Терміни для активного запам’ятовування

1. ЕВФЕМІЗМИ- емоційно нейтральні слова чи вирази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом, для пом’якшення враження від сказаного. Наприклад: літня людина замість стара, недалекий замість дурний і т.п.

2. ДИСФЕМІЗМИ- засіб, що полягає в заміні звичайної нейтральної назви грубим, вульгарним словом з метою приниження об’єкта її позначення.

3. МЕТАФОРА - троп, побудований на вживанні слів у переносному значенні на основі аналогії, подібності ( за кольором, формою, призначенням та ін.). Метафора виникає як результат переносу прямого значення слова на об’єкт, котрому ця дія або якість не властиві за узвичаєними нормами. Загальномовні (стерті) метафори, як правило, не здатні створювати виразний стилістичний ефект через свою стерту образність. Наприклад: ходять чутки, розмови.

4. АНТОНІМИ – слова з протилежним значенням. Антоніми виражають якісну протилежність

(холод – тепло), протилежність координаційних понять (прибуток-збиток, збагачення- зубожіння), понять взаємопов’язаних і взаємозумовлених ( експорт-імпорт), протилежну спрямованість дії (оригінал-копія).

5. ОМОНІМИ – слова, однакові за звучанням, але різні за значенням. Наприклад: виступ – промова і виступ суші, скелі; луг – місцевість з природною травою і луг – розчин, утворений при сполученні солі з кислотою. Омоніми, на відміну від багатозначних слів, не мають значеннєвої єдності.

6. МІЖМОВНА ОМОНІМІЯ- продукт взаємодії близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах (запамьятовать (забути) – запам’ятати (укр.).

7. ПАРОНІМИ – слова, близькі за звучанням, але різні за значенням. У вузькому розумінні пароніми – це подібні за формою однокореневі слова, що на рівні своєї внутрішньої форми мають спільні елементи значення: адрес- адреса, дипломат – дипломант, ефектний- ефективний. У широкому розумінні пароніми – це будь-які подібні за формою слова, що належать до однієї частини мови: варта – вахта, промінь – пломінь.

8. СИНОНІМИ – слова однієї частини мови, які є назвою одного й того ж поняття; вони спільні за своїм основним значенням, але відрізняються семантичними відтінками або емоційно-експресивним забарвленням, сферою вживання. Розрізняють абсолютні, загальномовні (постійні), понятійні, стилістичні, контекстуальні синоніми.

Практичне заняття 8

Тема. Соціопсихолінгвістичні засади професійної комунікації. Поняття про комунікативний акт та якості мови. Мовний етикет. Етнолінгвістична специфіка етикету. Національні особливості ділового етикету представників зарубіжних країн.

План

1. Поняття про комунікативний акт (комунікант, комунікат, комунікабельність) та комунікативні якості мови.

2. Мовний етикет як сукупність словесних форм ввічливості. Етнолінгвістична специфіка етикету. Український мовний етикет (національно-культурний і протокольно-дипломатичний).

3. Поняття про НЛП (нейролінгвістичне програмування) та лінгвоментальність.

4. Невербальні засоби спілкування та їх значення для професійно підготовленої людини.

5. Національні особливості ділового етикету представників зарубіжних країн. Оптимальна комунікативна стратегія у спілкуванні з іноземцями.

6. Складові успіху ділових контактів: уміння зав’язати розмову, говорити, формулювати питання, слухати (на самостійне опрацювання).