Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rozdil2_3_rozrah-elementiv.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать

Розділ 2. Розрахунки параметрів напівпровідникових матеріалів

2.1. Короткі теоретичні відомості

Напівпровідникові матеріали є основними для створення напівпровідникових інтегрованих мікросхем і активних компонентів для гібридних ІМС.

Основні фізичні властивості найпоширеніших напівпровідникових матеріалів наведено в табл. Д.1.1.

2.1.1. Питома провідність напівпровідників

Питому провідність власних напівпровідників розраховують за виразом:

,

(2.1)

де q – заряд електрона або дірки; ni, pi – концентрації власних носіїв; n, p – рухливість електронів і дірок, відповідно. Оскільки ni = pi :

.

(2.2)

Питомий опір власних напівпровідників розраховують за виразом:

(2.3)

Концентрація носіїв заряду і питома провідність домішкових напівпровідників.За температури 300 К усі атоми широко вживаних донорних домішок будуть іонізовані. Концентрація електронів у зоні провідності за умов рівноваги приблизно дорівнює концентрації атомів донорної домішки :

(2.4)

де ND - концентрація донорних атомів домішки.

Концентрацію неосновних носіїв за умов рівноваги визначають за законом діючих мас:

.

(2.5)

Визначальною в питомій провідності домішкового напівпровідника n – типу є домішкова електронна провідність :

(2.6)

Питомий опір є величина зворотна питомій провідності :

(2.7)

Для розрахунків питомої провідності домішкових напівпровідників p-типу можна скористатися виразами (2.4) – (2.7), урахувавши, що основними носіями будуть дірки. За умов рівноваги концентрація дірок у валентній зоні приблизно дорівнює концентрації атомів акцепторної домішки

(2.8)

де NA - концентрація акцепторних атомів домішки .

Концентрацію неосновних носіїв у напівпровіднику p – типу розраховують за виразом:

.

(2.9)

Питому провідність і питомий опір напівпровідника p – типу визначають за виразами:

,

(2.10)

(2.11)

Залежність питомого опору силіцію за кімнатної температури від концентрації донорної або акцепторної домішки зображено на рис. 2.1.

2.1.2. Потенціал Фермі

Положення рівня Фермі власного напівпровідника Ei збігається із серединою забороненої зони. Якщо ж чистий напівпровідник легувати домішками, то рівень Фермі домішкового напівпровідника n-типу EFn зміщується на величину E відносно Ei у напрямку до зони провідності

(2.12)

а рівень Фермі домішкового напівпровідника p-типу EFp зміщується в напрямку до валентної зони на величину відносно Ei

(2.13)

Співвідношення між E і концентрацією електронів у напівпровіднику n-типу за умов рівноваги визначається за виразом :

(2.14)

Величину зміщення рівня Фермі відносно середини забороненої зони розраховують за виразом :

(2.15)

Електрони є основними носіями для напівпровідника n-типу. Концентрацію неосновних носіїв (дірок) у напівпровіднику n-типу розраховують за виразом :

(2.15)

Відповідні співвідношення між величиною зміщення рівня Фермі відносно середини забороненої і основними й неосновними носіями в домішковому напівпровіднику p-типу можемо записати :

(2.16)

(2.17)

Величина, що характеризує зміщення рівня Фермі домішкового напівпровідника відносно рівня Фермі власного напівпровідника називається потенціалом Фермі F :

(2.18)

- ,

(2.19)

де тепловий потенціал.

За відомих значень потенціалів Фермі концентрації основних носіїв у відповідних зонах розраховують за виразами :

(2.20)

(2.21)

Любій відомій концентрації донорних або акцепторних атомів відповідає значення потенціалу Фермі (2.18), (2.19) і рівня Фермі (2.12), (2.13).

Рухливість носіїв. Дрейфова швидкість носіїв заряду прямо пропорційна напруженості електричного поля за умови, якщо vдр багато менша швидкості теплового руху носіїв (1.105 м/с). Коефіцієнт пропорційності між дрейфовою швидкістю й напруженістю електричного поля називають рухливістю носія і позначають 

vдр =  ξ .

(2.22)

Рухливість носіїв залежить також від загальної концентрації домішок у силіції. На рис. 2.2 зображено залежність рухливості електронів і дірок від їх концентрації за слабкої напруженості електричного поля ξ (меншої 1.105 В/м ) за нормальної (300 К) температури. Рухливість електронів приблизно в три рази вища рухливості дірок. За низької концентрації домішки (1.1020 атом/м3), нормальної температури і слабкого електричного поля рухливість електронів n  0,135 м2 /(В.с), а рухливість дірок p  4,8.10-2 м2/(В.с).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]