
- •1. Предмет кримінологічної науки
- •3. Поняття кримінології як науки
- •5. Зв’язок кримінології з юридичними науками та Зв’язок кримінології з неюридичними науками
- •12. Поняття латентної злочинності. Обставини, що зумовлюють її існування.
- •13. Сучасний стан і тенденції злочинності в Україні.
- •14. Поняття причин та умов злочинності у кримінології.
- •Класифікація причин і умов злочинності.
- •16. Причини й умови злочинності на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •17. Поняття особи злочинця і межі її вивчення у кримінології.
- •Соціальне й біологічне в особі злочинця.
- •19. Основні ознаки кримінологічної характеристики особи злочинця.
- •20. Кримінологічна класифікація і типологія злочинців.
- •21. Поняття причин та умов вчинення конкретного злочину.
- •22. Роль потрібно-мотиваційної сфери у генезисі індивідуальної злочинної поведінки.
- •Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди і роль у вчиненні злочину.
- •Умови і механізм негативного формування особи. Роль соціального середовища у формуванні особи злочинця.
- •25. Поняття і предмет віктимології.
- •26. Поняття потерпілого і класифікація потерпілих від злочину у віктимології.
- •27. Виникнення вітчизняної кримінології і історія її розвитку. Видатні українські вчені в цій галузі науки.
- •28. Сучасний стан науки кримінології та кримінологічних досліджень в Україні.
- •Розвиток зарубіжної кримінології. Класичний, антропологічний і соціологічний напрями розвитку кримінального права і кримінології.
- •30. Сучасний стан науки кримінології у зарубіжних країнах. Теорії причин злочинності.
- •31. Поняття профілактики (запобігання) злочинів і види профілактики.
- •32. Правові й організаційні основи профілактичної діяльності.
- •Суб’єкти і об’єкти профілактики.
- •Форми й методи профілактичної діяльності правоохоронних органів.
- •37. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.
- •40. Кримінологічна характеристика проституції, соціальних хвороб (віл-інфекція і венеричні хвороби), причини їх поширення і заходи профілактики.
- •41. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •42. Причини й умови, що сприяють злочинності неповнолітніх.
- •Профілактика злочинності неповнолітніх.
- •44. Кримінологічна характеристика, причини й умови, що сприяють рецидивній злочинності.
- •45. Профілактика рецидивної злочинності.
- •46. Кримінологічна характеристика професійної злочинності, її особливості, співвідношення з рецидивною злочинністю.
- •47. Кримінологічна характеристика організованої злочинності, її ознаки, співвідношення з професійною злочинністю.
- •48. Причини й умови, що сприяють рецидивній і організованій злочинності.
- •49. Профілактика професійної і організованої злочинності.
- •Кримінологічна характеристика злочинів у сфері економіки.
- •51. Причини й умови, що сприяють злочинності у сфері економіки.
- •52. Профілактика злочинності у сфері економіки.
- •53. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності.
- •Причини й умови, що сприяють корупційній злочинності.
- •55. Профілактика корупційної злочинності.
- •57. Профілактика злочинів проти особи.
- •58. Кримінологічна характеристика злочинів проти приватної власності, причини й умови, що їм сприяють.
- •59. Профілактика злочинів проти приватної власності.
- •60. Кримінологічна характеристика необережних злочинів, причини й умови, що їм сприяють, їх профілактика.
Умови і механізм негативного формування особи. Роль соціального середовища у формуванні особи злочинця.
На процес формування особи людини, яка в подальшому вчиняє злочин, визначально впливають негативні особливості макро- та мікросередовища, де ця людина постійно перебуває і здійснює свою діяльність.
До явищ макросередовища належать особливості економічного розвитку, політичні погляди та концепції, що панують як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремих регіонів, певних соціальних груп.
Частина соціального середовища, з якою індивід (людина) підтримує прямі та безпосередні контакти, є ні чим іншим, як мікросередовищем цієї людини.
На особу впливають і в кінцевому підсумку виявляються в причинах злочинної поведінки фактори соціального середовища як на макро-, так і на мікрорівні, тим більше, що відмінність між мікро- та макросередовищем відносна: те, що для одного індивіда є колом його безпосереднього та прямого спілкування — мікросередовищем, для іншого може бути обставиною макросередовища.
Макро- та мікросередовище людини змінюються, іноді навіть дуже суттєво. Зміни макросередовища майже не залежать від можливостей і бажання окремого суб’єкта, а зміни мікросередовища зумовлюються бажаннями суб’єкта в їх поєднанні з відповідними об’єктивними факторами.
Саме мікросередовищу належить визначальна роль у механізмі формування особи людини. Розглянемо основні складові мікросередовища, які найактивніше і найістотніше впливають на формування особи.
