III. Історичний епос «Пунічна війна»
Те, що погано вдалося для трагедії, виявилося набагато більш життєздатним в області епосу. Найбільш оригінальне досягнення Невія - створена ним історична епопея «Пунічна війна». Вона складалася з семи пісень і розповідала про конфлікт Риму з Карфагеном – один з сумних періодів історії римської імперії. Але історичну частину у Невія предпосилала міфологічна, за участю богів за зразком грецьких поем. Дві перші пісні зображають загибель Трої та втечу Енея з товаришами. Далі йдеться про бурю, яку послала на нього ворожа троянцям Юнона, про допомогу Венери і прибуття Енея в Італію, до Лаціуму. З земним планом чергувався олімпійський: мати Енея, Венера, заступалася за свого сина перед Юпітером, активну роль відіграють боги, що обговорюють подальшу долю героїв і самої війни. Містилася також оповідь про Ромула, якого Невій уявляв онуком Енея. Згадував Невій і про царицю Дідону, засновницю Карфагена. В «Енеїді» Вергілія Еней потрапляє під час мандрів в споруджуваний Карфаген, і Дідона закохується в Енея. Чи було таке сюжетне зчеплення вже у Невія, невідомо; якби це було так, відкинута любов Дідони служила б міфологічним обґрунтуванням ворожнечі Риму і Карфагена і тієї Пунічної війни, яка детально викладалася в другій частині поеми. Це оповідання Невія, що нагадує деякі епізоди «Одіссеї», було згодом використано Вергілієм для «Енеїди», тим більше, що Невій був перший, хто послідовно виклав міф про заснування Рима, поєднавши її з історією падіння Іліона. Епос Невія, розділений пізнішими римськими видавцями на сім книг, був написаний, як і «Латинська Одіссея» Лівія Андроніка, сатурновим віршем.
Ця поема, що була написана вже у старості, наприкінці життя Невія, який перебував у засланні, стала своєрідним підсумком його творчості. Поет став першим, хто заклав міцну основу майже для всіх жанрів римської літератури: комедії, драми, епосу. Він став першим, хто записував події історії Риму латиною, оскільки ранні римські вчені фіксували їх виключно грецькою. Тому не дивно, що Горацій з повагою писав про Невія у посланні «До Августа»:
«Невія ж нині до рук беремо, гарячково гортаєм,
Наче новинку, – на книгу стару ми й молитись готові.»
Висновок
Він почав свою творчість з традиційного наслідування грецької трагедії, потім став першим, хто звернулося до трагедії з римським сюжетом. Він заклав основи римської національної комедії, перекладав грецькі комедії, надавав їм римський колорит і політичну актуальність. Вперше вжив прийом контамінації. Контамінація - з'єднання сюжетів з різних п'єс. Гней Невій є творцем римського національного історичного епосу - "Пісня про Пунічну війну". Крім того він створив принципово новий вид трагедії – претексту (fabula praetexta), в основу якої був покладений сюжет з римської міфології та історії. Головними дійовими особами претексти були римські чиновники, за назвою одягу яких – тога претекста (toga praetexta) – і отримав найменування цей вид трагедії.
Гней Невій став одним із найбільш націоналістичних поетів раннього Риму. У своїх драмах, написаних на основі грецьких зразків, він створив римську драму. Він винайшов нові серйозні драматичні форми на основі римських тем, і його вибір, а також висока латинська мова творів вказує на його бажання створити в латинській літературі більше істинно римської продукту.
Він був яскравим представником свого часу, підвладний демократичному руху, що виник між першою та другою Пунічними війнами – родом був з плебсу, він сміливо виголошував своє ставлення до аристократії, за що згодом і поплатився, доживаючи свій вік у засланні.
Його поема «Пунічна війна» справила сильний вплив не тільки на Еннія, але і на Вергілія. Ціцерон і Марк Аврелій були гарячими шанувальниками творів Невія.
Твори Невия дійшли до наших днів в уривках.