
- •Визначте доцільність та актуальність включення в систему вищої освіти курсу «Жінки і політика». Гендерна рівність як необхідна передумова розвитку демократії.
- •2. Поясніть значення понять:
- •Місце курсу «Жінки і політика» в системі соціально-гуманітарних знань.
- •Вітчизняні та закордонні вчені, які присвятили свої праці дослідженню гендерної рівності.
- •6. Фактори, які сприяють реалізації потенціалу жінок-політиків в сучасній українській політиці
- •7. Гендерна демократія, як ознака цивілізованості суспільства
- •8. Роль гендерної рівності у формуванні демократичної правової України
- •9. Наукові дослідження у галузі гендерної рівності
- •10. Конструювання гендерної свідомості індивіда …..
- •12. Характеристика гендерних теорій та роль гендерних теорі в аналізі влади і домінування.
- •13. Відмінність соціогендерного підходу від юридичного, філософсько-правового підходів у вивченні гендерної проблематики. Парадигми гендерної рівності.
- •14. Система гендерних квот як засіб вирівнення гендерної асиметрії.
- •15. Відмінність та схожість приходу в політику і політична діяльність Анни Лінд та Юлії Тимошенко.
- •16. Релігійні погляди на роль жінки в суспільстві…
- •17. Історичні розвідки сторінок трипільської культури – цікавий матеріал для гендерних досліджень. Чому?
- •18. Характеристика трьох видів класичного матріархату, які зображав у своїх творах Геродот
- •19. Порівняльна характеристика щодо визначення жіночого образу релігіями світу
- •22. Фактори які вперше сприяли жінкам здобути пасивні виборчі права
- •24. Характеристика рівня представництва жінок у парламентах світу
- •25.Приклади діяльності жінок на найвищих державних посадах (прем’єр –міністр, президент). Особливості цієї діяльності і порівняння з діяльністю чоловіків на подібних посадах (на вибір).
- •26.Сприяння оон та Єврокомісії у реалізації гендерного паритету.
- •27.Корисне та повчальне у гендерній історії української нації.
- •28. Вкажіть гендерні чинники в житті українського суспільства. Зробіть висновки, виходячи із реального впливу жінок на соціальні процеси.
- •29. Гендерний аналіз парламентських виборів 2002 року. В чому причина низького представництва жінок?
- •30. Значення впливу партійної та політичної еліти на формування політичної культури суспільства. Визначте особливість діяльності регіональної політичної еліти.
- •32. Вплив діяльності жінок на гуманізацію політики.
- •33. Роль паритетної демократії у формуванні політичної еліти в сучасному українському суспільстві.
- •34. Соціальна дискримінація жінок. Обгрунтуйте точку зору соціологів, які не визнають поняття «соціальної дискримінації жінок».
- •35. Характеристика чинників, що призводять до проявів насильства.
- •36. Наслідки поширення соціальної дискримінації жінок.
- •37. Оптимальні методи усунення соціальної дискримінації жінок
- •38. Вплив на набуття жінками виборчого права рівень міжнародних стандартів
36. Наслідки поширення соціальної дискримінації жінок.
Сучасне становище жінок в українському суспільстві характеризується нерівністю. Конституційно закріплене право громадянки України на рівність із чоловіками в усіх проявах стало залежним від біологічної статі, від того, що вона жінка. Ця нерівність існує в усіх сферах життя. Економічна нерівність жінок підтримується системою ґендерної нерівності на ринку праці. Насамперед це стосується сфери професійної зайнятості, можливостей самореалізуватися різними шляхами, серед яких чільне місце посідає кар'єрне просування сходинками бюрократичного, професійного чи фінансового успіху. По службових щаблях просувають переважно чоловіків. Хоча рівень зайнятості чоловіків і жінок майже однаковий, але перевага надається чоловікам. Чоловік вважається стабільнішим працівником, ніж жінка, яка вважається «невигідною» для організації: адже вона більше часу приділяє сім'ї, бере декретну відпустку тощо.
Наявна в суспільстві дискримінація за ознакою статі виявляється у невизнанні виробничої праці жінок у домашньому господарстві як соціально значущої. З урахуванням домашніх обов’язків жінки в середньому зайняті різними видами робіт майже на 25% часу більше ніж чоловіки. Вибудовується цікавий ланцюжок соціальних ролей і прав жінок в українському суспільстві. Так, для соціальної самореалізації жінка повинна мати дітей, а також паралельно робити внесок до сімейного доходу, тобто працювати поза домом, та ще й виконувати майже всю домашню роботу. При цьому суспільство вважає, що робота жінки не повинна перетворитися на кар'єру. А як же тоді заробити нормальні гроші? Такі погляди призвели до того, що в сучасній Україні жінки практично відсутні у вищих ешелонах виконавчої та законодавчої влади. Свідченням глибокої ґендерної нерівності в країні є відсутність рівноваги між жінками і чоловіками у політичній сфері. Статистика чітко показує недостатнє представництво жінок у Верховній Раді, на керівних посадах в органах виконавчої влади та управління. Все це не дає змоги жінкам реально впливати на процес прийняття рішень і брати активну участь у їх реалізації, знижує статус жінок у суспільстві. Традиційні ґендерні ролі й ґендерне очікування від жінки суттєво обмежують доступ жінок до ключових соціальних ресурсів, ізолюють жінок від активної участі в суспільному житті. Вклад жінок і чоловіків у розвиток громад/ регіону/ країни однаково важливий. Але жіночий вклад часто недооцінюється, їхні потреби не враховуються при плануванні. Згадані вище статистичні дані чітко показують, що в українському суспільстві існує ґендерна нерівність, коли жінки зазвичай мають нижчий соціальний ранг, менше влади, прибутку, у них нижчий рівень добробуту. Хоча саме на жінку суспільство поклало відповідальність за виховання дітей. В Україні все більше дітей росте в неповних (переважно – з однією мамою) сім’ях, тому зменшення доходу жінок суттєво відображається на дітях, на добробуті сім’ї. В Україні, як і в цілому світі, існує дискримінація і чоловіків, і жінок. Рівність жінок і чоловіків має стати реальністю в новій демократичній Україні, яка планує ввійти до європейської спільноти. Необхідно визначати фактори, які перешкоджають жінкам досягти рівності в суспільстві, а також вживати заходи, спрямовані на протидію та унеможливлення ґендерної дискримінації.