- •1 Підготовчий етап
- •1.1 Геологічна будова
- •1.2 Грунтоутворюючі породи і грунти
- •1.3 Рельєф
- •1.4 Кліматичні умови
- •1.5 Поверхневі і підземні води
- •1.6 Рослинний покрив
- •1.7 Природні територіальні комплекси, ландшафти та їх морфологічні одиниці
- •Фації: 1 – русло струмка; 2 – днище потоку; 3 – схил північної експозиції; 4 – схил південної експозиції.
- •1.8 Картографічні матеріали
- •2 Польовий етап
- •2.1 Правила ведення польової документації
- •2.2 Оформлення та правила заповнення польового щоденника
- •2.3 Рисунки і фотографії
- •2.4 Попередня камеральна обробка
- •2.5 Планування робочих маршрутів
- •2.6 Дослідження компонентів морфологічних одиниць ландшафту
- •2.6.1 Прив’язка досліджуваної „точки”
- •2.6.2 Геологічна будова
- •2.6.3 Рельєф
- •2.6.4 Грунти
- •2.6.5 Водні ресурси
- •Вивчення морфологічних елементів долини річки
- •Визначення головних характеристик стоку річки
- •2.6.6 Рослинність
- •2.6.7 Сучасні фізико-географічні процеси
- •Форма запису спостережень за шкідливими природно-географічними процесами (потрібне підкреслити, вписати цифри і факти)
- •2.6.8 Екологічна оцінка ландшафтів
- •Критерії оцінки екологічних проблем і ситуацій
- •3 Камеральний етап
- •3.1 Картографічні матеріали
- •3.2 Порядок написання та оформлення звіту
- •Список використаної літератури
3.2 Порядок написання та оформлення звіту
Звіт з ландшафтно-екологічної практики пишеться для того, щоб краще зрозуміти побачене на практиці, порівняти результати своїх польових спостережень з літературними даними, навчитися працювати з літературою, узагальнювати і аналізувати одержані результати, готувати доповіді і захищати свої матеріали.
Основою для написання звіту є результати польових описів (тобто польовий щоденник), камеральної обробки матеріалів і вивчення літератури. У звіт входить текстова (основна) частина, графічні додатки (карти, схеми, розрізи, фотографії, рисунки), колекції гірських порід, мінералів, викопної фауни, зразки грунтів, води, гербарії.
Для написання звіту необхідно пройти декілька етапів:
Етап 1. Детальне і акуратне ведення записів у польовому щоденнику і збір колекції гірських порід, зразків грунту, рослинного та тваринного світу в маршрутах, ескізи, замальовки, фотографії.
Без опису точок спостережень, замальовок об’єктів, описів ландшафтів, рослинності, доречних фотографій з коментарями неможливо написати звіт. Правильно заповнений польовий щоденник і хороша колекція зразків означає, що половина роботи вже зроблена.
Етап 2. Складання плану звіту та його оформлення.
Зміст звіту з ландшафтно-екологічної практики наведений нижче.
Вступ
1. Фізико-географічна характеристика території досліджень
2. Опис маршрутів
3. Ландшафтно-екологічна характеристика території
4. Оцінка антропогенних навантажень і екологічної ситуації
5. Висновки і рекомендації
Список літератури
Додатки
Список використаної літератури
Адаменко О.М., Міщенко Л.В. Екологічний аудит територій. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 341 с.
Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія. – К.: Манускрипт, 1998. – 348 с.
Адаменко О.М., Рудько Г.І., Консевич Л.М. Екологічне картування. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2003. – 580 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія. Геохімічний аспект. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.
Денисик Г.І., Воловик В.М. Нарис з антропогенного ландшафтознавства. Навчальний посібник. – Вінниця: ГІПАНІС, 2001. – 205 с.
Мельник А. Українські Карпати. Еколого-ландшафтознавче дослідження. – Львів, 1999. – 286 с.
Міллер Г.П. Польове ландшафтне знімання гірських територій: Навчальний посібник для студентів спеціальності „Ландшафтознавство”. – Вид. друге. – К.: ІЗМН, 1996. – 168 с.
Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство. Теорія і практика: Навч. посібнин. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Ів.Франка, 2002. – 172 с.
Позняк С.П., Красєха Є.Н., Кіт М.Г. Картографування грунтового покриву: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана-Франка, 2003. – 500 с.
Приходько М.М., Приходько М.М. (молодший). Управління природними ресурсами і природоохоронною діяльністю. Івано-Франківськ: Фоліант, 2004. – 820 с.
Приходько М.М., Приходько Н.Ф., Пісоцький В.П., Фреїк Б.М., Мовчан Я.І., Карамушка В.І., Мовчан Н.В. Наукові основи басейнового управління природними ресурсами (на прикладі річки Гнила Липа). Монографія за редакцією М.М. Приходька. – Івано-франківськ, 2006 – 270 с.
