2. Методичні рекомендації до складання звітної документації

Основними документами звітної документації є:

• робоча програма (оформлення титульного листа програми див. додаток Г);

• щоденник;

• звіт за темами з доданими документами.

Титульна сторінка звіту про проведення практики оформляється згідно додатку Д. Звіт про практику складається з основної (описової) частини та додатків (практичного матеріалу).

Головна частина містить вступ, розділи практики (теми), висновки. У вступі (2-3 сторінки) обґрунтовується актуальність проходження практики згідно з програмою, формується мета та завдання, визначаються об'єкти практики та джерела інформації.

У головній частині, яка поділена на розділи (теми), характеризується конкретний підрозділ відзначаються призначення підрозділу, його склад, посадові обов'язки працівників, функціональні завдання, які вирішуються, законодавча та нормативна база, комп'ютерне забезпечення та ефективність його використання, вхідна та вихідна документація тощо.

У висновках студенти проводять аналіз ефективності дії підрозділів, виявляють недоліки в законодавчій та нормативних базах, виявляють проблемні питання, роблять висновки та пропонують рекомендації щодо вдосконалення діяльності базової установи.

Кожний розділ (тема) звіту має своє призначення і відображає проходження практики в певному підрозділі, але він має бути підпорядкований основній темі й повинен органічно пов'язуватись з іншими.

До додатків включають бланки документів, вхідна документація, фінансова звітність, акти, протоколи, довідки тощо.

Основні вимоги до подання інформації в тексті: чіткість, стислість, конкретність, обґрунтованість. Підготовка звіту є індивідуальною роботою кожного зі студентів. Звіти, складені колективно або з використанням тільки теоретичного матеріалу, до захисту не допускаються.

Зміст включає перелік всіх складових звіту із зазначенням сторінок, на яких розміщується початок відповідного тексту. Приклад складання змісту подано в додатку Е.

Перелік умовних скорочень відображає загально визнані абревіатури, наприклад, СЕП - система електронних платежів, ПАТ - публічне акціонерне товариство та інші. Некоректним вважається застосування скорочень типу т/о - товарообіг тощо.

Мета підготовки звіту має відображати той результат навчання, який повинен бути отриманий на підставі здійснення практики. Формулювання мети зазвичай починається словами "опанувати "/'з'ясувати "/'виявити ступінь відповідності "/'проаналізувати і узагальнити досвід "/'виявити можливості використання в подальшій діяльності" та ін.

Формулювання виду "підвищення ефективності...", "вдосконалення діяльності...", визнаються неточними, оскільки така редакція характеризує мету, з якою здійснюються господарські функції базової установи, а не мету практики.

Завдання виробничої практики формулюються, як правило, у відповідності з послідовністю розв'язання проблем, визначених програмою практик. Приклади формулювання змісту завдань: "вивчити...", "виявити...", "дослідити...", "критично оцінити...", "визначити...", "розробити...", "обгрунтувати...", "перевірити...".

Об'єктом виробничої практики є процес здійснення певного виду діяльності (менеджменту в банку, стратегії банку тощо)

Предмет є частиною об'єкту практики і характеризує процес здійснення діяльності базової установи.

Методи дослідження перелічуються у відповідності до факту їх використання.

Інформаційну базу досліджень складають дані практичної діяльності конкретної базової установи ( інформаційні, статистичні та ін.), законодавчі та нормативні документи, положення, літературні джерела тощо.

Основна змістовна частина звіту з практики (власне звіт про виконану роботу) має відповідати змісту програми виробничої практики і послідовно висвітлювати всі перелічені розділи (теми). Кожен розділ (тема) відповідно нумеруються і починаються з нової сторінки. Текст зазначених розділів (тем) має містити нагромаджений матеріал й констатувати існуючі форми і методи організації та контролю. Крім цього в розділах звіту необхідно стисло розкрити теоретичні основи відповідних процесів, обґрунтувати застосовані методики, здійснити необхідні власні розрахунки за даними базової установи, оцінити отримані результати. Обсяг кожного розділу (теми) основної змістовної частини повинен складати 3-4 сторінки друкованого тексту, загальний обсяг основної змістовної частини – відповідно до 35 сторінок.

Висновки за результатами виробничої практики мають узагальнити теоретичні положення та практичні розрахунки базової установи та містити загальну характеристику стану ефективності діяльності базової установи.

Список використаних джерел повинен складатися згідно вимог стандарту (додаток Ж). Число використаних літературних джерел та обсяг розділу за кількістю сторінок не обмежується.

В розділ "Додатки" мають включатися допоміжні матеріали: інформаційні таблиці, рисунки, фінансова, бухгалтерська та статистична звітність, технічна документація, внутрішньобанківські положення, договори, стратегію банку, бізнес-план та інші матеріали. Додатки включають заповнені та опрацьовані документи. Це матеріали, які за обсягом чи формою подання не можна включити до основної частини. Обсяг розділу за кількістю сторінок не обмежується. Примірний перелік практичного матеріалу подано в додатку З.