1.2 Грунтоутворюючі породи і грунти

Грунтоутворюючими породами у більшості випадків є четвертинні відклади. Тому характеристику грунтоутворюючих порід дають по карті четвертинних відкладів. Опис цих відкладів повинен бути зроблений найбільш детально, оскільки склад та властивості четвертинних відкладів в значній мірі визначають механічний і хімічний склад та водно-фізичні властивості грунтів, які на них формуються. Досліджуючи просторове розповсюдження тих чи інших порід, необхідно співставити карту четвертинних відкладів з фізичною або гіпсометричною картою та вказати до яких форм рельєфу приурочені породи, які описуються. При описі кожної породи вказують повну назву, яка характеризує її походження та механічний склад (наприклад, моренні, валунні суглинки або озерні добре відсортовані супіски).

1.3 Рельєф

Рельєф вивчають за фізичною чи гіпсометричною картою. Перш за все дають загальний опис макрорельєфу досліджуваної території з урахуванням висотного положення та ступеня розчленування. Основними формами макрорельєфу є западини, низини, підвищення, гори, тощо. Якщо є детальні гіпсометричні карти, дають характеристику мезорельєфу, тобто вказують наявність та ступінь розповсюдження основних форм мезорельєфу (ярів, балок, тощо), відмічають їх густоту та географічний розподіл.

1.4 Кліматичні умови

Для вивчення кліматичних умов визначають межі досліджуваної території на кліматичній карті, вказують місячні та річну кількість опадів у міліметрах, середньорічну температуру (ºС), температуру січня та липня, тривалість безморозного періоду та періоду зі сніговим покривом (в днях), переважаючі вітри (вказують той напрямок звідки дують вітри) та інші дані, якщо вони є на карті.

1.5 Поверхневі і підземні води

Характеризуючи гідрографічну мережу, перераховують усі річки, озера і штучні водойми (ставки, водосховища), які зустрічаються на території досліджень, відмічають густину річкової сітки та ступінь дренованості; якщо є річки які пересихають, їх перераховують окремо. При описі озер вказують їх географічний розподіл та характер (прісні чи солені). Дуже важливо відмітити масиви боліт та вказати їх географічне розташування.

1.6 Рослинний покрив

Опис рослинного покриву проводять по карті рослинності. Перш за все встановлюють, в якій рослинній зоні знаходиться досліджувана територія. Після цього переходять до детального опису рослинності. Спочатку відмічають переважаючу рослинність, після цього – супутню. Так, для лісової зони треба відмітити основний видовий склад деревних порід (головні породи) і вказати супутні породи, які складають домішку (наприклад, ялинові ліси із домішкою бука).

Відмічають наявність лук та їх характер (заплавні, гірські, суходільні, остепнені).

При описі рослинного покриву слід встановити його взаємозв’язок з рельєфом та характером грунтів. В ряді випадків цей зв’язок відмічається досить чітко. Наприклад, соснові ліси переважно розповсюджені на пісках та супісках алювіально-озерного походження. Якщо в межах досліджуваної території зустрічаються гірські райони, треба описати характер вертикальної зональності рослинного покриву.