- •Розділ 6. Розрахунки і проектування резисторів
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Плівкові резистори
- •6.1.2. Розрахунки резисторів
- •6.1.3. Визначення конфігурації резисторів
- •6.1.4. Особливості розрахунків низькоомних резисторів
- •6.1.5. Розрахунки підстроюваних плівкових резисторів
- •6.1.6. Особливості розрахунків товстоплівкових резисторів
- •6.1.7. Розрахунок контактного переходу резистивная смужка - контактна площинка
- •6.1.8. Особливості конструкцій і розрахунків напівпровідникових резисторів
- •6.2. Приклад розвязування задачі
- •Рекомендована література
- •Розділ 7. Розрахунки і проектування конденсаторів
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.1.1. Плівкові конденсатори
- •7.1.2. Розрахунки конденсаторів
- •7.1.3. Конденсатори напівпровідникових мікросхем
- •7.2. Приклад розв’язування задачі
- •Рекомендована література
- •Розділ 8. Розрахунки і проектування rc-структур
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.1.1. Плівкові rc – структури
- •8.1.2. Розрахунки однорідних rc-структур
- •8.2. Приклад розв’язування задачі
- •Рекомендована література
- •Розділ 9. Розрахунки і проектування індуктивних елементів
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.1.1. Плівкові індуктивні елементи
- •9.1.2. Розрахунки індуктивних елементів
- •9.2. Приклад розв'язування задачі
- •Рекомендована література
6.1.6. Особливості розрахунків товстоплівкових резисторів
Вихідні дані для розрахунків товстоплівкових резисторів такі ж, як для розрахунків тонкоплівкових. Рекомендовані мінімальні розміри резистора bmin= lmin = 0,8 мм.
Товстоплівкові резистори проектують з урахуванням підгонки. Розрахункове значення опору резистора визначають за формулою:
|
(6.40) |
а ширину (довжину)
|
(6.41) |
|
(6.42) |
де KЗРі-коефіцієнт запасу , що враховує підгонку резистора:
|
(6.43) |
Товстоплівкові резистори доцільно конструювати найпростішої форми з коефіцієнтом форми 0,1 КФі 10. За довжину і ширину резистора приймають значення, найближчі до розрахункового у бік зменшення опору Ri.
6.1.7. Розрахунок контактного переходу резистивная смужка - контактна площинка
Опір контактного переходу залежить від опору в місці контакту резистивної і провідникової плівок, а також питомої електропровідності перехідного шару між плівками Gk. Електропровідність перехідного шару змінюється від (5 - 10) Ом-1мм2 за швидкого переходу від осаджування одного шару до осаджування іншого в умовах глибокого вакууму до (0,1 - 0,5) Ом-1мм-2 за дії на плівку, осаджену першою, атмосферних умов.
Розрахунок проводять у такій послідовності:
а) визначають граничне значення опору контактного переходу
|
(6.44) |
і розраховують відносну похибку контактного переходу
|
(6.45) |
Якщо
отримане значення
,
то необхідно змінити форму резистора
або контактного переходу;
б) визначають мінімально допустиме значення довжини контактного переходу
|
(6.46) |
в) вибирають lk з урахуванням похибок формування розмірів, похибок суміщення і інших конструктивних обмежень
|
(6.47) |
Для фотолітографії lk 0,1 мм, а для вільної маски lk 0,2 мм;
г)вибирають розміри напуску між краєм резистивної і краєм провідникової плівки (рис. 6,1,а):
|
(6.48) |
6.1.8. Особливості конструкцій і розрахунків напівпровідникових резисторів
Конструкція напівпровідникового резистора подібна до конструкції плівкового резистора і складається із резистивної смужки 1 (рис. 6.4,а), створеної дифузією або іонною імплантацією, і двох чи більше виводів 2, що забезпечують хороший електричний контакт між резистивною смужкою 1 і комутаційними провідниками. Резистори, як і транзистори, розміщують в ізольованих областях 3. З метою забезпечення ізоляції резисторів від інших елементів ІМС, шари, в яких формують резистори повинні мати тип провідності протилежний типові провідності резистивної смужки. Щоб струм протікав лише по резистивній смужці 1, p-n-перехід між шарами 1 і 3 має бути зміщеним зворотно. Для цього до області 3 передбачено контакт 4, через який подають максимальний потенціал від джерела живлення ІМС. Опір напівпровідникового резистора визначають за формулою :
R= R0 ( КФ +2 КФ.к) , |
(6.49) |
де R0 - питомий поверхневий опір резистивного шару; КФ =l / b - коефіцієнт форми резистора; l - довжина резистивної смужки , а b - її ширина; КФ.к - коефіцієнт форми приконтактної області.
В залежності від конструкції резистора КФ.к буде мати різні значення. Для прямокутних резисторів (рис. 6.4,б) КФ.к = 0,08, а для гантелеподібних - КФ.к = 0,65 (рис. 6.4,в).
Для зменшення площі резисторів, а відтак і паразитної ємності резисторів, ширину резистивної смужки b вибирають мінімально можливою, але при цьому для формування виводів необхідно збільшувати розміри контактних переходів (рис. 6.4,в). Питома бар'єрна ємність p-n-переходу резисторів на основі базового шару складає (2 - 4).10-4 пФ/мкм2. Тому резистор разом із розподіленою по його довжині ємністю створює RC-структуру з розподіленими параметрами, яка використовується в аналогових ІМС для виготовлення частотно залежних кіл. Однак у більшості випадків ця ємність небажана, бо погіршує швидкодію ІМС. Відносна похибка опору резисторів складає 0,1.
Для виготовлення резисторів з опором біля 1 МОм застосовують спеціальні пінч-резистори .