Насамперед таким соціальним середовищем, що вирішально впливає на формування особи, є сім’я, яка впливає на людину з моменту її народження. Якщо сім’я впливає позитивно, то особа дитини формується в позитивному плані, і навпаки. Вплив сім’ї може відбуватися у двох основних варіантах: шляхом педагогічного, виховного впливу, спрямованого на формування у дитини певних моральних принципів і способів поведінки; через стихійний вплив на особу образу життя, що притаманний сім’ї. На формування особи в дитячому та юнацькому віці негативно впливають різні фактори й обставини, основними з яких є такі:
- негативні форми поведінки безпосередньо в сім’ї (пияцтво, скандали, бійки, наркоманія, деспотизм старших і фізично розвиненіших членів сім’ї тощо);
- відсутність психологічного, емоційного контакту між батьками й дітьми, а також між батьками;
- відсутність належного контролю за поведінкою дітей;
- збочені уявлення про виховання дітей в умовах “ринкової економіки”, прищеплення дітям поглядів про необхідність збагачення будь-якими шляхами, у тому числі й злочинними.
Існуюча в сім’ї система відносин і типові варіанти поведінки сприймаються підлітками як зразок поведінки, певна рекомендація.
Негативні риси характеру особи формуються не лише у проблемних сім’ях, а й у зовнішньо благополучних сім’ях, де культивуються жадоба до влади і психологія всемогутності грошей.
Важливим фактором негативного формування особи є вплив найближчого побутового оточення — друзів, знайомих, сусідів і компаній, з якими суб’єкт контактує постійно й безпосередньо. Залежно від пануючих у побутовому оточенні установок, ціннісної орієнтації, спрямованості, ставлення до законослухняної поведінки тощо воно може становити криміногенне середовище.
Деформуючий вплив на особу можуть чинити як окремі особи, так і групи осіб, особливо такі, що створюються за територіальною, національною або клановою ознакою. Найістотніше криміногенні групи впливають на неповнолітніх. Криміногенна небезпека негативного впливу на особу виходить і від окремих неформальних об’єднань молоді з антисоціальною спрямованістю. Норми і критерії, що є звичними в колі неформального спілкування особи, стають для неї обов’язковими такою мірою, що вона сприймає їх некритично і навіть всупереч своїм оцінкам і установкам. Тому у вчиненні такою групою злочину можуть брати участь особи, які б самостійно ніколи не вчинили злочину.
Негативно впливають на формування особи й недоліки сучасної системи освіти і суспільно-виховної роботи.
Суттєве кримінологічне значення має також своєчасне формування професійних інтересів та схильностей у підлітків і юнацтва. Якщо професійне самовизначення формується в позитивному плані під впливом батьків, школи та інших позитивних елементів мікросередовища, то воно сприяє законослухняності особи. І навпаки, що менше суб’єкт зорієнтований на професійну зайнятість, то більшою мірою можлива його криміналізація.
Недоліки у формуванні професійної орієнтації суб’єкта, що формують у нього неадекватне ставлення до праці, що само по собі має негативне кримінологічне значення, можуть підсилити негаразди у трудових колективах, де спостерігаються пияцтво, кругова порука, порушення трудової дисципліни, крадіжки тощо.
Несприятливо впливає на особу і некваліфікована, важка фізична праця. Вона не потребує професійного вдосконалення, підвищення освітнього рівня та культури й обмежує перспективні уявлення суб’єкта про майбутнє.
До умов негативного формування особи належать також відсутність необхідних побутових умов, уваги з боку адміністрації до проблем працівників, низький рівень правової освіти.
На формування особи негативно впливає ще й кримінальна субкультура з її злодійськими традиціями, збоченими поняттями про честь, товариство, жаргоном та іншими атрибутами, яка останнім часом виявляється серед широких верств населення.
Специфічну роль у механізмі злочинної поведінки відіграють психічні аномалії особи, які не виключають осудності. Наслідками наявності таких аномалій у осіб можуть бути їх підвищена навіюваність, емоційна нестриманість, конфліктність, агресивність, позбавлення можливості реально оцінити ситуацію. Ці емоційно-інтелектуальні деформації особи за певних обставин можуть спровокувати суб’єкт на вчинення злочину. Але водночас необхідно враховувати, що психічні аномалії та пов’язані з ними негативні риси особи, що реалізуються в механізмі індивідуальної злочинної поведінки, здебільшого не є вирішальними у такій поведінці. Найістотнішими є якості особи, сформовані в неї у процесі життєдіяльності.
А. Зелінський, не заперечуючи впливу соціальних факторів на формування особи, наголошує, що соціально значущі властивості особи формуються на фундаменті, що закладений природою. На думку вченого, на формування особи вирішальний вплив чинять біологічні фактори — стан генотипу нації, вроджені патології і відхилення психіки, тілесні аномалії.