34. Створення у дит садку та сім'ї умов для організації праці дітей

Дитяча праця, на думку С. Русової, є основою виховання. Зокрема, ручна праця повинна забезпечити творчу активність дітей, задоволення від результату. А старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущості праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов'язку.

З перших днів від народження дитини батьки виношують сподівання, що вона виросте гармонійною особистістю, успішним спеціалістом, продовжить їх справу чи реалізує здібності і вміння у самостійно обраній сфері діяльності. Намагаючись виховати її цілеспрямованою, працелюбною, здатною долати труднощі на шляху до мети, вони покладають сподівання і на досвід дошкільних установ.

Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань:

1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.

2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.

3. Формування досвіду суспільне корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.

Вирішення цих завдань відбувається у процесі загальноосвітньої підготовки, трудового навчання, різноманітної за змістом і формою трудової діяльності.

Для того щоб праця стала засобом виховання, вона повинна бути змістовною, мати особистісну і суспільне корисну значущість, чітку організацію. Процес праці слід будувати на моральних засадах (мета, процес, результат). Моральна сутність її виявляється не лише в бажанні трудитися, діяти творчо, домагатися значущого для себе та інших результату, а й у колективному характері трудової діяльності, що вимагає узгодження мети і дій її учасників, взаєморозуміння і допомоги.

З огляду на особливості розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють завдання трудового виховання, пов'язані з формуванням і розвитком мотиваційної сфери, навичок трудової діяльності, становленням особистості.

35. Форми роботи з фізичного виховання дітей

Ефективність вирішення завдань спрямованого використання фізичної культури в ранньому та дошкільному віці залежить від організацій доцільного рухового режиму.

Форми організації фізичного виховання є виховно-освітній комплекс різноманітної діяльності дітей, основу якого складає рухова активність дитини. Сукупність цих форм створює певний руховий режим, необхідний для повноцінного фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.

До форм організації фізичного виховання дітей належать: фізкультурні заняття; фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, фізкультхвилинки, що гартують процедури) і повсякденна робота з фізичного виховання дітей (рухливі ігри, прогулянки, індивідуальна робота з дітьми, самостійні заняття дітей різними видами фізичних вправ, прогулянки).

Всі ці форми, відповідаючи загальним завданням фізичного виховання і всебічного розвитку дитини, знаходяться у взаємозв'язку.Кожна з них має свої спеціальні завдання, що визначає її місце в режимі дня дошкільного віку.

Фізкультурні заняття

Основною формою систематичного навчання дітей фізичними вправами, є фізкультурні заняття. Спеціальної завданням цих занять є навчання дітей всіх вікових груп правильними руховими навичкам і виховання фізичних якостей.

Значення занять полягають в систематичному здійсненні взаємопов'язаних оздоровчих, освітніх і виховних завдань, виконання яких забезпечує фізичний розвиток, зміцнення здоров'я дитини, набуття нею правильних рухових навичок, виховання позитивного ставлення до фізкультури і спорту, всебічний розвиток її особистості.

Здійснення оздоровчих завдань досягається на заняттях шляхом різнобічної рухової діяльності дітей, сприяє підвищенню всіх фізіологічних процесів в організмі, посилення його життєдіяльності, в оптимальних гігієнічних умовах.

Виховно-освітні завдання вирішуються шляхом формування морально - вольових рис особистості дитини в процесі занять, повідомлення деяких елементарних знань і термінів з області фізкультури і спорту, виховання правильних рухових навичок і фізичних якостей.

Ранкова гімнастика є обов'язковою частиною щоденного режиму дитини в сім'ї, яслах, дитячому садку. Вона передбачає сукупність спеціально підібраних вправ, які надають різносторонню дію на організм що займаються в цілях зміцнення здоров'я, розвиток рухових умінь і якостей, вдосконалення рухових здібностей з урахуванням фізичного навантаження на організм, також вона підвищує життєдіяльність організму, розгальмовує нервову систему після сну, скорочує час переходу від сну до пильнування.

Ранкова гімнастика, впливаючи на формування правильної постави, поглиблює дихання, посилює кровообігу, сприяє обміну речовин.

Зарядка, як ще ранкову гімнастику називають в практиці, виховує у дітей увагу, цілеспрямованість, сприяє підвищенню розумової діяльністю, викликає емоції і радісні відчуття. Таким чином, ранкова гімнастика у взаємозв'язку з гартують є важливим, багатосторонньомуфізкультурно - оздоровчим процесом, що підвищує і зберігає протягом дня життєрадісне стан дитини (М. І. Фонарьова, 1980).

Значення фізкультхвилинки (короткочасні фізичні вправи) полягає в зміні характеру діяльності і пози дитини шляхом рухової активності, що знімає стомлення, відновлювальної емоційно - позитивні стану психіки.

Якщо в процесі заняття дитина довго сидить, то внаслідок статичного стану м'язів виникають застійні явища, що впливають на нервову систему і викликають відчуття втоми. Дитина починає проявляти «рухове занепокоєння», намагається змінити позу, часом невигідну для формується постави.

Рухливі ігри сприяють всебічному розвитку дітей, сприяють оздоровлення організму, збагачують життя дітей новим змістом, виховують їх почуття, поведінки, орієнтування в навколишньому середовищі, самостійність і творчу ініціативу.