Виборча система Египту
План
Вступ
Виборча система. Порядок формування вищих органів державної влади.
1.1Виборчі права громадян
1.2Вибори Народного Зібрання
1.3Вибори Консультативної Ради (рада шури)
1.4Вибори Президента Республіки
1.5Органи міського самоуправління.
Особливості виборчого процесу.
Список використаної літератури
Вступ
Глава держави - Президент, який одночасно є і головнокомандувачем збройними силами.
Глава уряду - Прем'єр-міністр.
Вищий законодавчий орган - Парламент Єгипту. За понад 135 років парламентської історії Єгипту Парламент обирався 32 рази.
Відповідно до чинної Конституції Єгипту Парламент складається з наступних двох палат: Народні збори (Меджліс Аш-Шааб) - нижня палата з 454 депутатів;
Рада Шура (Меджліс Аш-Шура) - верхня палата з 264 представників.
У Єгипті на національному рівні обираються глава держави - Президент і двопалатний законодавчий орган - Парламент.
1.Виборча система. Порядок формування вищих органів державної влади.
1.1Виборчі права громадян
Крім Конституції основним законом в Єгипті, регулючими питання участі громадян у політичному житті, є Закон від 1965 р. № 73 «Про здійснення політичних прав» з численними поправками (остання з яких була Декретом-законом від 2011 р. № 110, виданим Вищим Советом Збройних сил (ВСВС)), чинний до теперішнього
часу.
У відповідності зі статтею 1 цього закону будь-який єгиптянин, чоловік або жінка, по досягненні 18-річного віку може здійснювати наступні політичні права:
1) висловлювати свою думку на референдумі, передбаченому Конституцією;
2) обирати наступних посадових осіб:
• Президента Республіки;
• членів Народного зібрання;
• членів Ради шури (Консультативної ради);
• членів місцевих народних рад.
Офіцери і основний, підлеглий або додатковий персонал Збройних сил, а також офіцери та персонал поліції звільняються від цих прав на весь період їх служби в ВГО-Ружену силах і поліцейських формуваннях.
У відповідності зі статтею 2 Закону № 73 політичних прав позбавлені наступні категорії громадян:
1) звинувачені у тяжких злочинах до тих пір, поки не буде доведена їх невинність;
2) особи, на чию власність були накладені обмеження, або чия власність була конфіскована рішенням суду за цивільних питань. Громадяни, чия власність була кон-
фіскована, позбавляються політичних прав строком на 5 років з дати винесення такого рішення;
3) засуджені до тюремного ув'язнення за крадіжку, збереженя краденого, шахрайство, грабіж, підробку документів, підробку казначейських знаків; оголошені банкрутами за
шахрайство, принесення помилкової присяги, порушення публічной етики, сексуальне домагання, бродяжництво; за злочини, вчинені з метою уникнути військової або громаданской служби; так само як і ті, хто засуджений за спробу вершити будь-яка з вищеназваних злочинів. Позбавлення прав здійснюється на весь час дії вироку або до тих пір, поки обвинувачений не буде виправданий;
4) засуджені до покарання, яке передбачає позбавлення волі за один із злочинів, перелічених у статьях 41-51, до тих пір, поки вирок буде діяти або поки обвинувачений не буде виправданий;
5) звільнені з цивільної служби державного або громадського сектору з причин ганебного характеру. Покарання у вигляді позбавлення прав триває протягом 5 років з дати звільнення або з дати винесення вироку.
Стаття 3 передбачає, що здійснення політичних прав призупиняється у відношенні:
1) перебувають в ув'язненні на весь період ув'язнення;
2) осіб із психічними захворюваннями, поміщеними в лікарні на весь період лікування;
3) громадян, оголошених банкрутами на 5-річний період з моменту оголошення банкрутства, якщо за цей період їх справа не буде дозволено.
1.2 Вибори Народного Зібрання
Згідно з Конституцією 1971 р. (з наступними поправками) Народні збори - парламент Єгипту - обирається громадянми за змішаною виборчою системою строком на 5 років.
Членами Народних зборів можуть бути громадяни египта, що задовольняють вимогам, що пред'являються Законом від1972 № 38 «Про Національний зборах». Ці вимоги:
бути єгиптянином по батьківській лінії;
• бути включеним в один із списків виборців якого або губернаторства і не мати ніяких підстав для припинення його реєстрації відповідно до закону;
•бути не молодше 25 років на день виборів;
• мати сертифікат про початкову освіту або його еквівалент;
• вміти читати і писати
• виконати армійську службу чи бути звільненим відслужби відповідно до закону;
• не бути позбавленим членства в Народному зібранні чи Раді шури з причини втрати довіри, зіпсованої репутаціїабо порушення обов'язків депутата відповідно до положень Конституції.
