
- •1. Методи педагогічних досліджень. Повна характеристика пед. Експерименту.
- •2. Організація самостійної роботи студентів . Аналіз різних варіантів її здійснення.
- •3. Основні проблеми розвитку школи і освіти в Україні.
- •4. Діагностика рівнів засвоєння знань на прикладі конкретної теми.
- •5. Структура особистості. Об’єкт і предмет педагогіки під кутом зору структури особистості за Рубінштейном.
- •6. Дидактичні змінні пари.
- •7. Дидактична система. Характеристика її компонентів.
- •8. Технологічність навчального процесу. Приклади технологій.
- •9. Аспекти педагогіки. Їх характеристика і взаємозв’язок.
- •10. Дидактичний цикл. Характеристика його компонентів.
- •11. Соціально-економічні і педагогічні засади реформування школи.
- •12. Визначення темпу засвоєння знань (на прикладі конкретної теми).
- •13. Таксономія блума
- •14. Проектне навчання. Продуктивне навчання
- •15. Процес навчання як взаємопов’язана діяльність учителя та учнів
- •16. Ушинський про народність у вихованні
- •17. Рівні засвоєння знань
- •18.Зміст освіти. Теорії освіти. Структура змісту.
- •19.Системний підхід у навчанні. Системна призма.
- •20. Методи навчання Їх класифікація на основі самостійно-пізнавальної діяльності.
- •21. Діяльнісний підхід у навчанні.
- •22.Сучасні засоби навчання.
- •23. Технології диференційованого навчання.
- •24. Учіння – діяльність суб’єкта навчання. Характеристика його компонентів.
- •25. Технологія проблемного навчання.
- •26. Принципи навчання та їх характеристика. Історико-логічний характер принципів навчання.
- •27. Зовнішня диференціація навчання.
- •28. Вивчення темпу рівнів засвоєння знань (на прикладі конкретної теми).
- •29. Технологія в. Ф. Шаталова.
- •30. Неурочні форми організації навчання.
- •31. Організація самостійної роботи студетів.
- •32. Проектне та продуктивне навчання.
- •33. Метод системної призми.
- •34. Диференційоване навчання
- •35. Національна система виховання
- •36. Основи морального виховання
- •37. Основи розумового виховання
- •38. Основи фізичного виховання
- •39. Основи громадянського виховання
- •40.Методи виховання,їх х-тика.
- •42.Національна доктрина розвитку освіти
- •45.Теорія коллективу Макаренка
- •46. Я. А. Коменський – засновник педагогіки нової доби.
- •47. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
- •48. Дидактична система у вищій школі.
- •49. Активні методи навчання у вищій школі.
- •50. Технічні засоби навчання. Комп’ютерні системи навчання.
- •51. Тести у вищій школі
- •52. Професійна діяльність викладача вузу і проблеми педагогічної майстерності
- •53. Проектування освітнього процесу як дидактична задача
- •54. Характеристика традиційних педагогічних технологій
- •55. Інноваційні технології навчального процесу
- •56. Діагностика якості освіти
- •57. Проблеми якості сучасної освіти.
4. Діагностика рівнів засвоєння знань на прикладі конкретної теми.
Процес засвоєння знань має ступеневий характер, іншими словами, він відбувається як рух від одного рівня засвоєння до іншого, від нижчого до вищого. За способами використання засвоєної інформації психологія виділяє два генетично пов`язані між собою види діяльності: репродуктивну та продуктивну.
Продуктивна діяльність ніби виростає з репродуктивної, отже, репродуктивна передує продуктивній. При репродуктивній діяльності засвоєна інформація тільки відтворюється в різних поєднаннях і комбінаціях від буквальної копії до будь-якого реконструктивного її відтворення і застосування в типових ситуаціях, що однозначно детермінуються навчанням. У процесі продуктивної діяльності створюється нова інформація. Всяка діяльність виконується на основі раніше засвоєної інформації. Педагогічна і психологічна науки виділяють такі 5 рівнів засвоєння знань:розуміння, розпізнавання, репродуктивний, продуктивний та творчий. Розуміння це - рівень засвоєння, однак рівень особливий, оскільки він не пов`язаний з відтворенням. Його психологічною основою є порівняння, встановлення зв`язку невідомого з відомим, підведення невідомого поняття під відо¬ме, раніше засвоєне. Розпізнавання характеризується тим, що репродуктивна діяльність із засвоєною інформацією виконується з опорою на підказку. Тобто це така репродуктивна діяльність, коли зовнішня підказка виконує роль опори для її виконання. Наприклад, вивчаючи підмет у реченні, учні засвоюють інформацію про те, що підмет — це член речення, який дає відповідь на запитання "хто?" або "що?" виконує дію. Якби це завдання було дане через тривалий проміжок часу після вивчення даної теми, то воно б не відповідало рівню розпізнавання. А оскільки у нашому випадку перше речення є своєрідною підказкою, опорою для дій учня, то ця репродуктивна діяльність ототожнюється з раніше засвоєною.
Коли учень відтворює матеріал самостійно, без опори на будь-яку підказку, а також застосовує його в типовій, звичайній, тобто подібній до навчальної ситуації, то це означає, що даний матеріал учень засвоїв на репродуктивному рівні. Зауважимо, що типовою ситуацією називають таку, яка безпосередньо випливає зі змісту матеріалу, що вивчається. Якщо використати попередній приклад із знаходженням підмета у реченні, то можна впевнено стверджувати, якщо учень скаже, який член речення називають підметом і в запропонованому реченні знайде підмет, то це означає що поняття "підмет" учень засвоїв на репродуктивному рівні. Тобто, репродуктивний рівень засвоєння характерний тим, що учень самостійно відтворює матеріал та вміє прикладати засвоєний спосіб дій до ситуації, аналогічної до типової.
Наступний рівень засвоєння — продуктивний. Він передбачає виконання продуктивної діяльності, себто діяльності, пов`язаної з перетворенням знань, засвоєних на репродуктивному рівні. У процесі продуктивної діяльності учень створює нову інформацію, новий продукт шляхом трансформації, перетворення раніше засвоєної з використанням уже засвоєних раніше способів діяльності у ситуації, близькій до типової. Покажемо це на прикладі з фізики. Вивчається закон Ома для повного кола. Учень повинен відповісти на запитання: "Як залежить спад напруги на зовнішньому опорі від величини цього опору?". Звичайно, щоб дати відповідь на це запитання, він має здійснити перетворення формули, яка виражає закон Ома для повного кола. Лише після цього, учень зможе дати обґрунтовану відповідь, а не просто пригадати формулу даного закону, написати її. Як бачимо, перетворення знань засвоєних на репродуктивному рівні, є обов`язковим елементом продуктивного рівня засвоєння знань.
Останній рівень засвоєння — творчий. Він передбачає відтворення знань як з елементами перетворення, так і з елементами кодування, тобто переведення інформації з однієї форми вираження в іншу. Наприклад, із вербальної у графічну, табличну, математичну, чи навпаки, а також самостійне розроблення способів розв`язання незнайомої, тобто нетипової ситуації, і застосування цих способів до конкретних умов.