Права та обов’язки студентів

Приймання студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу визначаються директором юридичної клініки за узгодженням директора ЮІ Національного авіаційного університету.

Студент-консультант має право:

- одержувати знання та практичні навики для застосування на практиці і використання у майбутній професії;

- одержувати матеріали юридичних справ та інформацію про справи, які веде юридична клініка, брати участь в їхньому обговоренні;

- бути присутніми при розгляді справ, котрими займаються інші студенти;

- користуватися бібліотекою та правовими базами даних юридичної клініки;

- брати участь в акціях, кампаніях, проектах, програмах та інших заходах, організованих юридичною клінікою;

- проходити на базі юридичної клініки навчальну та виробничу практики в межах навчального плану;

- брати участь у вирішенні організаційних питань діяльності юридичної клініки та надавати пропозиції керівництву юридичної клініки щодо вдосконалення її роботи.

Студент-консультант юридичної клініки зобов’язаний:

- відвідувати теоретичні заняття, семінари, тренінги, брати участь в інших заходах, що проводяться в межах роботи юридичної клініки;

- постійно поглиблювати свої фахові знання та вдосконалювати професійну майстерність;

- вести справи з дотриманням етичних норм та збереженням конфіденційності;

- дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни;

- точно, вчасно і якісно виконувати рішення та вказівки керівництва юридичної клініки прийняті у межах його компетенції;

- чергувати в юридичній клініці за встановленим графіком, брати участь у консультуванні громадян;

- згідно з дорученням керівництва юридичної клініки та відповідно до вимог чинного законодавства брати участь у веденні справ клієнтів юридичної клініки у відповідних органах та установах;

- у своїй діяльності керуватися принципами роботи і завданнями юридичної клініки;

- надавати письмовий звіт за підсумками циклу проведеної роботи.

2) Аби ширше проілюструвати основні напрямки роботи представників провідних юридичних спеціальностей доречно буде вдатися до загальної характеристики даних професій.

Доречним буде розглянути вимоги до кожного окремої професії юриста, тобто розглянути різновид професіограм кожного виду юридичної професії. Розглянемо кожну із них закрема:

Вимоги до професії судді.

Суддя — це державна посадова особа, яка здійснює правосуддя, тобто виносить від імені держави остаточне рішення щодо юридичної справи. Діяльність судді має різнобічний характер. Існує спеціалізація справ і судових органів (наприклад, арбітражні, військові суди).

Основне завдання суду полягає у винесенні справедливого рішення по юридичній справі на основі глибокого всебічного дослідження всіх доказів та відповідно до чинного законодавства.

Судова діяльність є центральною ланкою юридичної роботи, оскільки суд завершує юридичну справу, тобто визнає громадянина винним чи невинним, визначає наявність чи відсутність у громадянина прав.

До основних видів судової діяльності належать такі:

• реконструктивна — аналіз зібраної у процесі судового розслідування інформації з метою відтворення об’єктивної картини юридичної справи і подальшого винесення справедливого законного рішення;

• організаційна — управління роботою судді, судовим процесом;

• засвідчувальна — передавання зібраної інформації в передбаченій законом формі (наприклад, протокол, вирок, рішення).

Вимоги до професії прокурора.

Прокурор — це державна посадова особа, яка здійснює нагляд за точним дотриманням закону державними органами та громадянами, а також підтримує державне звинувачення в суді по кримінальних справах. Це особа, яка відповідає перед державою за стан законності, є її охоронцем, здійснює вищий нагляд за її дотриманням.

Вищий нагляд за дотриманням законності означає таке:

• повноваження прокурору безпосередньо надає Верховна Рада;

• робота прокурора поширюється на всі сфери юридичної практики, тобто на слідство, роботу міліції, установ, що виконують покарання, а також на всі державні сфери суспільного життя.

Основним засобом реагування прокурора на порушення законності є винесення протесту, тобто письмового документа, що передає вимогу про необхідність застосування заходів для подолання порушення закону. Протест направляється до органу (посадової особи), який порушив закон. Окрім того, у разі потреби прокурор може порушити кримінальну справу стосовно винних чи вимагати від відповідних органів застосування до винних заходів адміністративного чи дисциплінарного впливу, а в окремих випадках безпосередньо ліквідувати порушення законності, наприклад своїм рішенням звільнити незаконно заарештовану особу.

Розрізняють такі види діяльності прокурора:

• пошукову — виявлення порушень законності;

• організаційну — недопущення порушення законності;

• засвідчувальну — передавання відповідним органам інформації у письмовій формі.

Вимоги до професії правоохоронних органів.

