Контроль фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції, робіт (послуг).

Реальність фінансових результатів фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від правомірності застосованої методики розрахунку фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції.

Відповідно до чинного законодавства собівартість реалізованої продукції, робіт (послуг) складається з виробничої собівартості продукції, робіт (послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Основні напрями контролю:

1. Контроль розрахунку фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції. Для цього вивчають дані розрахунку фактичної собівартості готової продукції за поточний місяць та її за­лишки на початок і кінець місяця.

2. Перевірка правильності визначення і віднесення в дебет рахунку 90 нерозподілених постійних загальновиробничих витрат.

3. Перевірка правильності коригування фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції за наявності повернення покуп­цями раніше відвантаженої продукції як такої, що не відповідає умовам договору, наявності претензій при нестачах.

4. Контроль відображення в обліку фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції (дебет рахунку 90).

На заключній стадії контролю за кожен місяць проводиться перевірка правильності визначення і відображення фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції в системі рахунків бухгалтерського обліку за методом перевірки кореспонденцій рахунків з даними змісту первинних документів, на підставі яких вони складені (тобто дебет рахунку 90 з рахунками 23, 26, 25, 91, 64).

Контроль адміністративних витрат.

До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, які пов’язані з управлінням підприємницької діяльності, а саме: на оплату праці адміністративного та загальногосподарського персоналу, на службові відрядження цих працівни­ків, на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, охорона, опалення, водопостачання тощо), на послуги зв’язку, податки, витрати на юридичні та інші професійні послуги, інші витрати загальногосподарського призначення. Особливість витрат цієї групи полягає в тому, що вони не включаються в собівартість продукції, робіт, послуг і відображаються у звітному періоді їхнього виникнення на рахунку 92 «Адміністративні витрати», а наприкінці кожного місяця списуються з кредиту цього рахунку на фінансові результати (рахунок 79).

Під час контролю адміністративних витрат ревізор керується П(С)БО 16 «Витрати».

Джерелами інформації для контролю адміністративних витрат є дані журналу № 5 за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати», первинних документів, групувальних відомостей і листків-розшифровок щодо розподілу витрат за призначенням (наприк­лад, амортизація основних засобів, опалення, освітлення, водопостачання, зв’язок і т. ін.).

Напрями ревізії:

1. оцінка виконання кошторисів адміністративних витрат за звітні періоди;

2. перевірка обґрунтованості, достовірності, правомірності включення до групи адміністративних витрат в цілому та за статтями витрат (на оплату праці, ЄСВ, нарахування амортизації, послуги зв’язку, кому­нальні послуги та ін.);

3. перевірка правильності відображення адміністративних витрат у поточному бухгалтерському та податковому обліку.

Контроль правомірності включення до групи адміністративних витрат здійснюється методом нормативно-правової перевірки на відповідність вимогам П(С)БО 16 «Витрати».

Якщо підприємство здає в оренду виробничі приміщення (особ­ливо, якщо це підприємство державної форми власності), разом з перевіркою обсягів доходу від оренди проводиться інвентаризація та обстеження всіх приміщень для визначення наявних орендованих площ з подальшим вивченням умов договорів оренди щодо відшкодування комунальних та інших госпо­дарських витрат на їхнє утримання. На підставі даних поточного обліку про розподіл цієї групи витрат треба визначити, чи не занижені обсяги господарських витрат, які підлягають відшкодуванню орендаторами.

Для узагальнення виявлених порушень щодо адміністративних витрат використовуються матеріали перевірки з розділів конт­ролю розрахунків, у тому числі й з підзвітними особами за службовими відрядженнями, з працюючими по оплаті праці та соціальному страхуванню, контролю основних прямих витрат на виробництво, загальновиробничих витрат і витрат іншої операційної діяльності.