70. Службові елементи газетних сторінок. Правила заверстування колонтитула.

Службові деталі: вихідні відомості, колонтитул, авторський підпис, ініціали. Внизу останньої сторінки розміщують вихідні відомості (адреса і телефон редакції, адреса друкарні, де випускається газета, номер замовлення). Вихідні відомості набирають так: -набрати одним рядком на повний формат світлим прямим чи курсивним накресленням кг 8п, та відбити зверху прямою тонкою лінійкою. -набирають форматом стандартної колонки, іноді беруть в рамку з прямих чи хвилястих ліній і розміщують внизу останньої колонки, під підписом редактора.

На всіх сторінках газети, крім першої, вміщують колонтитул. До нього входять назва газети, номер сторінки, дата випуску. Колонтитул відбивається знизу від тексту прямою лінійкою, тонкою чи напівжирною. Зовні скраю ставлять номер сторінки, на внутрішньому краї – дату виходу, в центрі, посередині полоси, - назву газети. Оформляють прямим напівжирним шрифтом кегля 8-10 п. Іноді переносять рядок колонтитула вниз. У авторських підписах повинна бути однотипність. Територіальні посилання - зазначення місця написання матеріалів – набираються світлим прямим накресленням 8п., розміщують окремим рядком нижче від авторського підпису і виключають ліворуч. Груповий підпис, до якого входять 2 прізвища, розміщають один під одним і виключають кожне в правий край. Висота ініціала=2-3 рядки тексту. Набирають без абзацу. Авторський підпис розміщують наприкінці замітки. Складається з першого ініціала автора, його прізвища, зазначення посади, іноді – звання. Підпис розбивають на 2 рядки. У першому зазначають ініціали і прізвище, у другому посаду. Звання ставиться зліва від прізвища в першому рядку. Весь підпис виключають праворуч, відділяючи його кегельною лінійкою від між колонної. Шрифт авторського підпису не залежить від основного шрифта. Всі авторські підписи мають бути однотипними. Прізвище та ініціали автора набирають пів жирним прямим накресленням 8-10 п. Посаду набирають пів жирним шрифтом того ж кегля. Наприкінці першого рядка ставлять кому чи крапку. Залежно від цього новий рядок починається з малої чи великої букви. Колонтитул згідно правил художньо-технічного редагування розташовується в межах формату складання, а колонцифра — на полях. Проте на сьогоднішній день можливості програмного забезпечення дозволяють виносити колонтитул на поля. Колонтитули і колонцифри оформляються кеглем не більшим за основний текст. Накреслення, гарнітура, колір , лінійки —  вибір оформлювача. Товщина лінійки колонтитула зазвичай не перевищує 1 пункт. Відстань від колонтитула (колонцифри) до тексту — 0,5-1 пробільний рядок або 4-6-8 пунктів. Лінійка не повинна перекривати на верхні або нижні виносні елементи літер. Якщо колонцифра включена в колонтитул, то її бажано заверстувати до зовнішнього поля. Колонтитул і колонцифра не ставляться на титулах, звороті титулів, на сторінці з випускними даними, на сторінках із сторінковими ілюстраціями (хоча в технічній літературі на сторінках із ілюстраціями колон цифри заверстують). Небажано їх також оформляти на сторінках із змістом (якщо тільки зміст сам не займає декілька сторінок). Номер першої текстової сторінки не може бути 1 або 2 (перша — це звичайно титул, друга — зворот титула).