Розділ 3 результати дослідження впливу програми реабілітації дітей з чорнобильської зони

3.1. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на морфо - функціональний стан дітей

Впродовж останніх десятиліть склалась тривожна тенденція погіршення здоров’я та деяких показників фізичного розвитку дітей. Це пов’язано не тільки з проблемами економіки, екології, умовами праці та побуту, але й з недооцінкою в суспільстві соціально-економічної, оздоровчої і виховної ролі фізичної культури, що відбилося негативно на гармонічному розвитку дітей [19,21]. Враховуючи це, постає необхідність отримання вірогідних даних про фізичний розвиток молоді у нових умовах життя і навчання.

Проаналізуємо результати вимірювання основних тотальних розмірів тіла дітей.

Довжина тіла. Спеціалісти, які вивчають ріст і розвиток організму людини, ретельно аналізують зміни довжини, маси, окружності грудної клітки тіла та супроводжуючі процеси розвитку. При цьому довжина і маса тіла найбільш точно дозволяють визначати інтенсивність змін у процесі розвитку [4].

Дані таблиці 3.1 свідчать про те, що у довжині тіла обох груп не виявлено суттєвих розбіжностей, різниця не значима - Р > 0,05.

Маса тіла. Маса тіла, на відмінну від довжини тіла є більш залежною від впливу різноманітних чинників і у першу чергу – від впливу зовнішнього середовища та способу життя. Тому цей показник важливий для вивчення й оцінки фізичного розвитку дітей [4].

Порівняльний аналіз отриманих даних (табл. 3.1) показав, що за період двох років навчання в університетах встановлені вікові зміни в загальній масі тіла досліджуваних, проте різниця не значима - Р > 0,05.

Окружність грудної клітки (ОГК). Для вирішення завдання підвищення рівня показників соматичного здоров’я, зокрема індексу пропорційності окремих частин тіла, визначення ОГК в наших дослідженнях було важливим. Крім того, як зазначає ряд авторів [6, 4, 15] ОГК є важливим показником гармонічного розвитку людини. Результати дослідження, які характеризують величину цього антропометричного показника, подані в таблиці 3.1.

Зіставлення отриманих результатів також не виявило значимих відмінностей: між досліджуваними обох груп у середніх результатах ОГК відсутня статистично вірогідна розбіжність (Р < 0,05).

Функціональні можливості за визначенням ряду авторів є інтегральним показником функціонального стану організму людини, який характеризує можливості різних систем та органів, як цілісної системи, забезпечувати ефективну діяльність при напруженій фізичній роботі [10, 19].

Для покращення функціонального стану організму, підвищення працездатності всіх органів та систем нами були запропоновані дихальна гімнастика за методикою А.А. Стрельникової, корегуючи фізичні вправи, які добирались в залежності від виду порушення постави [13].

Для характеристики дітей, які займаються за комплексною методикою та проходять оздоровлення в санаторії, нам необхідно було вивчити функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем, результати досліджень яких подані в табл. 3.1.

Як стверджують спортивні фізіологи, частота серцевих скорочень в більшій мірі залежить від певного рівня фізичної підготовленості, а також регулярністю занять фізичними вправами і спортом [6, 19]. Тому для наших досліджень було важливо визначити цей показник у дітей, які займались спортивним туризмом. Як показав порівняльний аналіз показників частоти серцевих скорочень (ЧСС), досліджувані обох груп мали різницю в показниках ЧСС (< 0,01 ).

Щодо показників серцево-судинної системи, то необхідно відзначити, що у більшості дітей вони знаходяться в межах норми. І лише в окремих осіб вони сягали верхньої або нижньої межі норми

Життєва ємність легень (ЖЄЛ). Життєво важливий показник функціонального стану організму і показник здоров’я людини є ЖЄЛ. Характеризуючи функцію зовнішнього дихання, встановлено, що ЖЄЛ адекватно реагує на зміни навколишнього середовища і в першу на фізичні навантаження, систематичність занять і їх подовженість [6,10].

Порівняння середніх значень цього показника у дітей, які займаються туристсько-краєзнавчою діяльністю, показав, що досліджувані експериментальної групи мають вищи показники ніж діти контрольної, розбіжності вірогідні (< 0,001.).

Аналіз м’язової сили дітей показав що діти ЕГ виявилися сильнішими за дітей з КГ. Різниці між ними вірогідні – Р < 0,01.

Таблиця 3.1.

Порівняльна характеристика показників функціонального стану дітей 13-14 років експериментальних груп за період 1 місяць

Показники фізичного розвитку	Групи	n	Етапи	Mx ± Smx	t	Р
Частота серцевих скорочень (уд/хв)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	79,0 0,48 85,7 0,34 75,9 0,63 87,2 0,78	2,78 0,30	< 0,01 > 0,05
Систолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	103,5 0,39 106,6 0,38 103,4 0,35 104,6 0,67	5,7 1,5	< 0,001 > 0,05
Діастолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	62,2 0,38 62,8 0,56 61,6 0,43 62,6 0,34	0,78 1,8	> 0,05 > 0,05
Життєва ємність легень (см3)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	3234 21,9 2950 31,1 2509 24,2 2284 26,5	7,5 6,3	< 0,001 < 0,001
Маса тіла (кг )	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	41,6 0,55 39,8 0,72 47,7 0,82 45.3 0, 65	1,98 1,61	> 0,05 > 0,05
Ріст (см)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	154,8 1,16 156,2 1,31 160,3 0,99 156,5 0,76	0,94 3,04	> 0,05 < 0,01
Сила м’язів спини (кількість разів)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	18,3 0,23 21,8 1,03 19,1 1,01 20,1 0,08	2,88 1,46	< 0,01 > 0,05
Сила м’язів живота (кількість разів)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	19,5 1,15 23,1….0,11 20,2 0,08 21,1 1,09	3,6 1,89	< 0,001 > 0,05
Обвід грудної клітки, см	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	76,6 0,78 80,5 0,61 73,9 0,69 76,8 0,26	3,93 3,82	< 0,001 < 0,001