40. Кримінологічна характеристика проституції, соціальних хвороб (віл-інфекція і венеричні хвороби), причини їх поширення і заходи профілактики.

Слово "проституція" у перекладі з латинської означає "виставлення на продаж". З давніх давен вона поділялася на жіночу, чоловічу і дитячу, що залишилося й на сьогодні. Під проституцією треба розуміти систематичне надання особою свого тіла для задоволення сексуальних потреб інших осіб за матеріальну винагороду.

Сучасна громадська думка сходиться на тому, що проституція є аморальною поведінкою. Що ж до визнання її правопорушенням, то у світі є різні погляди: від визнання її злочином (мусульманські країни) до надання їй статусу легального бізнесу (наприклад, у Нідерландах). В більшості Західних країн навіть якщо проституція закодаом не дозволена, влада ставиться до неї толерантно, спрямовуючи 'Імен правосуддя у першу чергу на осіб, які використовують повій у власних цілях (у Франції, скажімо, навіть користування грошима, заробленими" повією, тягне кримінальну відповідальність). В Ук-іраїні проституція віднесена до категорії адміністративних правопорушень (ct. 181і Кодексу про адміністративні правопорушення). і Проституція тісно пов'язана зі злочинністю. Вони значною імірою обумовлюють одне одного. Це пояснюється тим, що проституцію, як засіб наживи, контролює криміналіст. На її основі створюється система секс-бізнесу із звідниками, утримувачами домів (розпусти, сутенерами, торгівцями "живим товаром", у тому числі з переправлянням його за межі країни. На думку експертів, річний (Обіг секс-бізнесу в Україні становить не менше двох мільярдів гри-вень. Наймерзеннішим злочином є втягування у проституцію дітей. І Крім того, повій широко використовують як співучасників злочинів грабіжники, вимагачі, шахраї. Адже повії, відвідуючи квартири !Заможних клієнтів, дають "наводку" для наступних крадіжок чи роз-,бійних нападів; просять водіїв підвезти до місця, де на них організо-•вана засідка. Повії і самі вчиняють чимало злочинів стосовно клієнтів шляхом їх "відключення" алкоголем, підсипанням клофеліну тощо.

Не можна забувати, що повії (як жінки, так і чоловіки) є одним з основних джерел розповсюдження венеричних хвороб, гепатиту та ВІЛ-інфекції. Ніякі запобіжні засоби не здатні усунути високий ризик цих захворювань. Відомий випадок, коли в м. Красний Луч (Луганська обл.) дві неповнолітні проститутки зірвали роботу цілого автопарку, заразивши за кілька днів сифілісом понад ЗО водіїв. Повії також стають жертвами злочинів (їх вбивають у конкурентній боротьбі, глумляться над ними, вони гинуть від наркотиків чи СНІДу).

Але чи не найголовнішою негативною ознакою проституції є різке падіння суспільної моралі, духовна деградація, що вкрай шкідли-'BO впливає на виховання дітей і молоді. Проституція підриває підвалини суспільного життя, руйнує сім'ю і, в кінцевому підсумку, саму людину. Як наслідок, зростають жіноча злочинність, смертність, невиліковні захворювання, самогубства і, що найнебезпечніше, — гине генофонд нації.

Осіб, які займаються проституцією, можна класифікувати таким чином.

Путани — "працюють" у дорогих готелях, казино, саунах, їх клієнти — іноземці, але за валюту не гребують і "своїми". Частина з них має вищу освіту, володіє іноземною мовою. Як правило, вони "контролюються" сутенерами і рекетирами.

Повії, які "працюють" за кордоном. Частина їх виїжджає сама, інших вивозять постачальники "живого товару". Перед цим проститутки проходять "передполігну підготовку": їх навчають сучасним танцям, умінню користуватися косметикою, робити масаж і, зрештою, як найвигідніше продати себе. Деякі вивозяться обманним шляхом, але їх частка загалом, незначна. Інша справа, що багато молодих жінок не знають усіх тонкощей роботи за кордоном і, стикаючись з нею, не витримують навантаження. І все ж таки частина з них повертається з чималими грошима або "осідає" за кордоном, і це стимулює набір нових "жриць кохання".

"Організовані" повії знаходяться під контролем своїх і зарубіжних сутенерів, "неорганізовані" діють — на власний ризик. Повії з України можна зустріти в усіх країнах світу.

Повії "за викликом" працюють у підпільних фірмах, що складаються з "хазяїна", диспетчерів, водіїв і охоронців. На телефонний виклик або за попередньою заявкою до клієнта виїжджає "секс-бригада", яка поставляє повію та забезпечує збір платні, захист від можливого її мордування тощо. Такі "фірми" отримують багатомільйонні (в доларах) прибутки і, як правило, мають "дах" у правоохоронних органах.

До нижчого сорту належать вокзальні повії і ті, що промишляють на автошляхах (так звані плечові). На найнижчому рівні перебувають вуличні повії (здебільшого бродяги, наркомани і алкоголіки).

Поступово більшість повій, втрачаючи "товарний" вигляд, переходить на нижчі щаблі, аж до вуличних.

Що ж штовхає осіб на шлях проституції? Безумовно, вагомий внесок у цю справу роблять скрутна економічна ситуація, безробіття, зростання бездомності та взагалі процес маргіналізації населення. Але це не єдині чинники. Рівень проституції, що (як і злочинність), є постійним супутником суспільства, передусім залежить від його морального стану, який сьогодні навряд чи можна визнати задовільним. Очевидні прорахунки в морально-етичному вихованні молоді, стрімке падіння авторитету сім'ї і школи. Повсюдно панує атмосфера вседозволеності, нав'язування еталонів контркультури, основними "цінностями" якої є насильство, тотальний секс і розбещеність, а головними героями — убивці, повії, гангстери, статеві збоченці.

