Необхідність та порядок перетворення бухгалтерського балансу в аналітичний баланс-нетто. Економічна оцінка балансу підприємства.

Значення й методи аналізу майна підприємства. Класифікація та порядок розрахунку й методи оцінки показників, що характеризують стан використання майна підприємства. Основні напрямки поліпшення використання майна підприємства та оптимізації джерел його формування.

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладень його фінансових ресурсів в активи. Тому для його оцінки необхідно вивчити структуру майна і причини зміни його складових .

Майно підприємства – це сукупність всіх його активів.

Для аналізу майна підприємства застосовується така модель :

1. Визначення питомих складових майна та джерел його придбання в загальній вартості майна на початок і на кінець періоду.

2. Зіставлення даних на кінець звітного періоду з даними на початок та визначення причин зміни.

3. Визначення причин зміни складу і структури майна.

4. Усунення виявлених недоліків.

Можна виділити такі етапи аналізу майна підприємства:

І. Загальна оцінка стану майна підприємства і його складових частин.

ІІ. Розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

ІІІ. Аналіз отриманих даних та прийняття заходів щодо покращення становища.

За даними балансу вартість майна підприємства можна визначити як підсумок активу балансу.

До складу майна входять основні і оборотні засоби.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративно-культурних та інших функцій очікуваний строк корисного використання яких більше одного року або операційного циклу. Основні засоби включають: 1) земельні ділянки; 2) капітальні витрати; 3) будинки, споруди та передавальні пристрої; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; 6) інструменти, прилади та інвентар; 7) робочу і продуктивну худобу; 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби; 10) тимчасові споруди та ін.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 12 місяців з дати балансу. До оборотних активів відносяться: 1) виробничі запаси; 2) готова продукція; 3) незавершене виробництво; 4) товари; 5) дебіторська заборгованість; 6) грошові кошти; 7) поточні фінансові інвестиції; 8) інші оборотні активи.

Майно підприємства - це сукупність всіх його активів. З метою аналізу майна його класифікують за наступними ознаками:

- за ступенем ліквідності: абсолютноліквідні активи (грошові кошти та поточні фінансові інвестиції), середньо ліквідні активи(товарні розрахунки з дебіторами), малоліквідні активи (запаси) і неліквідні активи (необоротні активи);

- за характером обслуговування видів діяльності: виробничі активи або операційні (всі активи, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі) та інвестиційні активи (незавершені капіталовкладення, довго- і короткострокові фінансові інвестиції);

- за характером джерел формування активів: валові активи (формуються за рахунок всього капіталу, різних джерел) і чисті активи (формуються за рахунок власного капіталу);

Від того в якому стані перебуває майно підприємства, якою є його структура, значною мірою залежать кінцеві результати діяльності, умови праці.

Класифікація та порядок розрахунку й методи оцінки показників, що характеризують стан використання майна підприємства.

З метою аналізу стану всього майна підприємство визначає наступні показники:

- віддача всього майна підприємства, яка визначається як відношення вартості виробленої або реалізованої продукції до середньорічної суми всього майна підприємства. Даний показник характеризує суму виробленої або реалізованої продукції, яку було отримано при використанні однієї гривні майна;

- завантаження майном, яке визначається як відношення середньорічної суми всього майна підприємства до вартості виробленої або реалізованої продукції.

Характеризує суму майна, яку було використано для виробництва

або реалізації однієї гривні виробленої продукції;

- середній термін експлуатації майна, який визначається як відношення середньої за період суми всього майна до одноденної вартості виробленої або реалізованої продукції за період.

Характеризує середній вік майна підприємства.

З метою аналізу ефективності використання майна визначають наступні показники:

- абсолютна сума прибутку на одну гривню майна підприємства, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми майна. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні майна;

- рентабельність майна, яка визначається як відношення прибутку до середньорічної суми майна у відсотках. Характеризує рівень прибутковості від використання майна підприємства.

З метою аналізу стану необоротних активів розраховують показники:

- віддача необоротних активів підприємства, яка визначається як відношення вартості виробленої або реалізованої продукції до середньорічної суми необоротних активів. Даний показник характеризує суму виробленого або реалізованої продукції, яку було отримано при використанні однієї гривні необоротних активів;

- завантаження необоротними активами, яке визначається як відношення середньорічної суми необоротних активів до вартості виробленої або реалізованої продукції.

