •Розкрийте сутність безтарифної системи оплати праці, опишіть умови її застосування, наведіть приклади її різновидів.
- •Надайте характеристику джерел інформації з праці, форм звітності з праці нормативно-правового забезпечення управління працею в організації.
Розкрийте сутність тарифної системи оплати праці. Опишіть характеристики тарифної сітки: тарифний розряд, тарифний коефіцієнт, міжрозрядна різниця, тип тарифної сітки.
Тарифна система оплати праці являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється диференціація і регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників у залежності від складності, кваліфікаційного рівня, умов праці, особливостей і значення окремих виробництв, районів країни. При тарифній системі працівникові окремо виплачується за' виконання норм, окремо — за перевиконання норм, окремо — за умови праці, окремо - за складність роботи й кваліфікацію й т. д. Таким чином, заробітна плата кожного працівника складається із сукупності оцінок його трудового внеску й у дуже меншому ступені залежить від кінцевих результатів роботи підприємства. Відповідно до Закону про оплату праці тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати
Відповідно до Закону про оплату праці тарифна система включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Призначення тарифної системи полягає:
у встановленні гарантованих тарифних ставок (окладів) за виконання норми праці незалежно від результатів діяльності підприємства;
у визначенні рівня тарифних ставок, окладів з урахуванням ринкової ціни праці;
у забезпеченні диференціації тарифних ставок (окладів) за категоріями персоналу залежно від розходжень у складності й умовах праці;
у стимулюванні працівників підвищувати свою кваліфікацію.
Підприємства позабюджетної сфери будують тарифну систему, максимально враховуючи специфіку виробництва, ціну праці за ключовими посадами, розходження в складності й умовах праці.
Основними елементами тарифної сітки є тарифні розряди та відповідні їм тарифні коефіцієнти ставок заробітної плати. Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи представляє сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється залежність заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Рівень кваліфікації працівника відображає тарифний розряд, вищий розряд тарифної сітки характеризує вищу кваліфікацію.
Міжрозрядне співвідношення - це абсолютне і відносне (у відсотках) наростання тарифних коефіцієнтів. Абсолютне наростання визначається шляхом вирахування з тарифного коефіцієнта одного розряду тарифного коефіцієнта попереднього розряду. Відносне наростання кожного наступного тарифного коефіцієнта в порівнянні з попереднім показує, на скільки відсотків рівень оплати робіт (робітників) даного розряду перевищує рівень оплати робіт (робітників) попереднього розряду.
При визначенні міжрозрядних тарифних коефіцієнтів слід додержуватися деяких вимог:
міжрозрядна різниця повинна становити не менш як 10 відсотків;
шкала тарифних коефіцієнтів будується рівномірною або прогресивною, коли тарифний коефіцієнт кожного наступного розряду підвищується більш як на 10 відсотків;
Виділяють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які диференційовані по галузях економіки:
восьмирозрядна тарифна сітка зі співвідношенням тарифів 1 . 8-го розрядів 1,0 . 2,4 - для оплати роботи робочих цехів основного виробництва підприємств чорної металургії;
восьмирозрядна тарифна сітка зі співвідношенням 1 і 8-го розрядів 1 0 : 2,01 -для оплати роботи робітників, безпосередньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємства машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв'язку;
сьомирозрядна тарифна сітка зі співвідношенням тарифів 1 і 7-го розрядів 1,0 : 2,01 -для оплати роботи робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагодженням і ремонтом основного встаткування теплових і електричних систем атомних, теплових та гідроелектростанцій;
шостирозрядна сітка зі співвідношенням тарифів 1 і 6-го розрядів 10 1,8- для всіх інших видів виробництв і робіт.
За допомогою тарифної сітки можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників і складності роботи. Середня кваліфікація робітників заводу в цілому, цеху або ділянки характеризується середнім тарифним розрядом. Середній тарифний коефіцієнт групи робітників обчислюється тільки в тому випадку, якщо робота робітників даного цеху, ділянки, заводу оплачується за однією й тією самою тарифною сіткою
