49. Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу в днз

Розвивальне середовище - комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гіпєнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі. Навчання, виховання, розвиток дитини повинні відбуватися в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини має бути безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в морально-психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище повинно відповідати структурі когнітивної (пізнавальної) сфери дитини, передбачати можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності.

Сучасні дослідники розглядають розвивальне предметне середовище як систему матеріальних об'єктів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку. Збагачене середовище передбачає єдність соціальних і природних засобів забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини. Сюди відносять архітектурно-ландшафтні та природничо-екологічні об'єкти; художні студії; ігрові та спортивні майданчики; конструктори; тематичні набори іграшок, посібників; аудіовізуальні та інформаційні засоби виховання і навчання. Розвивальне предметне середовище має відповідати віковим особливостям дітей. Загалом, воно визначається взаємозв'язком таких складових: 1) продукти діяльності фахівців - художників, проектувальників, конструкторів, майстрів-оздоблювачів (твори мистецтва, меблі, інструменти, предмети, вироби прикладного мистецтва, посібники, іграшки); 2) результати діяльності персоналу дошкільного закладу і батьків з організації та оформлення побуту (облаштування зон, виставок, виготовлення посібників та іграшок-саморобок, декоративне оформлення кімнат до свят тощо); 3) результати участі дітей у створенні інтер'єру під керівництвом вихователя. Усі елементи розвивального середовища покликані забезпечувати і стимулювати вільний вибір і зміну видів діяльності дитини, створювати актуальні для неї і доступні для її розвитку проблемні ситуації. 

50.Театралізовані ігри. Їх різновиди, характеристика та організація в різних вікових групах.

Театралізовані ігри — розігрування в особах літературного твору, відтворення за допомогою виражальних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози, ходи) конкретних образів.

Театралізовані ігри охоплюють:

— дії дітей з ляльковими персонажами або дії за ролями;

— літературну діяльність (вибір теми, складання, інсценування своїх творів тощо);

— образотворчу діяльність (одяг персонажів, малювання декорацій, виготовлення атрибутів);

— музичну діяльність (виконання пісеньок, інсценування музичних творів тощо).

Кожна складова частина дитячої художньої діяльності має свої виражальні засоби і відповідні можливості для самовираження особистості, а в комплексі вони створюють театралізовану гру.

До театралізованих ігор належать ігри-драматизації та ігри на теми літературних творів.

 Чим старше стають діти, чим вище виявляється рівень загального розвитку, тим більше цінною буває гра (особливо педагогічно направляється) для становлення самодіяльних форм поведінки: у дітей з'являється можливість самим намічати сюжет або організовувати ігри з правилами, знаходити партнерів, ставити мету і вибирати засоби для реалізації своїх задумів. Самодіяльна гра, тим більше в умовах суспільного дошкільного виховання, вимагає від дитини вміння встановлювати взаємини з товаришами. У цих неформальних дитячих об'єднаннях виявляються різні риси характеру дитини, її звички, інтереси, уявлення про навколишній, різні вміння. 

Метою навчання є формування у дітей відчуття емоційної задоволеності від художньої діяльності, розвиток зацікавленості різними видами мистецтв, привернення уваги до засобів виразності, якими досягається образ.