Характеризує суму необоротних активів, яку було використано для виробництва або реалізації однієї гривні виробленої продукції;

- середній термін експлуатації необоротних активів, який визначається як відношення середньої за період суми необоротних активів до одноденної вартості виробленої або реалізованої продукції за період.

Характеризує середній термін служби необоротних активів.

З метою аналізу ефективності використання необоротних активів визначають наступні показники:

- абсолютна сума прибутку на одну гривню необоротних активів підприємства, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми необоротних активів.

Характеризує суму прибутку, яку дуло отримано від використання однієї гривні необоротних активів;

- рентабельність необоротних активів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньорічної суми необоротних активів у відсотках.

Характеризує рівень прибутковості від використання необоротних активів.

Показники, що характеризують використання основних засобів поділяються:

- показники забезпечення основних засобів;

- показники стану основних засобів;

- показники ефективності використання основних засобів.

Показники забезпечення основних засобів:

- фондомісткість, яка визначається як відношення середньорічної суми основних засобів до вартості виробленої або реалізованої продукції.

Характеризує суму основних засобів яку було використано для виробництва або реалізації однієї гривні продукції;

- фондоозброєність, яка визначається як відношення середньорічної суми основних засобів до середньоспискової чисельності працівників.

Характеризує суму основних засобів, що припадають на одного працівника;

- коефіцієнт реальної вартості основних засобів, який визначається як відношення залишкової вартості основних засобів до вартості всього майна.

Характеризує частку основних засобів в майні підприємства.

Показники стану основних засобів:

- коефіцієнт оновлення основних засобів, який визначається як відношення суми нових основних засобів до суми основних засобів на кінець

періоду.

Характеризує частку нових основних засобів в загальній їх сумі;

- коефіцієнт вибуття основних засобів, який визначається як відношення суми вибулих з експлуатації основних засобів до суми основних засобів на початок періоду.

Характеризує частку виведених з експлуатації основних засобів в загальній їх сумі;

- коефіцієнт приросту, який визначається як відношення суми приросту вартості основних засобів до суми основних засобів на початок періоду.

Характеризує як зростають основні засоби

- коефіцієнт зносу основних засобів, який визначається як відношення суми зносу основних засобів до первісної вартості основних засобів.

Характеризує ступінь зносу основних засобів;

- коефіцієнт придатності основних засобів, який визначається як різниця одиниці і коефіцієнту зносу. Характеризує придатність основних засобів.

Показники ефективності використання:

- фондовіддача, визначається як відношення вартості виробленої або реалізованої продукції за період до середньорічної суми основних засобів.

Характеризує, яку суму виробленої продукції отримано від використання однієї гривні основних засобів;

- абсолютна сума прибутку на одну гривню основних засобів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми основних засобів.

Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні основних засобів;

- рентабельність основних засобів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньорічної суми основних засобів у відсотках.

Характеризує рівень прибутковості від використання основних засобів.

Суть, склад і структура оборотних активів. Аналіз обертання активів та ефективності їх використання.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 12 місяців з дати балансу. До оборотних активів відносяться: 1) виробничі запаси; 2) готова продукція; 3) незавершене виробництво; 4) товари; 5) дебіторська заборгованість; 6) грошові кошти; 7) поточні фінансові інвестиції; 8) інші оборотні активи.

Оборотні активи класифікують за наступними ознаками:

1. за функціональним призначенням: оборотні виробничі фонди і фонди обігу;

2. залежно від планування – нормовані і ненормовані;

3. за джерелами формування – власні, позичені та залучені;

4. за ступенем ліквідності – абсолютноліквідні, середньоліквідні та малоліквідні;

5. за ступенем ризику:

• з найменшим ризиком (грошові кошти);

• з середнім ризиком (товари, дебіторська заборгованість, виробничі запаси, готова продукція);

• зі значним ризиком (незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів);

• найбільш ризиковані (сумнівна дебіторська заборгованість, залежалі виробничі запаси, готова продукція і товари, що не користуються попитом) та ін.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера по­слуг (у тім числі фінансових). До виробничих фондів належать: сировина, основні й допомі­жні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене ви­робництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбу­тніх періодів.

Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборот­них коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.

Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресур­сів для допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру.

Аналіз стану оборотних активів здійснюється за допомогою наступних коефіцієнтів:

- коефіцієнт вільних матеріальних засобів, який визначається як відношення виробничих запасів до загальної суми оборотних активів.