Поцедура подання документів. Громадянин, який відповідає вищевказаним вимогам, вправі висунути свою кандидатуру по системі індивідуальних кандидатів. Для цього він повинен подати заяву в письмовомувигляді у виборчу комісію губернаторства, в одному з округов якого він бажає висунутися, протягом терміну, встановленного Вищої виборчою комісією (ВІК), але не пізнішеніж за 5 днів до початку висунення кандидатур.
Кандидат повнести в казну провінції суму в розмірі 1000 ег. ф. (Єгипет-ських фунтів), перерахувавши її у фінансовий відділ компетентногосуду першої інстанції, одночасно з поданням документів, необхідних ВІК.
Статус робітника або селянина (фел-Лаха) повинен бути зареєстрований та підтверджений особисто кандидатом необхідними документами. Ці положення застосовніі до кандидатів, висунутим за закритими партійними списками. Компетентний партійний орган вживає заходів щодо процедури висунення кандидатур шляхом подання за формою, затвердженої ВІК, і внесення суми у розмірі 1000 ег.ф. закожного кандидата в партійному списку.
Склад. Народні збори складається з 498 членів, що обираються всезагальним прямим таємним голосуванням, причому половину з нихповинні складати робітники і селяни (фелахи). Президент Республікі може призначити до 10 членів Народного зібрання.
2/3 депутатів Народних зборів обираються за закритимипартійними списками, а 1/3 - за індивідуальними списками.
Число членів за закритими партійними списками, що представляють кажне губернаторство, повинно бути рівним 2/3 числа місць, призначених для такого губернаторства.
Число індивідуальних кандидатів повинне бути рівним 1/3 числа всіх місць. Згідно зі статтею 15 Закону № 38 вважається обраним кандидат, який отримав абсолютну більшістьдійсних голосів, поданих за нього. А якщо обидва кандидати, отримали абсолютну більшість голосів, не є працівниками або селянами, то вважається обраним той, хто отримав більше голосів.
Далі проводиться повторне голосуваннядля кандидатів від робітників і селян, які отримали більшість у тому ж окрузі. Але якщо жоден з тих кандидатів не зміг отримати абсолютну більшість голосів, то проводиться повторне голосування для виборів тих кандидатів, які отримали відносну більшість, з умовою, щоб серед них були робітники і селяни. У разі ж якщо ні один з кандидатів не зміг набрати при повторному голосуванні абсолютна більшість, то оголошується обраним той, хто отримав відносну більшість, але поданих голосів повиннобути не менше 20% від числа усіх виборців.
У будь-якому випадку вкожному окрузі має бути обраний один представник від праців або селян. Вся ця складна процедура була придумана законодавцем для того, щоб забезпечити робітникам і селянамполовину місць в парламенті.
Що ж стосується інших кандидатів,то в тій же статті говориться: якщо кандидат, що отримав більшінство голосів, був з робочих або селян, то цей кандидат вважається обраним, навіть якщо отримав рівну з іншими кандидатами кількість голосів.
А повторне голосування проводитьсяміж іншими кандидатами. Згідно законам про Народних зборах і Закону про місцевінародних зборах кандидати в депутати, висунуті партіямі і індивідуально громадянами, у виборчому бюллетені діляться на два списки: партійний список, єдиний по країні (Кандидати, висунуті партіями), та індивідуальний список (Кандидати, які балотуються в окремо взятих, найчастіше вдвухмандатних округах). У списку кожної партії половину кандидатів повинні складати робітники і селяни, так само і в індивидуальних списках. Виборець має, по суті, чотири голоси. Він повинен проголосувати за список якої партії, вибравши з нього рівну кількість робітників і селян (він може також голосувати за список в цілому, але і в цьому випадку число з-лайливих від даної партії має бути розділене за вказани мивище категоріям), а також віддати два голоси за індивідуальних кандидатів: один повинен бути з категорії робітників і селян, інший - з інших. Голоси є недійсними, якщоголос був поданий більш ніж за один список або різних кандидатів більш ніж з одного списку, якщо виборець зазначив свою думкуна іншому бюлетені, а не на тому, який йому вручив голова комісії, або на бюлетені, на якому немає підпису председателем виборчої комісії, або з будь-якими іншими позначками виборця.
При підрахунку голосів за партійними списками застосовується пропорційна виборча система, при підрахунку голосівза індивідуальними кандидатурах (по округах) - мажоритарнасистема відносної більшості, якщо по округу висунут обільше двох кандидатів. При цьому обраними вважаються кандидати, що отримали не менше 10% голосів зареєстрованих виборців. Якщо ж по округу висунуто тільки два кандидати (Один - від робітників і селян, інший - від інших), то для обравня їм необхідно отримати не менше 20% голосів зареєструю-ванних виборців.