Хімко Р.В., Клоченко П.Д., Виговська Т.В. та ін. Дослідження та моніторинг малих річок. – Хмельницький: ТОВ „Тріада – М”, 2005. – 161 с.
Юрченко Д.Ю, Архипова Л.М., Сверида К.В., Фоменко Н.В., Лугова Л.Р. Методичні рекомендації до проходження ландшафтно-екологічної практики та написання звіту з фахової практики ІV семестру для студентів спеціальності 7.070801 – екологія та охорона навколишнього середовища. ІМЕГА, 2006 р.
Додаток А
Таблиця А.1 – Відомості про джерела забруднення
Номер створу, розташованого нижче місця скиду зворотних вод |
Рік заповнення |
Відомча приналежність, код |
Найменування джерела забруднення, код |
Відстань від місця скиду зворотних вод до створу, км |
Скид зворотних вод, (103 м3/рік)/(м3/добу) |
Періодичність роботи, режим скиду зворотних вод |
Кількість забруднюючих речовин, що скинуті, т/рік |
Тип і потужність очисних споруд (103 м3/рік)/(м3/добу) |
|||||||
Вміст забруднюючих речовин у зворотних водах, мг/дм3 |
|||||||||||||||
Усього |
У тому числі забруднених |
БСК |
ХСК |
СПАР |
Азот загальний |
Нафтопродукти |
Феноли |
Інші |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Б
Таблиця Б.1 – Гранично-допустимі концентрації основних забруднюючих речовин для водойм різних категорій водокористування
Найменування показників |
Рибогосподар-ського водо-користування 1), мг/дм3 |
Господарсько-питнного водо-користування 2), мг/дм3 |
„Вода питна” 3), мг/дм3 |
Завислі речовини |
0,75 до фону |
0,75 до фону |
0,25 до фону |
Реакція рН |
6,5-8,5 |
6,5-8,5 |
6,5-8,5 |
Мінералізація |
Не більше1000 |
Не більше1000 |
1000 (1500) |
Твердість |
|
7,0 до 10,0 |
1,5-7,0 |
Іон амонію |
0,5 |
– |
– |
Хлор-іон |
300 |
350 |
250 (350) |
Сульфат-іон |
100 |
500 |
250(500) |
Нітрит-іон |
0,08 |
3,3 |
– |
Нітрат-іон |
40 |
48 |
45 |
Розчиненний кисень |
більше 6 |
більше 4 |
більше 4 |
ХСК |
не більше 15 |
не більше 30 |
не більше 15 |
БСК5 |
не більше 3 |
не більше 6 |
не більше 3 |
Нафтопродукти (в озчиненому та емульгованому стані) |
0,05 |
0,3 |
– |
Формальдегід |
0,1 |
0,05 |
– |
Феноли |
0,001 |
0,001 |
– |
СПАР |
0,5 |
– |
– |
Іон кальцію |
180 |
– |
– |
Іон магнію |
50 |
– |
10-80 |
Калій+натрій |
1000 |
– |
|
Залізо загальне |
0,1 |
0,3 |
0,3 |
Іон хрому |
0,001 |
0,05 |
– |
Іон цинку |
0,01 |
1,0 |
– |
Іон міді |
0,001 до фону |
1,0 |
1,0 |
Іон марганцю |
0,01 |
0,1 |
0,1 |
Продовження табл. Б.1
Іон кадмію |
0,005 |
0,001 |
– |
Іон кобальту |
0,01 |
0,1 |
– |
Іон нікелю |
0,01 |
0,1 |
0,1 |
Іон молібдену |
0,0012 до фону |
0,25 |
– |
Іон свинцю |
0,1 |
0,03 |
0,01 |
Іон ртуті |
відсутність |
0,0005 |
|
Цезій |
2,0 Бк/л (1Бк=27пКu) |
– |
– |
Стронцій |
2,0 Бк/л |
– |
– |
Обобщенный перечень предельно допустымых концентраций и ориентировочно безопасных уровней воздействия вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов, (ГДК РГ-90) – Москва, 1990.
Санитарные правила и нормы. Охрана поверхностных вод от загрязнений.( СанПиН № 4630-88). – МОЗ СССР, Москва, 1988.
