28. Вкажіть гендерні чинники в житті українського суспільства. Зробіть висновки, виходячи із реального впливу жінок на соціальні процеси.

Наявність різних соціальних ролей, які сприймаються як фундаментальні відмінності між чоловіками і жінками в їхній психіці та діяльності, формує гендерні чинники.

Особливість чинників така, що вони настільки міцно проникають у підсвідомість, що їх дуже важко не тільки подолати, а й усвідомити взагалі. 1)Якщо жінка робить кар'єру, якщо вона в ній успішна, то в неї, однозначно, проблеми в особистому житті. Загалом-то, саме тому у неї кар'єра і складається, її трудоголізм - це просто компенсація сексуальної незадоволеності. 2)У чому жінка дійсно може досягти успіху, так це в шлюбі. Тут вона і виглядає "пристойно", навіть якщо чоловік у неї не дуже. У сімейних перипетіях жінка здавна добре розбирається, це її "поле для битви" з качалкою в руках. Загалом, родина - це жіноча справа, а бізнес - ні. Та й хіба може жінка змагатися з чоловіком хоч в професії, хоч у творчості? Не може: дивіться старі радянські фільми і переконуйтеся.3)Якщо жінка активно займається бізнесом, то вона стає не бізнес-леді, а мужоподібним роботом. Думає по-чоловічому, поступає по-чоловічому, одягатися і ходити починає теж, як представники сильної статі. А вже виражається - так це взагалі: без мату у нас адже ніяка робота не виконується. І все тому, що в бізнесі немає чоловіків та жінок, а є конкуренти, ні в чому не поступаються один одному. І народжувати бізнес-леді не хочуть. 4)Прати, прибирати і готувати повинна жінка, а чоловік повинен заробляти. Якщо жінка дуже зайнята на роботі і повертається додому до ночі, то чоловік, не розбирається в бізнесі, але любить свою дружину, обов'язково буде готувати. Начебто б природно, але в такій парі все бачать ущербність. Ну не може, не повинен чоловік займатися домашнім господарством, варити борщі і водити дітей до школи - інакше він "збабіє". 5)"Жінка без чоловіка - неповноцінний член суспільства". "Порядна жінка повинна вийти заміж, народити дітей і бути такою, як усі". Звідси випливає, що якщо жінка розлучена або самотня, її порядність автоматично ставиться під сумнів. Ми забуваємо про те, що доля кожної людини унікальна й неповторна і будь-яка людина сама по собі є самодостатньою особистістю. 6)"Одяг, косметика і шопінг - сенс життя кожної жінки" По-перше, аж ніяк не кожної: чимало дівчат зовсім ігнорують стиль, моду і туш з помадою. По-друге, прагнення подобатися собі і оточуючим для жінки цілком природно: лише гідна самка в природі здатна знайти собі пару. Просто сучасний світ подарував жінкам куди більше можливостей для розкриття своєї краси, ніж буряк замість рум'ян.7)"Жіночої дружби не існує", а всі "подруги" лицемірні, спраглі відвести чоловіка, позловтішатися над лихом або позаздрити успіху. На ділі ж жінкам дійсно властиве певне самолюбство і бажання порівнювати себе з подругами. 8)"Краса і розум в жінці несумісні". Це найдавніша дилема, яку чоловіки винайшли самі для себе в незрозумілих цілях: дама може блищати або інтелектом, або зовнішністю, але ніяк не тим і іншим одночасно. Саме тому багато жінок, що працюють у наукомістких галузях, змушені відмовлятися від косметики і нарядних зачісок. А побачивши дівчину непрезентабельний зовнішності, чоловіки тут же можуть охрестити її ботаніком .9)"У жінок немає почуття гумору". Так можуть говорити тільки ті чоловіки які бояться гострої жіночої мови. Роблячи висновок, можна зазначити,що чоловіки продовжують займати непропорційну кількість керівних державних і адміністративних постів, одержувати більшу заробітну плату, посилаючись на відсутність дискримінаційних утисків стосовно жінок. У результаті поширеного в суспільстві чиннику"політика - не жіноча справа" жінкам набагато важче, ніж чоловікам, стати депутатами чи зайняти відповідальні керівні посади. І хоча жінки набагато частіше чоловіків заявляють про складнощі зайняття ними керівних посад, чоловіки продовжують стверджувати, що кар'єрне просування не залежить від статі. Громадська думка фіксує досить чіткий розподіл владних повноважень жінок і чоловіків в українському суспільстві, який виявляється в тому, що чоловіки мають більше владних повноважень у сферах праці й соціально-політичного життя, а жінки - у сфері сімейних відносин. Лише третя частина українського населення схильна стверджувати, що влада між чоловіками і жінками в різних сферах суспільного життя розподілена рівномірно, проте серед чоловіків така думка поширена значно більше, ніж серед жінок. Чим вищий рівень керівної посади, тим більше населення віддає перевагу у призначенні на неї чоловіка, а не жінки.