1. Кліматичні процедури які впливають на активний стан організму, сприяють покращенню діяльності багатьох систем: центральної і вегетативної нервової, серцево судинної та дихальної, метаболічних процесів в організмі;

2. Лікувальна фізична культура;

3. Фізкультурно-оздоровчі заходи.

Виділяють основні види кліматолікування: аеротерапію, аромотерапію, повітряні ванни, геліотерапію, морське купання (таласотерапія), фізкультурно-оздоровчі заходи, лфк, ранкова гімнастика, лікувальне веслування та купання (в морі, басейні, водоймі).

Дослідження проводились саме на базі санаторію ДП “Санаторій для дітей з батьками “Скадовськ” серед дітей віком 13-14 років з Волинської та Вінницької області, які мали кардіораспіраторні захворювання. Вони були розділені на контрольну та експериментальну групи по 16 чоловік, з однаковою кількістю хлопців та дівчат.

Дослідження проходило у декілька етапів:

На першому етапі ми працювали над аналізом літературних джерел над розробкою комплексної «Програми занять туристсько-краєзнавчою діяльністю в умовах санаторно-курортного лікування»;

На другому етапі відбувалось впровадження «Програми» при коротких термінах лікування, яка враховувала кліматичні умови, матеріально-технічну базу, профіль санаторію, яка включала в себе:

• Ранкову гімнастику.

• Дихальні лікувальні вправи.

• Туристські естафети, ігри.

• Орієнтування на місцевості, робота з компасом, картою та умовними знаками.

• Навчання основам юного туриста (в'язання вузлів, техніка та тактика подолання природних перешкод, наведення дистанцій, страхування, знання основних правил проведення змагань зі спортивного туризму, підготовка до участі у змаганнях з туристичної техніки на етапах).

На третьому этапі дослідженні передбачалось вивчення основних параметрів фізичного розвитку та функціонального стану дітей;

На четвертому етапі дослідження був проведений аналіз впливу запропонованої «Програми» на основні морфо-функціональні показники, разом з дихальною гімнастикою за методикою Стрельникової А. Н., а також корегуючою гімнастикою, яка вдало була освоєна спеціалістом ЛФК та з успіхом використовувалась для лікування і профілактики захворювань органів дихання та поліпшення постави.

2.2. Характеристика методів дослідження

Аналіз результатів дослідження дозволив нам встановити ефективність впливу застосованої «Програми» за допомогою наступних методів: аналіз та узагальнення науково-методичних джерел з проблеми рекреації та реабілітації дітей Чорнобильської зони, антропометричні виміри, лікарсько-педагогічні спостереження визначення функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” (реографія, електрокардіограма, спірографія), методи математичної статистики, самооцінка здоров’я за методикою САН.

За допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” можна знімати і аналізувати електрокардіографічну (ЕКГ) інформацію з автоматичною видачею висновків за проведеними дослідженнями. В Додатку Б наведено протоколи отриманих результатів, що були отримані за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” та застосування методики реабілітації дітей засобами туристсько-краєзнавчої роботи.

Склад діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +”: персональний комп’ютер з процесором не нижче PENTIUM – 166; 32 МВ ОЗУ; 4 GB – об’єм вільного місця на вінчестері; монітор з розрішенням не менше 1024×678 та відео карта, яка може забезпечити таке розрішення; клавіатура, комп’ютерна миша, лазерний принтер.

Для отримання якісного запису ЕКГ потрібно суворо дотримуватися деяких загальних правил її реєстрації. Дослідження проводиться після 10 хвилинного відпочинку і не раніше, ніж за дві години після прийому їжі. Обстежуваний повинен бути роздягнутий до поясу, гомілки також звільнені від одягу. Запис ЕКГ проводиться у положенні лежачи на спині, що дозволяє досягнути максимального розслаблення. Запис ЕКГ здійснюється за загально прийнятою методикою, фіксуються три стандартних, три посилених та 6 грудних відведень. Отримані дані заносяться до пам’яті пристрою. Протипоказань для проведення даного дослідження не існує.

Обстеження дітей проводилося у першій половині дня, після 20-хвилинного відпочинку. Повторні дослідження виконувалися у той самий час, на тій самій апаратурі, тими самими дослідниками. Перед початком дослідження обстежуваному детально пояснювали особливості виконання відповідних дихальних маневрів [20].