
- •Визначте доцільність та актуальність включення в систему вищої освіти курсу «Жінки і політика». Гендерна рівність як необхідна передумова розвитку демократії.
- •2. Поясніть значення понять:
- •Місце курсу «Жінки і політика» в системі соціально-гуманітарних знань.
- •Вітчизняні та закордонні вчені, які присвятили свої праці дослідженню гендерної рівності.
- •6. Фактори, які сприяють реалізації потенціалу жінок-політиків в сучасній українській політиці
- •7. Гендерна демократія, як ознака цивілізованості суспільства
- •8. Роль гендерної рівності у формуванні демократичної правової України
- •9. Наукові дослідження у галузі гендерної рівності
- •10. Конструювання гендерної свідомості індивіда …..
- •12. Характеристика гендерних теорій та роль гендерних теорі в аналізі влади і домінування.
- •13. Відмінність соціогендерного підходу від юридичного, філософсько-правового підходів у вивченні гендерної проблематики. Парадигми гендерної рівності.
- •14. Система гендерних квот як засіб вирівнення гендерної асиметрії.
- •15. Відмінність та схожість приходу в політику і політична діяльність Анни Лінд та Юлії Тимошенко.
- •16. Релігійні погляди на роль жінки в суспільстві…
- •17. Історичні розвідки сторінок трипільської культури – цікавий матеріал для гендерних досліджень. Чому?
- •18. Характеристика трьох видів класичного матріархату, які зображав у своїх творах Геродот
- •19. Порівняльна характеристика щодо визначення жіночого образу релігіями світу
- •22. Фактори які вперше сприяли жінкам здобути пасивні виборчі права
- •24. Характеристика рівня представництва жінок у парламентах світу
- •25.Приклади діяльності жінок на найвищих державних посадах (прем’єр –міністр, президент). Особливості цієї діяльності і порівняння з діяльністю чоловіків на подібних посадах (на вибір).
- •26.Сприяння оон та Єврокомісії у реалізації гендерного паритету.
- •27.Корисне та повчальне у гендерній історії української нації.
- •28. Вкажіть гендерні чинники в житті українського суспільства. Зробіть висновки, виходячи із реального впливу жінок на соціальні процеси.
- •29. Гендерний аналіз парламентських виборів 2002 року. В чому причина низького представництва жінок?
- •30. Значення впливу партійної та політичної еліти на формування політичної культури суспільства. Визначте особливість діяльності регіональної політичної еліти.
- •32. Вплив діяльності жінок на гуманізацію політики.
- •33. Роль паритетної демократії у формуванні політичної еліти в сучасному українському суспільстві.
- •34. Соціальна дискримінація жінок. Обгрунтуйте точку зору соціологів, які не визнають поняття «соціальної дискримінації жінок».
- •35. Характеристика чинників, що призводять до проявів насильства.
- •36. Наслідки поширення соціальної дискримінації жінок.
- •37. Оптимальні методи усунення соціальної дискримінації жінок
- •38. Вплив на набуття жінками виборчого права рівень міжнародних стандартів
22. Фактори які вперше сприяли жінкам здобути пасивні виборчі права
Шлях жінок до визнання жіночих прав був дуже довгим і розпочався ще в минулому сторіччі з суфражизму – жіночого руху за отримання права голосу на виборах. Суттєвий злам у цій сфері припадає на часи активного розвитку капіталізму – першу половину XIX століття. Саме в ці часи розгорталися два різні, але рівною мірою значущі і для суспільства, і для жіночих доль процеси – масове розповсюдження жіночої праці і поступове встановлення контролю за народжуваністю.
Протягом дев’ятнадцятого – першої половини двадцятого століть жінки в багатьох, але не у всіх країнах домоглися: права на освіту; права на рівну з чоловіками працю та заробітну плату; права голосу та права бути обраними до різних гілок влади, спочатку на місцевому та локальному рівнях, а потім і до вищих ешелонів влади; права брати участь у діяльності професійних та громадських організацій, а також права на утворення власних жіночих організацій; права на розлучення та рівних прав у шлюбі; права на використання контрацептивів; права на державну допомогу по вагітності та пологах, відпустку по нагляду за дитиною тощо.
Історія американського суфражизму (боротьби за право жінок брати участь у виборах) усерйоз розпочалася відразу ж після громадянської війни, коли була ухвалена 14-та поправка до Конституції, яка визначила американське громадянство і внесла до числа громадян колишніх рабів. Прихильники рівноправності статей стверджували, що ця поправка не меншою мірою стосується і жінок, гарантуючи, серед іншого, їхнє право голосу. Ця ідея, проте, була негативно сприйнята консервативно налаштованою більшістю (до якої належали, між іншим, і багато жінок). Тому вже наступного року були створені дві незалежні суфражистські організації, одна з яких обрала шлях лобіювання прийняття поправки до федеральної Конституції, а друга зосередилася на роботі в кожному зі штатів окремо. Друга тактика принесла плоди раніше: вже у грудні 1869 року жінки штату Вайомінг здобули право не тільки брати участь у виборах, але й бути присутніми у суді як присяжні засідателі. Слідом схожі закони ухвалили й інші штати, проте знадобиться ще півстоліття боротьби, щоб у 1919 році Конгрес ухвалив, нарешті, поправку до Конституції номер 19, яка гарантує американським жінкам виборчі права (вона набула чинності закону ще через рік).
Парадоксально, але факт: перша жінка була обрана в Конгрес США ще до того, як американкам дозволили голосувати. У 1917 році жителі штату Монтана обрали Джанет Ренкін до палати представників (нижньої палати Конгресу, кількість членів якої від кожного штату пропорційна його населенню). У 1933 році Хетті Каравей стала першою жінкою, обраною до сенату (верхньої палати Конгресу, куди вибираються усього два представники від будь-якого штату). Цікаво, що першими жінками-губернаторами стали дружини екс-губернаторів (у Техасі і Вайомінгу). Першою «губернатрицею», чоловік котрої сам ніколи не був губернатором, стала Елл Грассо, котра очолила штат Коннектикут у 1974 році