Характеризує частку виробничих запасів в загальній сумі оборотних активів:

- коефіцієнт залежності матеріальних запасів, який визначається як відношення виробничих запасів до поточних зобов'язань. Аналіз обертання активів здійснюється за допомогою показників:

- тривалість одного обороту оборотних активів, оборотність дня. Який визначається як відношення середніх залишків оборотних активів до одноденної виручки від реалізації готової продукції.

Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот оборотних активів;

- коефіцієнт оборотності оборотних активів, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середнього за період залишку оборотних активів.

Характеризує кількість оборотів, що здійснюється оборотними активами за період;

- коефіцієнт завантаження сукупного обороту оборотних активів, який визначається як відношення середнього за період залишку оборотних коштів до виручки від реалізації продукції.

Характеризує суму оборотних активів, що були використані для отримання однієї гривні виручки від реалізації продукції;

- сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності оборотних активів, яка визначається як добуток відхилення тривалості обороту оборотних коштів звітного періоду від попереднього на одноденну виручку від реалізації продукції в звітному періоді. Якщо показник зі знаком “-“, то кошти вивільнені, а якщо зі знаком “+” залучені. За даними цього показника оборотні кошти можуть вивільнятися з обороту, що свідчить про підвищення ефективності їх використання, при цьому при ефективному господарюванні вільні оборотні кошти повинні знову залучатись в обіг.

З метою аналізу ефективності використання оборотних активів розраховують наступні показники:

- абсолютна сума прибутку на одну гривню оборотних активів, яка визначається як відношення суми прибутку-до середніх залишків оборотних

активів. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання

однієї гривні оборотних активів;

- рентабельність оборотних активів, яка визначається як відношення суми прибутку до середніх залишків оборотних активів у відсотках характеризує рівень прибутковості використання оборотних активів.

Нераціональне використання оборотних активів найчастіше виражається у нагромадженні понаднормативних залишків запасів і у зростанні дебіторської заборгованості. Свідченням порушення фінансової дисципліни є іммобілізація оборотних коштів, вилучення їх з обігу, довгострокові фінансові позиції.

Аналіз оборотності загальної суми запасів здійснюється за допомогою показників:

- тривалість одного обороту загальної суми запасів, оборотність дня, який визначається як відношення середніх залишків запасів за період до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує кількість днів зберігання запасів на складі від моменту їх надходження до моменту передачі у виробництво;

- коефіцієнт оборотності загальної суми запасів, кількість оборотів який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середнього за період залишків загальної суми запасів. Характеризує кількість оборотів, що здійснюється запасами за період;

- коефіцієнт завантаження загальної суми запасів, який визначається як відношення середнього за період залишку, запасів до виручки від реалізації продукції, характеризує суму запасів що містяться в одній гривні виручки від реалізації продукції (або в одній гривні собівартості і реалізованої продукції.

- сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності запасів, яка визначається як добуток відхилення її тривалості оборотності запасів звітного періоду від попереднього на одну душу виручку від реалізації продукції (або одноденну собівартість) в звітному періоді. Якщо показник зі знаком “-“, то запаси вивільнені, а якщо зі знаком “+” - залучені.

З метою аналізу ефективності використання запасів розраховують наступні показники:

- абсолютна сума прибутку на одну гривню запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми запасів. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні запасів;

- рентабельність запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми запасів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості використання запасів.

Аналіз розрахованих показників здійснюється шляхом порівняння їх значень зі значеннями минулого періоду, з показниками інших, підприємств, з показниками галузі.

Значний вплив на результати діяльності і фінансовий стан підприємства здійснює якість виробничих запасів. Нагромадження значних виробничих запасів свідчить як правило про спад активності підприємства. Значні понадпланові виробничі запаси призводять до заморожування оборотного капіталу, сповільнення його оборотності, виникнення проблем з ліквідністю, збільшення кількості зіпсованої сировини і матеріалів, збільшення складських витрат, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності. В той же час нестача виробничих запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що зростають ціни за терміновість поставки, скорочується виробництво продукції у зв'язку з простоями, підвищується чутливість до зростання цін на сировину, зменшується сума прибутку.

