1. Закони екології (соціально-єкономічні, геофізичні та геохімічні). Дайте їм характеристику.

Нині фактично відбувається всесвітня гуманітарно-екологічна революція, яка замінила науково-технічну революцію, що прийшла свого часу на зміну революції промисловій.

Сьогодні економічний розвиток може бути успішним лише за врахування екологічних обмежень. Раніше ж єдиним критерієм розвитку вважався економічний прибуток. Крім того, релігія, звичаї, законодавство визначали й диктували правила поведінки людей усередині суспільства й стосовно природи. Ці правила сформувалися на підставі уявлень про особливе становище людини, її вседозволеність у природному середовищі (якнайширше розселення, неконтрольоване розмноження, необмежене споживання природних ресурсів). Життя показало, що недотримання екологічних обмежень призводить до непомірних витрат на реанімацію й штучне відтворення понівеченої або загубленої природи.

Як зауважує М. Ф. Реймерс, для вирішення проблеми необхідні глибока перебудова культури й моралі, а також зміна міжнародного права, формування глобальних соціоекологічних взаємозв’язків і правил, нових законів культурного управління розвитком людства. Ці закони мають створюватися на глибоких знаннях взаємодій між суспільством і природою, суспільством і людиною, між різними соціальними, релігійними та етнічними групами людей, різними культурами.

М. Ф. Реймерс сформулював кілька правил і законів соціальної екології, які потрібно знати й виконувати:

1) правило соціально-екологічної рівноваги (про нього сказано вище);

2) правило соціально-екологічного заміщення (переходи до більш екстенсивних і технологічних типів господарювання стають причиною екологічних криз, а ці останні провокують кризи соціально-економічні, що переходять у політичні);

3) закон соціально-екологічної необоротності (розвиток людства не може рухатися від пізніших фаз до початкових);

4) закон ноосфери В. І. Вернадського (в тому значенні, що коли людство не почне розумно регулювати свою чисельність і тиск на природу, зважаючи на її закони, то вид гомо саріенз зникне).

В історії багато прикладів того, як в окремих регіонах ресурсно-екологічна криза переростала в соціально-економічну й політичну. Нині людство стоїть на порозі чергової кризи, та вже не регіональної, а глобальної ресурсно-екологічної, здатної викликати набагато тяжчі для людини й біосфери наслідки, ніж попередні (такі, наприклад, як крах цивілізації Майя, цивілізацій Центральної й Середньої Азії). Для людини настав час управляти не природою, собою, своїми потребами, звичками, правилами поведінки.

3. «В 1992 р. В Ріо-де-Жанейро, Бразиліявідбулася одна з найбільшпредставницькихзустрічейсвітовихлідерів по проблемах охоронидовкілля. Про щойшламова?» (Білоброва)

Підсумки конференції У 1992 році в Ріо-де-Жанейро, на Всесвітній Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, 170 Урядами країн світу, був прийнятий «Порядок денний на 21 століття». Вона являє собою програму дій з досягнення сталого розвитку. У цьому документі були вперше чітко позначені загальні та специфічні проблеми виживання, екологічної безпеки та сталого розвитку цивілізації в єдиному глобальному екологічному просторі планети. Сталий Розвиток - це розвиток, при якому досягається задоволення життєвих потреб нинішнього покоління людей без позбавлення такої можливості майбутніх поколінь. Порядок денний на 21 століття визначає взаємозалежність питань, що стосуються економіки навколишнього середовища, соціальної сфери і охорони здоров'я. Зокрема, підкреслюється, що всі люди мають право на їжу, охорони здоров'я, житла і освіту. Охоплюється широкий спектр екологічних питань, де основною рисою є охорона навколишнього середовища. Визначаються ролі основних груп у сталому розвитку, і підкреслюється необхідність залучення даних груп у процес прийняття рішень. Прийняті та підписані документи закликають уряди і народи, міжнародні організації та державні інститути, політичні партії і громадські рухи можливо більш терміново і послідовно здійснити міжнародні, міжнаціональні та регіональні програми екологічної безпеки, здатні запобігти глобальній екокатастрофу. Всі країни світу покликані почати розробки Національної Повістки 21 і створити Національні ради зі сталого розвитку, а для реалізації принципів сталого розвитку - розробку Локальних Повісток 21.

Висновок Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро 1992 року. Суть конференції полягає в тому, що людина, оволодівши матеріало-і енергоємними технологіями, зруйнував склалися протягом доісторичного антропогенного періоду екосистемні рівноваги в біосфері. центральними питаннями стали: системи виробництва і споживання в індустріальному світі, системи, що підтримують життя Землі, демографічні вибухи, збільшення населення, збільшення нерівності між бідними і багатими, економічна система, яка не враховує екологічних витрат.Виникла Загроза виживання саме з боку навколишнього природного середовища, швидко деградуючою під натиском людської діяльності має глобальний загальнопланетарній характер, зачіпає всі країни, всю цивілізацію. Можливе глобальне потепління клімату, виснаження стратосферного озонового шару, кислотні дощі, накопичення в грунті токсичних важких металів і пестицидів, забруднення великих територій радіонуклідами змушують задуматися над питанням, як можливо жити далі і що робити країнам, що розвиваються, які ще тільки починають рухатися шляхом промислового розвитку . Переслідуючи мету заснувати новий, справедливий механізм глобального партнерства через посередництво створення нових рівнів співробітництва між державами, ключовими секторами суспільства і людьми. У підсумку була прийнята «декларація з навколишнього середовища і розвитку» (це 27 принципів які визначають права і обов'язки країн у справі забезпечення розвитку і добробуту людей), «порядок денний на 21 століття» (Програма того, як зробити розвиток стійким з соціальної, економічної та екологічної точки зору). Багато авторів розцінюють установа «КУР» як чи не самий значний підсумок конференції в Ріо, проте, думається, подібні оцінки дещо перебільшені. Справа в тому, що її повноваження носять вельми скромний характер. У компетенцію Комісії не входить прийняття будь-яких юридично обов'язкових рішень. Таким чином, Комісія є чимось на зразок дискусійного клубу, основна задача якого полягає в мобілізації політичної волі держав.

Білет 27 (Громова Юля)

2. Основне завдання сталого розвитку України полягає у забезпеченні динамічного соціально-економічного зростання, збереженні наколишнього природного середовища і раціональному використанні природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб нинішнього і майбутнього поколінь. А що заважає цьому процесу?

Людство переживає вирішальний момент своєї історії. Світ зіткнувся з проблемами наростанням злиднів, голоду, хвороб, неписьменності та триваючої деградації екологічних систем, від яких залежить наш добробут. Нерівність між багатими і бідними зберігається.  Єдиний спосіб забезпечити собі більш безпечне, більш процвітаюче майбутнє - це вирішення проблем навколишнього середовища та економічного розвитку в комплексі і узгодженим чином. Ми повинні задовольняти основні потреби людей, підвищувати рівень життя для всіх, і в той же час краще захищати та зберігати екологічні системи. Жодна країна не може домогтися такого майбутнього поодинці, але ми можемо його домогтися спільними зусиллями в рамках всесвітнього співробітництва з метою сталого розвитку.  Однак, слід визнати, що в сучасних умовах все ж таки відсутнє як теоретичне обґрунтування концепції юридичної відповідальності за екологічні правопорушення, як одного з найважливіших інститутів екологічного права України, так і всебічне дослідження цього правового явища, його теоретичний аналіз і напрацювання науково-обґрунтованих рекомендацій по застосуванню різноманітних несприятливих наслідків до екологічних правопорушників.