Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_vidpovidi_OTI.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
411.65 Кб
Скачать
  1. Визначіть к-сть знаків на сторінці, якщо: ф-т стор 6½*9¾; кг шрифта – 11п, інтерліньяж – 105%,кількість знаків в рядку – 58.

  2. Елементи книги. Призначення макету та оригіналу верстання.

Авантитул — на першій сторінці.;Контртитул чи фронтиспис — на другій сторінці.;Титул — на третій сторінці; Анотація, випускні дані, індекси УДК, ББК, ISBN — на четвертій сторінці; Посвята чи епіграф — на п*ятій сторінці.; Передмова; Основний текст; Передмова, або кінцева стаття — на непарній сторінці; Затекстові примітки і коментарі — після після мови з непарної сторінки зі спуском, а при наявності шмуцтитула — без спуску.; Списки літератури — на окремій сторінці зі спуском; Покажчики — з нової сторінки зі спуском; Зміст — з нової сторінки; Випускні дані — на окремій сторінці на оптичній середині

Внутрішні:1. Основний титул — це основний титульний елемент видання, на якому даються головні відомості про видання (прізвище автора, назва, жанр, місце і час видання, видавництво). За наявності авантитула, фронтисписа чи контртитула титул верстають на третій сторінці. Основний титул повторює і доповнює відомості, поміщенні на обкладинці, дає повніше уявлення про видання. Правила верстання: при верстці вказують перше ініціали або ім.’я автора, а потім прізвище. Найчастіше елементи титульного аркуша виключають по центру. Видавництво, місце та рік видання заверстують в низу сторінки і виключають по центру. Контртитул — додатковий титул, як правило в багатотомних або перекладних виданнях. Розміщується на лівій стороні титульного розвороту. В багатотомних виданнях на контртитулі поміщають дані, які належать до всього видання, а на титулі — дані, які відносяться лише до окремого тому. В перекладних творах на контртитулі дають ті ж дані, що й на титулі, мовою оригіналу. Авантитул — це перша сторінка книжкового блоку, один з композиційно-декоративних елементів книги. На авантитулі поміщають прізвище автора, назву видання або видавничу марку. Верстають елементи на оптичній середині сторінка, інколи у верхній частині сторінки з виключкою вправо чи посередині. Тексти на авантитулі, як правило, тієї ж гарнітури, що і титул, але меншого кегля — не більше 12-14 п. Зворот основного титула — це сторінка на якій розміщують вихідні дані. Верстається завжди на парній сторінці. На звороті основного титула розміщують:Бібліотечний шифр (в лівому верхньому куті); відомості про передрук; імена авторів передмови, вступної статті, післямови; реферат чи анотацію (на оптичній середині з двосторонньою втяжкою); комплексний книготорговельний індекс (в лівому нижньому кутку сторінки складання);ISBN (в лівому нижньому куку сторінки складання під індексом); копірайт — знак охорони авторського права (в правому нижньому кутку) Шмуцтитул — окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи глави книги, а деколи окремих творів, які входть у збірник. Текст шмуцтитула розміщується на оптичній середині в виключається по центру. Зворот як правило не задруковують. Фронтиспис — це портрет автора, або ілюстрація, яка розміщується на лівій стороні розвороту титульного аркуша. Верстають фронтиспис згідно з вказівками художньо-технічного реактора. Фронтиспис займає всю сторінку складання. Колонцифру на фронти списі не ставлять. Зовнішні:1. Форзац – це два однозгинних 4-ох сторінкових аркушів, перша сторона яка приклеюється до палітурки і 1-ї сторінки кн. блоку, 2-га до палітурки і останньої сторінки кн. блоку.2. Каптал – це стрічка з потовщеним кольоровим краєм, одна сторона якої приклеюється до верхньої частини корінця, друга до нижньої.3. Корінець – це одна із торцевих сторінок кн. блоку, який може бути прямокутної, заокругленої, грибоподібної форми. На корінець приклеюється корінцевий матеріал. Це марля або її замінник.4. Ляссе – закладка в книжці.5. Палітурка.6. Обкладинка – це паперова оправа видання, що оберігає його сторінки від пошкодження і забруднення. Це найпростіше зовнішнє покриття друкованого видання. 7. Футляр — виготовляють із звичайного офсетного картону, картону типу хром-ерзац, а також з пластмаси. Призначення футляра із звичайного картону — захист видання у процесі його транспортування. В окремих випадках футляри обтягуються тканиною и іншими палітурними матеріалами. Вони бувають напіввідкритими (видання не більш як на 50%) і закритими (видно лише корінці видання.) 8. Суперобкладинка, яка надівається на палітурку і загинається з двох сторін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]