Висновки

1. Аналіз сучасних науково-методичних джерел показав, що розвиток людини є дуже складним інволюційно - еволюційним поступовим рухом, у ході якого відбуваються як прогресивні, так і регресивні зміни; розвиток змінюється лише за напрямком, інтенсивністю, характером і якістю.

Туристсько-краєзнавча діяльність здатна одночасно позитивно впливати морфо функціональні показники та на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери особистості учнів. Варто зауважити, що діти сильніше схильні до дії радіації, ніж доросла людина. Основне завдання у реабілітації хворих дітей, це комплексно застосовувати різні методи оздоровлення і насамперед це природні фактори.

2. У процесі вивчення наково-методичної літератури ми встановили, що ефективність реабілітації дітей, які мешкають в зоні радіаційного впливу, залежить від правильності вибору процесу реабілітації. Комплексне застосування комбінованого використання фізичного навантаження, психолого-емоційної корекції та природних факторів Скадовської курортної зони, дозволить підвищити ефективність фізичної реабілітації осіб Чорнобильської зони. Наведені результати дослідження доводять, що туристсько-краєзнавча робота у комплексі з санаторно-курортним лікуванням, дихальною гімнастикою вправами на корекцію постави позитивно впливає на загальний стан дітей, які мешкають у зоні Чорнобильського забруднення.

3. На наш погляд перспективними можуть бути подальше дослідження цієї проблеми, впровадження існуючої авторської програми реабілітації та розробка нових методичних підходів з використанням комплексу фізкультурно – оздоровчих та туристсько – краєзнавчих форм роботи та визначенню його впливу на загальний стан здоров’я.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славська К.А. Розвиток особистості в процесі

життєдіяльності: Психологія формування та розвитку особистості. - М.: Наука, 1991. - С.19-44

2. Амосов М.М. Серцеи физические упражнения.- М.: Знання, 1998. –

64 с.

3. Бальсевич В.К. Актуальные проблемы физической активности человека. –Ленинград, 1995. – С. 26-32.

4. Бевзюк В.В. Исследование физического развития особенностей телосложения и состояния опорно-двигательного аппарата. – Херсон, 2005.- 23 с.

5. Бех І. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації: Рідна школа, 1999. – № 12. – С.13-16.

6. Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. – М.: Просвещение, 1991. – 65 с.

7. Грабовський Ю.А. Спортивний туризм.- Тернопіль: Богдан, 2009. –С.141-244.

8.  Гуськова А.К., Шакирова И.Н. Реакция нервной системы на повреждающее ионизирующее облучение \ Журн. Невропатологии и психиатрии.-1998.- №2.-С.138-142.

9. Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації. – К.: 2000. – 305 с.

10.Двигательная активность и закаливание ведущие факторы укрепления здоровья ребенка. Ю.Ф. Змановский. – 1999. - С.45-51

11. Дмитриев В.С. Особенности физической реабилитации населения территории «Чернобильского следа». – Винница, 1999. -С. 278-283.

12. Ильина Е.Н. Основы туристской деятельности. М.: 1992. – 56 с.

13. Кочеткова И.Н. Парадоксальная гимнастика Стрелъниковой. -М.: Советский спорт, 1991. - 32 с.

14. Куц О.С. Фізкультурно-оздоровча робота з учнівською молоддю. Ч.1 – К.: Континент ПРИМ, 1995.- 124 с.

15. Кузнецова О.Г. Формирование знаний по оздоровительной физической культуре у школьников на территориях, подвергшихся радиационному загрязнению. – М.: Гродно, 1999. – 164 с

16 Куц А. С. Модельные показатели физического развития и двигательной подготовленности населения центральной зоны Украины. – К.: Искра, 1994. – 253 с.

17. Куц О.С. Особливості змісту фізичного виховання школярів в умовах підвищеної радіоактивності. -К.: 1994. – 20 с.