Слідчий — це спеціаліст-юрист, працівник прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, який готує кримінальну справу для подальшого розгляду її в суді. Ця підготовка полягає в тому, що слідчий визначає, чи є конкретний випадок злочином. Якщо це злочин, то слідчий встановлює осіб, які скоїли його або причетні до його скоєння, а також обставини скоєння злочину. Після завершення попереднього слідства слідчий передає кримінальну справу до суду, де здійснюється судове слідство, перевіряються і підтверджуються дані генерального слідства. Потім суд виносить виправдні або обвинувальні вироки і визначає конкретну міру покарання винного.

Проведення попереднього слідства кількома відомствами зумовлене різним характером кримінальних справ, їх значущістю для суспільства.

Від попереднього слідства необхідно відрізняти дізнання.

Дізнання — це первинні невідкладні слідчі дії оперативно-пошукового характеру, які здійснюють оперативні працівники міліції та інші посадові особи, зазначені у кримінально-процесуальному законі, з метою закріплення слідів злочину та затримання злочинця після скоєння ним злочину (затримання по “гарячих” слідах).

Найчастіше дізнання здійснюють інспектори карного розшуку. Це працівники міліції, які розкривають злочини, розшукують злочинців, допомагають слідчим розслідувати злочини, виконують роботу, пов’язану із запобіганням вчинення злочинів. За змістом їх робота близька до роботи слідчого. У свою чергу, близькою до роботи інспектора карного розшуку є робота інспектора з боротьби з економічними злочинами.

Розглянемо основні види діяльності слідчого, інспектора кримінального розшуку та інспектора з боротьби з економічними злочинами.

Пошуково-пізнавальна діяльність. Спрямована на відшукування необхідних фактів, які стосуються злочину, та осіб, які його скоїли.

Реконструктивна діяльність. Спрямована на відтворення подій скоєного злочину на підставі встановлених фактів.

Засвідчувальна діяльність. Спрямована на перевірку, оцінювання і закріплення знайдених фактів, після чого вони стають юридичними доказами.

Організаційна діяльність. Передбачає управління роботою слідчого, інспектора кримінального розшуку, інспектора з боротьби з еконо­мічними злочинами, поведінкою учасників розслідування (звинувачуваного, свідка), а також координацію діяльності суб’єктів розслідування.

Комунікативна діяльність. Передбачає спілкування слідчого з іншими учасниками і суб’єктами попереднього розслідування.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій, у встановленому цим Законом порядку.

Вимоги до професії нотаріуса.

Нотаріус — це юрист, який здійснює юридичну діяльність, пов’язану з перевіркою достовірності документів, виконує дії, що підтверджують їх реальність, і на основі цього надає їм юридичної сили.

У результаті дій нотаріуса копії документів стають юридично достовірними документами. Дії, що виконуються у присутності нотаріуса, набирають характеру достовірності, істинності (наприклад, заповіт, що передається нотаріусу).

Окремі юридичні дії вважаються здійсненими тільки в разі підтвердження нотаріусом (наприклад, купівля-продаж автомобіля).

До видів діяльності нотаріуса належать такі:

• пошуково-пізнавальна — дослідження поданих нотаріусу документів;

• комунікативна — спілкування з громадянами, які звертаються до нього;

• засвідчувальна — підтвердження реальності та законності документів і дій.

Вимоги до професії адвоката.

Адвокат — це юрист, який подає правову допомогу громадянам і організаціям.

Особливість роботи адвоката полягає в тому, що на відміну від слідчого, прокурора, судді, які захищають інтереси держави, він захищає інтереси своїх клієнтів, виконує дії відповідно до їх доручень. Адвокат допомагає громадянам та організаціям правильно формулювати їх законні вимоги, юридично правильно передавати їх, визначає найефективніші шляхи захисту прав.

Значне місце в роботі адвоката займає його участь у попередньому і судовому слідстві; він забезпечує дотримання прав звинуваченого, змагальний судовий процес, який передбачає всебічність, повноту і об’єктивність розгляду справи.

Захищаючи клієнта, адвокат під час кримінального процесу дає йому юридичні поради, складає прохання органам слідства і суду. Окрім того, виступає на судовому засіданні, передає докази невинності чи пом’якшення вини підсудного. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що його відносини з клієнтом будуються на основі договору доручення, за яким адвокату доручається вести справи клієнта.

Розрізняють такі основні види діяльності адвоката:

• пошукову — пошук фактів для пом’якшення вини підсудного чи доказу його невинності;

• організаційну — організація дій клієнта та учасників процесу, яких запрошує адвокат;

• комунікативну — спілкування з учасниками процесу.

3. Будучи студентом Юридичного інституту НАУ необхідно мати уявлення про основний зміст роботи органів студентського самоврядування в НАУ і у ЮІ, зокрема. Оскільки саме за їхньою допомогою будь-який студент може безпосередньо брати участь у вдосконаленні та модернізації учбового процесу і студентського життя в цілому.

