Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-xVст.)

Мета заняття: .- визначити як розвивалося господарство та економічна думка суспільств в період середньовіччя.

Теоретичні знання студенти виявляють шляхом виступу і дискусії на семінарі.

Питання для обговорення:

1. Охарактеризуйте шляхи формування, форми і типи власності в добу Середньовіччя.

2. Розкрийте особливості становлення феодального господарства Франції, Англії, Німеччини, Візантії, скандинавських країн. У чому полягала спадковість господарського розвитку Західної Європи від античності до Середньовіччя?

3. Як і чому відбувалася еволюція феодального маєтку протягом XI—XV cт.? Як змінилися сеньйоріальноселянські відносини протягом цього періоду?

4. Розкрийте фактори розвитку і піднесення міст Західної Європи в XI — XV cт. Опишіть цеховий лад середньовічного ремесла, покажіть його економічну раціональність у XII — XV cт.

5. Охарактеризуйте риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони. Проаналізуйте процес утворення національних ринків.

6. Визначте характерні ознаки феодалізму.

7. Як на творчості Лі Гоу позначилася специфіка феодального розвитку Китаю?

8. Охарактеризуйте цивілізаційний підхід Ібн Хальдуна до історичного розвитку.

9. Перелічіть основні економічні ідеї канонічного права.

10. Що таке "справедлива ціна" у розумінні Фоми Аквінського?

11. Визначте сутність соціальних утопій Т. Мора та Т. Кампанелли.

Господарство Середньовіччя характеризується такими загальними ознаками:

1) панування приватної власності, основою якої була земля у формі феода (умовно-службове спадкове володіння), що дало назву системі господарства;

2) монополія феодалів на землю, яка виявлялася у принципі "Немає землі без сеньйора";

3) умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що ґрунтувалася на васальних зв'язках;

4) протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробництвом;

5) особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залежність селянина від землевласника;

6) своєрідне становище селян, які не були власниками землі, а отримували її на різних умовах;

7) позаекономічний примус кріпосних селян до праці з метою привласнення земельної ренти у формі панщини, грошового або натурального податку.

Рента – це частина додаткового продукту залежних селян, яка привласнювалася землевласником. Вона була економічною формою реалізації власності феодала на землю, засобом позаекономічного примусу. Є три форми ренти: відробіткова(панщина), продуктова (натуральний оброк), грошова.

8) переважання натурального господарства та другорядна роль обміну і промисловості;

9) сеньйорія, ремісничий цех, торгова гільдія як головні господарські форми;

10) низький рівень техніки та знань, ручне виробництво;

11) політична роздробленість та ієрархічна структура суспільства;

12) широкі відносини корпоративного типу (сусідські общини, міські комуни, ремісничі цехи, купецькі гільдії, рицарські ордени);

13) панування традицій, теологічного світогляду, зростання могутності церкви;

14) формування європейських націй та утворення централізованих держав.

Розвиток господарства країн Європи епохи Середньовіччя пройшов три періоди. У ранньому Середньовіччі (V—ІХ ст.) сформувалися і утвердилися визначальні риси феодального господарства (період генези): земля концентрувалася в руках найвищих верств, формувалося залежне селянство, встановлювалися васально-сеньйоріальні відносини.

Оскільки феодальне господарство у своєму розвитку пройшло три стадії — ранню, розвинену і пізню, то й відповідно відбувалося поетапне піднесення ремесла.

На ранній стадії панувало натуральне господарство. Виробники в основному задовольняли власні потреби та потреби свого феодала. Економічна діяльність людей виявлялася в синтезі ремесла та сільського господарства. Останньому належала провідна роль. Досягнення промислового виробництва практично не були успадковані "варварськими" народами.

Виготовлення зброї і заліза, посуду, одягу тощо при аграрному виробництві мало допоміжне значення. Поступово сформувалася домашня промисловість —систематичне виробництво певними групами сільського населення товарів на замовлення та продаж.

До перших галузей ремісничої діяльності належать: залізодобувна, гончарство, ювелірна справа. З'явилися ремісники-професіонали, спеціалісти. Вони мали земельні наділи, за які платили феодалу чинш або виконували певні повинності. Однак основним засобом існування для них залишалась реміснича діяльність.

Відомі три організаційно-виробничі центри селянського ремесла:

1) замок сеньйора, 2) село, 3) господарства окремих селян, у яких виготовлялася більша частина продукції.

Завдання для самостійної роботи

У письмовому вигляді підготувати короткий огляд питання:

1. Розвиток міст, торгівлі і ремесел.

2. Економічна думка Середньовічної Європи.

3. Економічна думка Середньовічного Сходу.

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 15.

Заняття 4.