18. Куц А.С., П.С. Данчук. Организация здорового образа жизни школьников в условиях повышенной радиоактивности.– Винница, 1993.–18с.

19. Мельник С.А. Функціональний стан та адаптаційні можливості підлітків, які проживають в зоні радіоактивного забруднення.-К.: 2007.- 41 с.

20. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. - М.: 1999. - С. 412.

21. Чижик В.В. Особливості фізичної працездатності пілітків(13-16 років), які проживають на радіоактивно забрудненій території.- Х.: 1996.-

23 с.

22. Остапец А.А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школе.– М.: Педагогика, 2001. – С 64

23. Перець М. І. Пояснювальна записка до статичного медичного звіту Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ".- Скадовськ, 2010. – 26 с.

24. Петровский А. В. Психология развивающейся личности. - М.: 1997. – С.21-34.

25. Подмазін С. І. Особистісно-орієнтований освітній процес. Принципи. Технологія. Педагогіка і психологія. - М.: 1998. – с. 37-43

26. Романенко Н.И. Медицинские поседствия Чернобыльской аварии на Украине девять лет спустя.– К.: 1995.- С. 32-46.

27. Фельдштейн Д.И. Психология становления личности .- М.: 2000. – 188 с.

28. Чижик В.В.Оздоровча фізична культура в умовах проживання на радіоактивно забруднених територіях.– Луцьк: «Вежа» ,2000.- 197 с.

29. Шипко А. Л. Принципи морального виховання у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності – К.: 2005. –С. 149-152.

30. Шум М. І. Динаміка рівня здоров’я у процесі фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії.- К.: 2001. – 187 с.

31. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды.- М.: 2001. – С. 49-60.

ДОДАТОК Б

КОМПЛЕКС „КАРДІО +”:

Склад діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +”: персональний комп’ютер з процесором не нижче PENTIUM – 166; 32 МВ ОЗУ; 4 GB – об’єм вільного місця на вінчестері; монітор з розрішенням не менше 1024×678 та відео карта, яка може забезпечити таке розрішення; клавіатура, комп’ютерна миша, лазерний принтер.

Для отримання якісного запису ЕКГ потрібно суворо дотримуватися деяких загальних правил її реєстрації. Дослідження проводиться після 10 хвилинного відпочинку і не раніше, ніж за дві години після прийому їжі. Обстежуваний повинен бути роздягнутий до поясу, гомілки також звільнені від одягу. Запис ЕКГ проводиться у положенні лежачи на спині, що дозволяє досягнути максимального розслаблення. Запис ЕКГ здійснюється за загально прийнятою методикою, фіксуються три стандартних, три посилених та 6 грудних відведень. Отримані дані заносяться до пам’яті пристрою.

Для проведення дослідження функціонального стану органів дихання хворих студенток також використовувався діагностичний автоматизований комплекс „КАРДІО +”. Який має відповідне програмне та технічне забезпечення для проведення такого дослідження, а саме: елементи для підключення дихальних шляхів пацієнта до прибору; перетворювач потоку повітря у сигнал тиску, електроманометр, якій вимірює перепад тиску на перетворювачі потоку і формує електричний сигнал, пропорційний дихальному потоку; комп’ютер для обробки сигналу з електроманометра, дисплей для контролю за виконанням обстеження і демонстрації отримуваної кривої, цифрових даних і протоколу обстеження; лазерний принтер для друку результатів на паперовому носії. Протипоказань для проведення даного дослідження не існує.

Дослідження функціонального стану дихальної системи проводиться за допомогою методики розробленої для автоматизованого діагностичного комплексу „КАРДІО +”. Обстеження проводилося у першій половині дня, після 20-хвилинного відпочинку. Повторні дослідження виконувалися у той самий час, на тій самій апаратурі, тими самими дослідниками. Перед початком дослідження обстежуваному детально пояснювали особливості виконання відповідних дихальних маневрів [20].