Все це призводить до спотворення уявлень про місце жінки у суспільстві, таких понять як честь і гідність. Свою частку в таку пропаганду вносять деякі засоби масової інформації, які "ненав'яз-ливо" роз'яснюють, що проституція у всіх її проявах є одним із видів соціальна допустимої поведінки. Звичайно, стимулює проституцію і :візке розшарування суспільства, поява скоробагатьків, здатних витрачати на повій великі гроші, а також пасивність правоохоронних 'органів у боротьбі з цим негативним явищем.

Говорячи про засоби запобігання проституції, не можна не зазначити, що вони лежать у площині профілактики всіх інших видів правопорушень. Ця профілактика буде ефективною лише тоді, коли проблеми сім'ї, жінки, дитини стануть головними у державі та суспільстві. Потрібні сучасні програми допомоги сім'ї, материнству, дитинству, відповідна законодавча база. Свого часу були прийняті 'Важливі закони "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про освіту", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". Реалізація цих законів сприятиме розв'язанню нагальних проблем, але корінним змінам на краще заважає кризова соціально-економічна ситуація в Україні.

Тим не менш, в основі профілактики проституції мають лежати саме загальносоціальні заходи покращення умов життя жінок та їх сімей. Одиноким матерям і багатодітним сім'ям слід надавати необхідну матеріальну допомогу. Для дітей, які з різних причин виховуються в інтернаті, має створюватися обстановка, максимально наближена до звичайної (наприклад, сімейні дитячі будинки). У зв'язку із зростанням безробіття варто розробити спеціальні програми з працевлаштування жінок, які виховують дітей, мають на утриманні батьків тощо. Для них повинні бронюватися робочі місця.

Потребує розробки концепція виховання підростаючого покоління і, особливо, дівчат. В її основі мусить лежати властива нашому Народові висока моральність і порядність. Без оголошення державою рішучої боротьби з аморальністю, пропагандою порнографії та насильства, не може бути й мови щодо протидії проституції. Має бути розумний вибір форм і методів виховання юнаків і дівчат. Притаманні їм особливості фізичної та психічної структури особи мають йе нівелюватись, а враховуватися задля формування соціальне корисної особистості.

Взірцем для дівчат мають стати кращі образи українок і жінок з Інших країн світу. Те, що деякі школярки, за анонімного опитування ражуть, що хочуть бути валютними повіями, слід сприймати як три-Ьожний сигнал. Розвінчати стереотип повії як привабливий для дівчат, — завдання кіномистецтва, засобів масової інформації, всіх, хто займається виховною роботою. Сьогодні ж, навпаки, спостерігається не приховане нахвалювання найдревнішої професії.

На зміцнення позицій проституції фактично спрямовані пропозиції щодо її легалізації, створення на законній підставі будинків розпусти. Завдяки цьому держава, мовляв, отримуватиме великі податки. Такі пропозиції треба рішуче відкинути. Навпаки, слід посилити адміністративно-правову боротьбу з проституцією. Адже нинішній стан цієї боротьби на базі ct. 181і КпАП не витримує ніякої критики. Символічні для проституток суми штрафів, та й процедура їх стягнення коштує набагато більше.

Необхідно також удосконалити кримінально-правову боротьбу із секс-бізнесом, який наживається на експлуатації повій. Нове кримінальне законодавство, за прикладом багатьох країн світу, мусить мати розгалужену систему норм, які передбачали б диференційовану відповідальність усіх, хто прямо чи опосередковано причетний до проституції. Сьогодні цього сказати не можна, як і про норму, що передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Поодинокі випадки її застосування аж ніяк не відповідають майже відкритому поширенню порнографії, яка робить свою чорну справу у залученні молоді до проституції. Каменем спотикання для притягнення злочинців до відповідальності стали дебати стосовно того, що є порнографією (отже, предметом злочину), а що еротикою (тобто свідчить про відсутність складу злочину). Правда, позитивним моментом у боротьбі з найбільш небезпечною формою секс-бізнесу — поставкою "живого товару" за кордон було запровадження кримінальної відповідальності за торгівлю людьми, хоча вагомих успіхів у подоланні цих злочинів ще не досягнуто.

Усвідомлення небезпечності виплеску проституції спонукало до створення у складі карного розшуку підрозділів "міліції моралі", покликаної вести боротьбу з проституцією. Перші кроки показали їх корисність, проте ці підрозділи потребують значного розширення штатів і постійної підтримки місцевих органів влади та громадськості. В арсеналі "міліції моралі" — проведення операцій з доставления повій з "робочих місць" до органів міліції, їх реєстрація і облік, підготовка матеріалів для розгляду адміністративних справ, а також профілактична діяльність (бесіди, допомога у працевлаштуванні тощо) і документування злочинної діяльності торговців "живим товаром", держателів будинків розпусти, розповсюджувачів порнографії. Не менш важливою є цілеспрямована робота з жінками, звільненими з місць позбавлення волі, з метою їх нормальної соціальної адаптації, надання їм допомоги у працевлаштуванні, отриманні житла і т. п.

Велике значення має і віктимологічна профілактика серед усіх категорій жінок: показ спустошеної душі повії, втрати самоповаги, надбання букету соматичних і психічних хвороб.