2. Поясніть поняття «гармонії» та гармонізації системи «суспільство-природа».(Коротя)

З дослівного давньогрецького тлумачення поняття "гармонія" означає злагодженість, стрункість, зв'язок, тобто внутрішню й зовнішню впорядкованість, узгодженість, цілісність явищ та процесів. Гармонія передбачає таку узгодженість, яка відповідає законам доцільності, оптимальності та краси, являючи собою їх органічну єдність. Отже, поняття "гармонізація" слід розуміти як певне облаштування, впорядкування, тобто активність, що спрямована на подолання розладу і досягнення узгодженості, скріплення розірваного.

У взаємовідносинах суспільства і природи стратегія гармонізації є прагненням як найкраще узгоджувати дві залежності — людини від природи і природи від людини. Гармонізація взаємовідносин суспільства і природи може настати в результаті трансформації екологічної свідомості й діяльності, коли людство, щиро визнавши пріоритет законів природи, візьме на себе функції дбайливого "домоуправителя", щоб якомога швидше й повніше гармонізувати взаємовідносини суспільства і природи.

Поняття "гармонійності співіснування суспільства і природи" відображає своєрідний ідеал їх співіснування і розвитку, який полягає в порівняно динамічній рівновазі на всіх найважливіших напрямах їхньої взаємодії або ж у врівноваженості процесів суспільного споживання і відновлення природних ресурсів. Досягненню такого ідеалу передують високий рівень здобутої оптимальності взаємовідносин суспільства і природи, оптимізація життєдіяльності суспільства в навколишньому природному середовищі. Однак це означає, що на кожному етапі взаємодії суспільства і природи треба прагнути більш чи менш гармонійного співвідношення соціальних та екологічних цілей і потреб, вибору оптимальних і збалансованих за законами функціонування природи й розвитку суспільства шляхів досягнення визначених цілей. При цьому слід встановити такі екологічні обмеження суспільної діяльності, які здатні забезпечити динамічну рівновагу процесів загального споживання і відновлення природних ресурсів, без чого неможливий подальший прогрес у розвитку цивілізації.

Білет 29 (Круглова Влада)

Питання №3. Особливості соціально-екологічних проблем в країнах, що розвиваються.

Екологічні проблеми країн, що розвиваються можна розділити на два типи: 1 - глобальні проблеми людства, характерні для всього світу (забруднення атмосфери технічними відходами, хімізація середовища проживання, загроза зміни клімату і тощо), 2 - специфічні проблеми, зумовлені особлив.розвитку цих держав. Серед головних особливостей хотілося б назвати наступні: Колоніальне минуле багатьох країн, що розвиваються, що обумовило сировинну орієнтацію економіки. 2) Приналежність більшості країн, що розвиваються до тропічного і екваторіальних поясів не дозволяє застосовувати сільськогосп. прийоми та способи підтримки еколог. рівноваги, розроблені для середніх широт. А можливості тропічних екосистем вивчені набагато гірше. 3) Наявність стійкого попиту на природні ресурси, причому оплата представляється дуже привабливою в короткострок. перспективі (західні товари залишають далеко позаду місцеву продукцію, а для деяких з них вітчизняних аналогів просто немає). Багато країн, що розвиваються до початку індустр. розвитку підірвали свій пром. потенціал, що призвело до нездатності забезпечити елементарні потреби насел., а це викликало необхідність нового експорту сировини. Коло замкнулося. 4) Значне відставання в науково - технічному розвитку і низька кваліфікація робочої сили, обумовлені історич. причинами. Конкуренція на світовому ринку така, що держава, не здатна запропонувати найсучаснішу продукцію, вимушено спеціаліз-ся на матеріало-та енергоємних виробництвах, які споживають макс. кількість ресурсів і залишають макс. кількість відходів. 5) Напружена демограф.ситуація, обумовлена високою народжуваністю. Висока концентрація населення в невеликих за площею містах - сприяє погіршенню санітарної ситуації і несприятливо позначається на екології, приводячи до швидкого виснаження місцевих ресурсів. 6) Бідність, викликана відставанням у техніці і технологіях, не дозволяє проводити скільки - небудь істотних екологічні програми.

30