- •Студентів про практику
- •Про фахову ознайомлювальну навчальну практику
- •Фахова ознайомлювальна практика всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів у внз
- •Цілі фахової ознайомлювальної практики:
- •I.Місце проходження практики, термін і послідовність виконання програми.
- •II. Послідовність виконання завдань практики.
- •III. Зміст виконаних робіт і їх коротка характеристика.
- •1) Ознайомившись з вказаними вище положеннями, можна узагальнити наступне:
- •Права та обов’язки студентів
- •Відвідавши певні визначні місця України та Національного авіаційного університету можна узагальнити наступне:
- •Призначені Президентом України:
- •2) Призначені Верховною Радою України:
- •2. Щодо Верховної Ради України:
- •Висновки про проходження практики і пропозиції щодо удосконалення процедури практики.
I.Місце проходження практики, термін і послідовність виконання програми.
Фахову ознайомлювальну практику я проходила в Юридичному інституті Національного авіаційного університету з 17 січня по 16 травня. Під час практики:
було розглянуто багато цікавих тем, котрі розширили коло моїх знань не лише з профільних предметів, а й збагатили пізнання з найважливіших життєвих питань;
я набула ряд вмінь та навичок, які знадобляться мені у процесі мого оволодіння професією.
II. Послідовність виконання завдань практики.
Ознайомлення з положеннями:
Про Міністерство Юстиції України;
Про Головне управління юстиції в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі, місцеві управління юстиції;
Про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах;
Про студентську юридичну консультацію «Юридична клініка».
Про кодекс честі студента.
Підготувати повідомлення:
Про основні напрямки роботи судді, адвоката, прокурора, нотаріуса, слідчого, державного виконавця тощо;
Про основний зміст роботи органів студентського самоврядування в НАУ і у ЮІ.
III. Зміст виконаних робіт і їх коротка характеристика.
1) Ознайомившись з вказаними вище положеннями, можна узагальнити наступне:
- Щодо органів та установ юстиції.
Система органів юстиції включає: Міністерство юстиції України, Головні управління органів юстиції в АР Крим, обласні, Київські і Севастопольські управління юстиції, районні, районні у містах управління юстиції та міські управління юстиції.
Міністерство юстиції України – головний орган виконавчої влади, діяльність якого координується і спрямовується Кабінетом міністрів України.
Основними завданнями органів та установ юстиції є: здійснення правотворчої діяльності – підготовки пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи; організація роботи з адаптації вітчизняного законодавства до світового, забезпечення дотримання принципів і норм міжнародного права; проведення державного реєстру НПА, впровадження систематизації та кодифікації; забезпечення інформатизації з правових питань держави і суспільства; координація правової основи і правової освіти громадян; сприяння розвитку правової науки і розвитку та формуванню у громадян правового світогляду; представництво інтересів України як держави у судах України та інших держав, в міжнародних судових установах і організаціях; організація роботи нотаріату; забезпечення роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану громадян України.
До основних функцій органів та установ юстиції можна віднести: експертизу забезпечення правосуддя; організацію роботи нотаріату; здійснення загального управління у сфері надання безоплатних послуг; діяльність з виконання рішень і вироків, постанов судових установ та ін.
Основними завданнями інших органів юстиції є: здійснення узагальнення практики законодавства та пропозицій щодо його вдосконалення; здійснення державного реєстру НПА; контроль та координація за здійсненням державного реєстру територіальних органів; кодифікація НПА, підготовка до систематизації; координація правової роботи; реєстрація прав громадян на нерухоме майно, нормативне забезпечення цієї процедури; організація роботи нотаріату; здійснення функцій у сфері забезпечення виконання покарань; забезпечення актів цивільного стану; організація своєчасного, повного і неупередженого виконання судових рішень та ін.
Щодо студентського самоврядування у ВНЗ.
Студентське самоврядування - невід’ємна частина громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Усі особи, що навчаються у ВНЗ, мають рівне право на участь у ньому. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, що навчаються у ВНЗ, та їхню участь в управлінні ВНЗ.
Органи студентського самоврядування: приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність; проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи; сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у ВНЗ; розпоряджаються коштами та іншим майном, що знаходиться на їх балансі та банківських рахунках; виконують інші функції.
За погодженням з органом студентського самоврядування у ВНЗ приймається рішення про: відрахування та поновлення на навчання осіб, що навчаються у ВНЗ, переведення осіб, що навчаються за державним замовленням на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб і навпаки; призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу зі студентами; поселення осіб в гуртожиток і виселення з нього; затвердження рішень з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у ВНЗ.
Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, ВНЗ. Також може здійснюватись на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів ВНЗ.
Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) осіб, які навчаються у ВНЗ та які: ухвалюють положення про студентське самоврядування; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
Органи студентського самоврядування можуть мати різні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).