З метою аналізу оборотності виробничих запасів розраховують показники:

- тривалість одного обороту виробничих запасів, оборотність дня, який визначається як відношення середньої за період суми виробничих запасів до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує кількість днів зберігання виробничих запасів на складі від моменту їх надходження до моменту передачі у виробництво;

- коефіцієнт оборотності виробничих запасів, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період виробничих запасів. Характеризує кількість оборотів, що здійснюється виробничими запасами за період;

- коефіцієнт завантаження виробничих запасів, який визначається як відношення середньої за період суми виробничих запасів до виручки від реалізації продукції. Характеризує суму виробничих запасів, що містяться в одній гривні виручки від реалізації продукції (або в одній гривні собівартості реалізованої продукції);

- сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності виробничих запасів, яка визначається як добуток

відхилення тривалості обороту виробничих запасів звітного, періоду від попереднього на одноденну виручку від реалізації продукції (або одноденну

собівартість) в звітному періоді. Якщо показник зі знаком “-“, то кошти вивільнились і збільшилась оборотність, а якщо зі знаком “+” то кошти залучені і зменшилась оборотність.

З метою аналізу ефективності використання виробничих запасів розраховують наступні показники:

- абсолютна сума прибутку на одну гривню виробничих запасів, яка визначається як відношення суми прибутку до середньої за період суми виробничих запасів. Характеризує суму прибутку яку було отримано від використання однієї гривні виробничих запасів;

- рентабельність виробничих запасів, яка визначається як відношення

суми прибутку до середньої за період суми виробничих запасів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості використання виробничих запасів.

Аналіз оборотності готової продукції здійснюється за допомогою показників:

- тривалість одного обороту готової продукції, оборотність дня. який

визначається як відношення середнього залишку готової продукції до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує час перебування готової продукції на складі з моменту її надходження з виробництва до моменту відвантаження;

- коефіцієнт оборотності готової продукції, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середніх залишків готової продукції. Характеризує кількість оборотів, що здійснюється готовою продукцією за період;

- коефіцієнт завантаження готової продукції, який визначається як відношення середнього за період залишку готової продукції до виручки від реалізації продукції. Характеризує суму готової продукції,що міститься в одній гривні виручки від реалізації продукції (або собівартості);

- сума вивільнених або залучених коштів внаслідок прискорення або сповільнення оборотності готової продукції, яка визначається як добуток відхилення. тривалості обороту готової продукції звітного періоду від попереднього на одноденну виручку від реалізації продукції в звітньому періоді. Якщо показник зі знаком “-“, то кошти вивільнені, а якщо зі знаком “+” залучені.

З метою аналізу ефективності використання готової продукції розраховують наступні показники:

- абсолютна сума прибутку на одну гривню готової продукції, яка визначається як відношення суми прибутку до середнього залишку готової продукції. Характеризує суму прибутку, яку було отримано від використання однієї гривні готової продукції;

- рентабельність готової продукції, яка визначається як відношення суми прибутку до середнього залишку готової продукції у відсотках. Характеризує рівень прибутковості використання готової продукції.

Аналіз наявності власних оборотних коштів. Забезпеченість влас­ними оборотними коштами. Причини змін загальної суми власних оборот­них коштів. Аналіз причин створення надлишку (нестачі) власних обо­ротних коштів.

Власні оборотні кошти - це частина наявних чи виділених засновниками коштів для формування оборотних активів. За даними балансу наявність власних оборотних коштів визначається як різниця між власними коштами (підсумок першого розділу пасиву) і необоротними активами (підсумок першого розділу активу). Розрізняють поняття чистого оборотного капіталу або робочого капіталу, який визначається як різниця між оборотними засобами (другий і третій розділи активу) і поточними зобов'язаннями (четвертий розділ пасиву).

Забезпеченість власними оборотними коштами можна оцінити з допомогою показників:

- коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, який визначається як відношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотних активів. Характеризує яку частку власні оборотні кошти займають в загальній сумі оборотних активів;

- коефіцієнт маневрування, який визначається як відношення, власних оборотних коштів до власного капіталу. Оптимальне значення цього показника 0,2-0,5, він характеризує частку власних оборотних коштів у власному капіталі.

Зменшення частки власних оборотніх коштів може відбуватися внаслідок збиткової діяльності, здійснення капіталовкладень, сповільнення оборотності. Збільшення суми власних оборотних коштів може відбуватись за рахунок збільшення прибутку, прискорення оборотності оборотних активів.

Нестача власних оборотних коштів означає перевищення їх нормативу над фактичною наявністю. Основні причини нестачі власних оборотних коштів можуть бути: нецільове використання прибутку, невиконання планів

прибутковості, іммобілізація власних оборотних коштів, перевиконання планів випуску продукції та інші.