Сутність кредитоспроможності підприємства. Основні напрямки аналізу кредитоспроможності: аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз руху коштів, оцінка ділового середовища.

Кредитоспроможність характеризує наявність у під-ва передумов для отримання кредиту і його спроможність своєчасно повернути та сплатити відсотки за користування ним.

Платоспроможність визначається за показниками:

- коефіцієнт миттєвої ліквідності, визначається як відношення грошових

коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Характеризує те як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами. Значення даного показника повинно бути не менше 0,2 - 0.25;

- коефіцієнт поточної ліквідності, визначається як відношення грошових

коштів, поточних фінансових інвестицій, інших оборотних коштів, дебіторської заборгованості і векселів одержаних до поточних зобов'язань. Характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені терміни. Значення даного показника повинно бути не менше 0,5;

- коефіцієнт загальної ліквідності, визначається як відношення поточних

активів до поточних зобов'язань. Характеризує на скільки короткострокові

зобов'язання можуть бути погашені за рахунок усіх ліквідних активів. Значення даного показника повинно бути не менше 2.

Фінансова стійкість позичальника визначається за наступними показниками:

- коефіцієнт маневреності, визначається як відношення різниці власного

капіталу і необоротних активів до власного капіталу. Характеризує низку

власних оборотних коштів у власному капіталі. Значення даного показника

повинно бути не менше 0.5;

- коефіцієнт незалежності, визначається як відношення власного капіталу

до зобов'язань. Характеризує співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Значення даного показника повинно бути не менше 1.

Рентабельність позичальника визначається за наступними показниками:

- рентабельність активів, визначається як відношення чистого прибутку

до середньої суми активів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості від

використання активів;

- рентабельність продажу, визначається як відношення чистого прибутку

до обсягу реалізації продукції (без ПДВ) у відсотках. Аналіз грошових потоків позичальника за допомогою показника співвідношення, який визначається як відношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника до суми основного боргу за кредитною операцією і відсотків на неї.

Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються

показниками:

- ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і галузі промисловості;

- наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;

- ефективність управління позичальника;

- професіоналізм керівництва і його ділова репутація;

- інша інформація.

Класифікаційні моделі для оцінки кредитоспроможності. Методика комплексного аналізу кредитоспроможності.

Сучасні практичні підходи до методології аналізу кредитоспроможності позичальників ґрунтується на комплексному використанні фінансових і не фінансових методів. В літературі зустрічається класифікація моделей оцінки кредитоспроможності позичальників:

1. Класифікаційні, СЕРЕД ЯКИХ НЕОБХІДНО ВИДІЛИТИ:

• моделі бальної оцінки кредиту (рейтингові методики);

• моделі прогнозування банкрутства (прогнозні).

2. Моделі комплексного аналізу.

Класифікаційні моделі дозволяють поділити позичальників на групи залежно від їх рейтингу і є допоміжним інструментом при визначенні можливості задоволення кредиторської заявки.

Рейтингова оцінка під-ва-позичальника розраховується на основі отриманих значень фінансових коефіцієнтів і виражається в балах. Бали вираховуються шляхом добутку будь-якого показника на його вагу інтегральному показнику (рейтингу).

Найбільш відомими моделями є моделі прогнозування банкрутства. Однак відомо також спрощені моделі основані на системі показників серед яких виділяють систему показників Бівера до яких належать:

- коефіцієнт Бівера, який визначається як відношення суми чистого прибутку і амортизаційних відрахувань до загальної суми заборгованості

підприємства. Характеризує здатність підприємства погасити зобов'язання

перед зовнішніми кредиторами. Значення показника на рівні більше 0,15

свідчить про проблеми у фінансовому стані;

- рентабельність активів, визначається як відношення прибутку до

загальної суми майна у відсотках. Характеризує рівень прибутковості при

використанні активів;

- коефіцієнт фінансового лівериджу, визначається як відношення позиченого капіталу до власного капіталу. Характеризує співвідношення між

позиченим капіталові власним капіталом.

- коефіцієнт покриття активів власними оборотними коштами, визначається як відношення: власних оборотних коштів до загальної суми

оборотних активів. Характеризує частку власних оборотних коштів в загальній сумі оборотних активів. Значення показника на рівні менше 0,06

свідчить про проблеми у фінансовому стані;

- коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань оборотними

активами, визначається як відношення оборотних активів до поточних

зобов'язань. Характеризує частку оборотних активів, що припадають на поточні зобов'язання. Значення показника на рівні менше 1 свідчить про проблеми у фінансовому стані.