5. Текстовий режим і режими верстання і робота в них

6. Види коректур. Видавнича та друкарська коректури.

Коректура – це процес вичитування коректурних відбитків з метою виправлення помилок за допомогою коректурних знаків. Видавнича та друкарська. Видавнича – вичитують у видавництві: автор редактор коректор. Для цього друкарня надсилає у видавництво 4 примірники коректур. Друкарська – вичитує коректор у друкарні. Видавнича (вичитування оригіналу перед здачею до складання; з комп’ютерних гранок; коректура зверстаних сторінок; коректура звірки та підпис до друку; сигнальний примірник перед друкуванням накладу) друкарська (з комп’ютерних гранок; кор. Зверстаних сторінок; зведена коректура перед копіюванням; контрольна коректура перед друкуванням тиражу) вичитувати коректури можна звіряючи з оригіналом та вичитування в підчитку

7. /

8. Колонтитул. Правила заверстування. Створення колонтитулів в PageMaker.

Вони служать для полегшення користування виданням інколи для покращення оформлення видання. В сучасних видання колонтитул мають декоративне значення. Композиційне розміщення може бути дуже різноманітним, майже завжди одним рядком і шрифтом який дуже відрізняється від основного. Також у багатьох випадках в одному рядку з колонтитулом може бути розміщена кулонцифра. Колонтитул згідно правил художньо-технічного редагування розташовується в межах формату складання. Проте на сьогоднішній день можливості програмного забезпечення дозволяють виносити колонтитул на поля. Колонтитули оформляються кеглем не більшим за основний текст. Накреслення, гарнітура, колір , лінійки —  вибір оформлювача. Товщина лінійки колонтитула зазвичай не перевищує 1 пункт. Відстань від колонтитула (колонцифри) до тексту — 0,5-1 пробільний рядок або 4-6-8 пунктів. Лінійка не повинна перекривати на верхні або нижні виносні елементи літер. Якщо колонцифра включена в колонтитул, то її бажано заверстувати до зовнішнього поля. Колонтитул і колонцифра не ставляться на титулах, звороті титулів, на сторінці з випускними даними, на сторінках із сторінковими ілюстраціями (хоча в технічній літературі на сторінках із ілюстраціями колон цифри заверстують). Небажано їх також оформляти на сторінках із змістом (якщо тільки зміст сам не займає декілька сторінок). Номер першої текстової сторінки не може бути 1 або 2 (перша — це звичайно титул, друга — зворот титула).

9. Елементи газетних сторінок. Правила заверстування ілюстрацій.

Елементи: постійні. Заготовочна частина. Складається з таких елементів. Це назва газети чи її статусу календарні відомості порядковий номер рік видання газети ціна іноді періодичність. Шрифт заготовочної частини повинен бути чітким та естетично привабливим і щоб запам’ятовувався читачем. Він повинен відображати стильові особливості газети. Над назвою розміщують постійний заклик (набирають світлим простим накресленням чіткого малюнка 10-12п) його часто підкреслюють тонкою лінією. Під назвою зазначають її належність і статус, що набирається в один чи 2 рядки 9-10п прямим пів жирним накресленням. Календарні відомості – це вказівка дати випуску: назва для числа місяці року. До них приписують порядковий номер рік видання газети і ціну. Їх верстають невеликим кеглем 8-14п. розділові засоби. До них відносять пробіли лінійки кінцівки різноманітні фігурні ел (зірочки ромбики). Їх головне призначення розділяти на зручні для читача блоки. Поділ здійснюється завдяки графічному контрасту. Але їх основна мета не розподіл. У графіці видання якість визначається гармонійністю єдністю всіх компонентів. Пробіли лінійки виконують роль сполучних ланок. Їхня мета роз’єднувати об’єднувати графічні елементи номера.. пробіли – вільний простір між друкарськими ел. В усіх періодичних виданнях зустрічаються такі види пробілів як міжлітерні міжслівні міжрядкові між колонкові. Пробіли не ставлять вільно а згідно правил. Згідно правил мінімальний пробіл має бути не менш ¼ кегля а максимальний ¾ кегля/ великі пробіли ускладнюють читання. Для заголовку часто використовують розрядку. Газетна сторінка з між колонковими пробілами виглядає краще ніж з лінійками. Величина міжколонково пробі лу залежить від формату набору і кегля. Службові: вихідні відомості, колонтитул, авторськи підпис, ініціали. Вихідні відомості розміщують в кінці сторінки. Вона містить: адреса й телефони редакції адреса друкарні номер замовлення іноді наклад. Оформлюють на весь ф-т полоси світлим прямим накресленням чи курсивом 8 кеглем на зверху відбитий прямою лінійкою. Іноді беруть в рамку і розміщуютьв останній колонці під підписом редактора. Ці відомості є обов’язкові у газеті. Колонтитул є на всіх стор крім 1. він відбивається знизу лінійкою. До нього входять: назва газети номер сторінки дата випуску. Ззвоні номер стор, внутр - дата виходу, посередині - назву газети. Колонтитул оформляють прямим пів жирним накреслення 8-10п . також іноді його боковиком. Авторський підпис. Повинна бути однотипність і вьому виданні. Його розміщую на кінці примітки. Його розбивають на 2 рядки. Прізвище посада іноді звання.. надирають тією ж гарнітурою що і осн текст. Набирають 8-10п прізвище та імя прямим півжирним, посаду світлим або пів жирним. Територіальні посилання – значення місця написання матеріалу. Світлим 9п ліворуч. Ініціали – 16-24п прямим пів жирним накресленням, а якщо текст курсивом то ініціал теж. Його висота = 2-3 рядкам тексту. Без абзацу.