Спілка студентських організацій НАУ (далі ССО НАУ) є добровільним об’єднанням студентських організацій Національного авіаційного університету.

ССО НАУ – це орган студентського самоврядування в Національному авіаційному університеті.

Основна мета діяльності: управління та координування студентських організацій університету, підвищення активності студентського руху, ініціативності та відповідальності.

Основними завданнями є:

•координація роботи усіх студентських організацій НАУ;

•покращення взаємодії та взаємодопомоги цих організацій;

•підвищення рівня комунікації та взаємовідносин адміністрації із студентськими організаціями НАУ;

•підвищення корпоративної культури в університеті;

•підготовка і реалізація заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, освітніх, культурних, правових та інших проблем студентів НАУ;

•інформування та консультування студентських організацій з питань, що знаходяться в компетенції ССО НАУ;

•створення різноманітних студентських гуртків, наукових товариств, творчих об'єднань, центрів, клубів за інтересами;

•популяризація студентського самоврядування в НАУ та підвищення авторитету органу студентського самоврядування НАУ серед інших ВНЗ України та за її межами.

ССО НАУ у своїй діяльності сприяє студентським організаціям НАУ у здійсненні наступної діяльності:

•інформує про рішення адміністрації НАУ, Вченої і адміністративної рад та інше;

•організовує роботу виконавчого органу студентського самоврядування НАУ;

•координує планування роботи та перспективного розвитку кожної організації;

•проводить роз’яснювальну робота та захищає права студентів НАУ;

•підтримує зовнішні зв’язків з громадськими і студентськими організаціями, установами та культурно-просвітницькими центрами;

•організовує та проводить конференції, симпозіуми, семінари тощо.

ССО НАУ включає:

• Студентську раду;

• Студентську раду Студмістечка;

• Творче об'єднання студентів та аспірантів.

Студентська рада Юридичного інституту – це орган студентського самоврядування, покликаний здійснювати самостійну громадську діяльність студентів по реалізації функцій управління університетом, що визначаються Статутом НАУ та у відповідності до мети і завдань Студентської ради Інституту.

Метою Студентської ради є:

1. Забезпечення захисту прав та інтересів студентів інституту.

2. Сприяння гармонійному розвитку особистості студента.

3. Формування у студента навичок майбутнього організатора, керівника.

4. Вдосконалення навчально-виховного процесу, якісного навчання, виховання духовності і культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності та відповідальності за доручену справу.

5. Виявлення і реалізація творчих здібностей у студентів, формування кращих моральних якостей.

Завдання Студентської ради:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів;

- формування у студентів національної свідомості, гідності та самоповаги, гордості за свій інститут та навчальний заклад;

- сприяння навчальній діяльності студентів, залучення їх до науково-дослідної роботи, підвищення якості навчання;

- залучення студентів до безпосередньої участі у реалізації державної молодіжної політики;

- організація співробітництва зі студентами інших інститутів, молодіжними організаціями;

- участь у вирішенні питання міжнародного обміну студентами;

- контроль за дотриманням студентами інституту Правил внутрішнього розпорядку Національного авіаційного університету, Кодексу честі студента НАУ;

- координація діяльності командирів груп, контроль за дотриманням студентами навчальної та трудової дисципліни;

- контроль за дотриманням студентами правил носіння форменого одягу, оперативне реагування на їх порушення;

- координація роботи студентів з викладачами, наставниками академічних груп та кафедрами, деканатами факультетів, дирекціями інститутів, адміністрацією університету;

- участь у розподілі стипендіального фонду та фонду соціальної допомоги студентам (спільно з профкомом);

- створення різноманітних студентських гуртків, наукових товариств, творчих об'єднань, центрів, клубів за інтересами;

- залучення студентів до художньої самодіяльності;

- організація і проведення вечорів відпочинку, дискотек, конкурсів, фестивалів КВК, посвяти у студенти, випускних вечорів, дня інституту та інших заходів, що носять культурно – розважальний, спортивно-оздоровчий і виховний характер;

- внесення пропозицій щодо матеріального та морального заохочення студентів інституту, які досягли успіхів у навчанні, науковій роботі, громадській діяльності, роботі органів студентського самоврядування;

- участь у поселенні студентів до гуртожитків і їх виселенні;

- залучення студентів до трудової діяльності у вільний від навчання час (спільно з адміністрацією університету);

- пропагування здорового способу життя, запобігання вчиненню студентами правопорушень, вживанню ними алкоголю, наркотиків, паління;

- інформування студентів інституту з питань, що стосуються їх інтересів.