Державні санітарні правила і норми. „Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості централізованого господарсько-питного водопостачання”. – ДСанПіН № 383-96. – МОЗ України, „Ваше здоров’я”. №69 - 27.09.1997
Додаток В
Таблиця В.1 – Гранично допустимі концентрації (ГДК) показників складу та властивостей у грунтах
Назва показника |
Значення ГДК з урахуванням фону, мг/кг |
Примітка |
Альфаметилстирол або -метилстирол |
0,5 |
за [ПДК №2546-82] 1) |
Ацетальдегід |
10,0 |
за [ПДК №3210-85] 2) |
Бенз (а) пірен |
0,02 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] 3) |
Бензин |
0,1 |
за [ПДК від 19.11.91] 4) |
Бензол |
0,3 |
за [ПДК №3210-85] |
Ванадій (валовий вміст) |
150,0 |
за [ПДК №2546-82] |
Відходи флотації вугілля (ВФВ) 5) |
3000,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Ізопропілбензол |
0,5 |
за [ПДК №2546-82] |
Ізопропілбензол + альфаметилстирол |
0,5 |
за [ПДК №2546-82] |
Калій (рухомі форми) 6) |
560,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87]; у перерахунку на оксид калію К2О |
Кобальт (рухомі форми) 7) |
5,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Комплексні гранульовані азотно-калійні мінеральні добрива (КГД) складу N:P:K=64:0:15 за вмістом нітратів в грунті |
120,0 ( 76,8 у перерахунку на N ) |
за [ПДК №3210-85] |
Ксилоли (орто-, мета-, пара-) |
0,3 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Марганець (валовий вміст) |
1500 |
за [ПДК №2546-82] |
Продовження табл. В.1
Марганець (витяжка 0,1н H2SO4 ) чорноземи: |
700,0 |
за [ПДК від 19.11.91] |
дерново-слабопідзолисті грунти: |
|
|
з рН 4,0 |
300,0 |
|
з рН 5,1-6,0 |
400,0 |
|
з рН6,0 |
500,0 |
|
Марганець (рухомі форми) 8) чорноземи: |
140,0 |
за [ПДК від 19.11.91] |
дерново-слабопідзолисті грунти: |
|
|
з рН 4,0 |
60,0 |
|
з рН 5,1-6,0 |
80,0 |
|
з рН6,0 |
100,0 |
|
Миш’як |
2,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Мідь (рухомі форми) 8) |
3,0 |
за [ПДК №3210-85] |
Нітрати |
130,0 |
за [ПДК №3210-85] |
Нікель (рухомі форми) 9) |
4,0 |
за [ПДК №3210-85] |
Рідкі комплексні добрива (РКД) з добавками марганцю складу N:P:K=10:34:0 за вмістом фосфору (рухомих форм) в грунті |
80,0 (27,2 у перерахунку на Р) |
за [ПДК №3210-85] |
Ртуть (валовий вміст) |
2,1 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Свинець (валовий вміст) |
32,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Свинець (рухомі форми) 8) |
6,0 |
за [ПДК від 19.11.91] |
Сірководень |
0,4 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Сірчана кислота |
160,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87]; у перерахунку на сульфати |
Стирол |
0,1 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Продовження табл. В.1
Сульфати |
160,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Суперфосфат або фосфор (загальний) |
200,0 |
за [ПДК №2546-82]; у перерахунку на п’ятиоксид фосфору |
Сурма |
4,5 |
за [ПДК №3210-85] |
Толуол |
0,3 |
за [ПДК №3210-85] |
Формальдегід |
7,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Цинк (рухомі форми) 8) |
23,0 |
за [ПДК №3210-85] |
Фтор (рухомі форми) 10) |
2,8 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Хром (рухомі форми) 8) |
6,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Хром (VI) 11) |
0,05 |
за [ПДК №2264-80] |
Фтор (водорозчинні 12) рухомі форми) |
10,0 |
за [Сан П и Н 42-128-4433-87] |
Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК), Список №4, утверждено Минздравом СССР от 30.04.82 № 2546-82;
Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК), утверждено Минздравом СССР от 01.02.85 № 3210-85;
Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ в почве САН П и Н 42-128-4433-87, утверждено Минздравом СССР от 30.10.87 № 4433-87;
Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочные допустимые количества (ОДК) химических веществ в почве, утверждено Минздравом СССР от 19.11.91;
ГДК ВФВ контролюється за вмістом бенз (а) пірена в грунті, який не повинен перевищувати ГДК бенз (а) пірена в грунті
Витяжки згідно з:
ДСТУ 4114-2002 Грунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Мачигіна;
ДСТУ 4115-2002 Грунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова;
ГОСТ 26206-91 Почвы. Определение подвижных соединений фосфора и калия по методу Ониани в модификации ЦИНАО;
ГОСТ 26207-91 Почвы. Определение подвижных соединений фосфора и калия по методу Кирсанова в модификации ЦИНАО;
ГОСТ 26208-91 Почвы. Определение подвижных соединений фосфора и калия по методу Эгнера-Рима-Доминго (АЛ-метод);
ГОСТ 26209-91 Почвы. Определение подвижных соединений фосфора и калия по методу Эгнера-Рима (ДЛ-метод);
ГОСТ 26210-91 Почвы. Определение обменного калия по методу Масловой;
для сірозему – буферні розчини з рН 3,5 і рН 4,7. Для інших типів грунтів - ацетатно-амонійний буферний розчин з рН 4,8;
витяжка – ацетатно-амонійний буферний розчин з рН 4,8;
витяжка – ацетатно-амонійний буферний розчин з рН 4,6;
витяжка – 0,006 М HCl для грунтів з рН 6,5 та 0,03 М K2SO4 для грунтів з рН > 6,5;
Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК), утверждено Минздравом СССР от 30.10.80 № 2264-80;
водна витяжка.
